Про плату за землю (03.07.92), Детальна інформація

згідно із Законом N 25/98-ВР від 15.01.98 )

( Дію Закону зупинено для сільськогосподарських

товаровиробників - платників фіксованого

сільськогосподарського податку згідно із Законом

N 320-XIV ( 320-14 ) від 17.12.98 )

( Дію Закону зупинено на період проведення експерименту

для підприємств - учасників економічного експерименту

згідно із Законом N 1375-XIV ( 1375-14 ) від 13.01.2000 )

Цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Розділ 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

грошова оцінка - капіталізований рентний доход із земельної ділянки;

податок - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками;

ставка податку - законодавчо визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки;

оренда - засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою;

землі сільськогосподарського призначення - землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей;

землі населених пунктів - усі землі в межах населених пунктів. Межі населених пунктів встановлюються згідно з законодавством України.

Стаття 2. Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. ( Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1807-III ( 1807-14 ) від 08.06.2000, N 2271-III ( 2271-14 ) від 08.02.2001 )

Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди. ( Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1807-III ( 1807-14 ) від 08.06.2000 )

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

( Дію статті 3 зупинено на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001 ) ( Дію статті 3 зупинено на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000 ) ( Дію статті 3 зупинено на 2000 рік згідно із Законом N 1458-III ( 1458-14 ) від 17.02.2000 ) Стаття 3. Плата за землю запроваджується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості грунтів, відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості, ведення земельного кадастру, здійснення землеустрою та моніторингу земель, проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури населених пунктів.

Стаття 4. Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

( Дію частини другої статті 4 зупинено на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001 ) ( Дію частини другої статті 4 зупинено на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000 )( Дію частини другої статті 4 зупинено на 2000 рік згідно із Законом N 1458-III ( 1458-14 ) від 17.02.2000 ) Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Стаття 5. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. ( Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2271-III ( 2271-14 ) від 08.02.2001 )

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. ( Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2271-III ( 2271-14 ) від 08.02.2001 )

Розділ 2

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Стаття 6. Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах: