Бердичів та Житомир у творчості Івана Франка, Детальна інформація

А чи не тії то вашеці коні пропили,Щосте їх в Бердичеві без грошей купили?

Процитуємо, однак, здогад І. франка: “Отся Розмова”, їдка сатира на пусту самохвальбу та брехливість польського підпанка, написана, певно, русином; згадка про Бердичів показує околицю, де вона могла повстати: північна часть Поділля або Волинь; такі слова, як “мідяна полушка”, “Царина”, тут, очевидно, перекручене замість “фараона”, відомої й у поляків xviii в. дуже розповсюдженоі картяноі гри, - вказують, що “Розмова” була зложена ще в ХvІІ-ХvІІІ в.”17.

Іван Франко значну увагу приділяв освіті народу, жив проблемами народного просвітництва постійно. Коли в реакційно-шовіністичній газеті “Кневлянин” з'явилися урядові статистичні дані про становище так званих міністерських народних шкіл (тобто початкових), з своїми нотатками з цього приводу виступив 1. Франко на сторінках газети “Народ”. Цо ж його схвилювало? Те, що в трьох губерніях Правобережної України - Київській, Волинській і Подільській, “з котрих кожда мало чим менша Галичини”, - початкових шкіл всього 78, тоді, як у Галичині, їх не менше трьох тисяч, Найбідніші з найбідніших повіти київські: Уманський (5 шкіл), Таращанський (6), Сквирський і Бердичівський (по 7), Характерно, що в сусідньому до Бердичева Житомирському повіті Волинської губернії одна школа припадала на 9 тисяч чоловік, а в Новоград-Волинському повіті лише на 10 тисяч душ. “Тим часом, - пише Франко, - у німців, що живуть в Волинській губернії, одна школа припадає на 340 душ. Існують, крім того, по всіх губерніях таємні школи польські, на котрі “Киевлянин” дуже злиться і проти котрих уряд російський придумує різні способи, бо вони, звісно, перепиняють його змагання до обмосковлення краю”18. Турбувало видатного письменника й те, про що довідуємося зі статті “Народні школи на Правобережній Україні”, що тільки 8, 4 відсотка прийнятих до школи дітей кінчали курс початкової овіти. Годі говорити, що на Волині із сотні дорослих лише четверо вважалися письменними - чи не найгірший показник Російської імперії.

Читаючи художні твори, статті, наукові розвідки Івана Франка, йдучи слідами Каменяревого переосмислення минувшини, дізнаємося, що Житомирщина і, зокрема, Бердичів мають багату історіографію, щедрі фольклорні й етнічні набутки.



1. Шляхами Івана франка на Україні. — Л,: Каменяр, 1982. — С. 68-69.

2. Іван Франко. Зібрання творів у п'ятдесяти томах. — Т. 1, К.: Наукова думка. — С. 171-172.

3. Там же. — Т. 3. — С. 261.

4. Там же. — Т. 4. — С. 429.

5. Там же. —Т. 6. — С. 41.

6. Там же. —Т. 6. — С. 68.

7. Там же. —Т, 6. — С. 125-126.

8. Там же. — Т. 21. — К.: Наукова думка, 1979. — С. 342.

9. Там же. —Т. 43. — К.: Наукова думка, 1986. — С. 198.

10. Там же. — Т, 43. — С. 199.

11. Там же. -Т, 43. — С. 224-225. 12 Там же. — Т. 43. — С. 227-229.

13. Словник української мови в 11 тт. — К.: Наукова думка, 1970. — Т. 1. — С. 93.

14. Словарь української мови /За ред. Б. Грінченка. — К. , 1907. — Т. 1, — С, 23.

15. Іван Франко. Зібрання творів у п'ятдесяти томах. — Т. 35, К.: Наукова думка, 1982. — С. 39.

16. Там же. — С, 39.

17. Там же. — С. 39.

18. Там же. —Т. 46, К.: Наукова думка, 1982. — Книга друга. — С. 163-164.

19. Л. Костюк. Житомирщина в поезії І. Франка //Радянська Житомирщина. — 1985. — 22 січня.

20. П. Костюк. Залишилася пісня //Радянська Житомирщина. — 1987. — 5 квітня.

21. П. Костюк. Балагульщина //Радянський шлях (м. Бердичів). — 1989. — 1 липня.

22. Ф. Пашківський. Бердичів у працях Івана Франка //Радянський шлях (м. Бердичів). — 1990. — 12 грудня.

23. Ф. Пашківський. — Там же, — 1990. — 19 грудня.

24. Ф. Пашківський. — Там же. — 1990. — 25 грудня.