Про заставу (02.10.92), Детальна інформація

З моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства або відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі корпоратизації, застава їх майна здійснюється з дозволу відповідного органу приватизації. ( Статтю 11 доповнено частиною п'тою згідно із Законом N 4035-12 від 25.02.94 )

Стаття 12. Зміст договору застави

У договорі застави повинно бути зазначено найменування (прізвище, ім'я та по батькові), місцезнаходження (місце проживання) сторін, суть забезпеченої заставою вимоги, її розмір і строк виконання зобов'язання, опис предмета застави, а також будь-які інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. ( Частина перша статті 12 в редакції Закону N 583/97-ВР від 21.10.97 )

При укладанні договору застави за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін може бути проведена аудиторська перевірка достовірності та повноти балансу або фінансового стану відповідної сторони договору застави. ( Статтю 12 доповнено частиною другою згідно із Законом N 90/95-ВР від 14.03.95 )

Стаття 13. Форма договору застави

Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.

У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, транспортні засоби, космічні об'єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна, договору застави транспортних засобів та космічних об'єктів - за місцем реєстрації цих засобів та об'єктів. ( Частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 287/94-ВР від 14.12.94, в редакції Закону N 583/97-ВР від 21.10.97 )

Законодавством України може бути передбачено й інші випадки нотаріального посвідчення договору застави.

Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обов'язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін.

Норми цієї статті не поширюються на право податкової застави, що регулюється податковим законодавством. ( Статтю 13 доповнено частиною згідно із Законом N 2181-III ( 2181-14 ) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року )

Стаття 14. Наслідки недотримання вимог щодо форми договору

застави та його нотаріального посвідчення

Недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.

Стаття 15. Реєстрація застав

Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та у порядку, передбачених законом.

Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця у Державному реєстрі застав рухомого майна (далі - Державний реєстр), ведення якого покладається на держателя Державного реєстру застав рухомого майна.

Державний реєстр застав рухомого майна та відомості, занесені до нього, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Обов'язки з реєстрації та нотаріального посвідчення не поширюються на виникнення та зміну прав податкової застави, що регулюється податковим законодавством. ( Статтю 15 доповнено частиною згідно із Законом N 2181-III ( 2181-14 ) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року ) ( Стаття 15 в редакції Закону N 583/97-ВР від 21.10.97; набирає чинності з 01.03.99 згідно із Законом N 82-XIV ( 82-14 ) від 08.09.98 )

Стаття 15-1. Реєстрація застав рухомого майна

Порядок ведення Державного реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Датою реєстрації застави рухомого майна вважається дата внесення відповідного запису до Державного реєстру. Запис до Державного реєстру вноситься протягом двох робочих днів з моменту подання заяви про реєстрацію застави рухомого майна.

Заява про реєстрацію застави рухомого майна повинна містити тільки такі відомості:

найменування (прізвище, ім'я та по батькові), адресу та номер, що ідентифікує заставодержателя та заставодавця;

загальний опис предмета застави, який визначається сторонами;

підпис заявника.

Держателю Державного реєстру забороняється вимагати подання додаткової інформації, що не зазначена у цій статті, а також вимагати нотаріального посвідчення такої заяви і перевіряти її точність.

Заставодержатель або заставодавець, за заявою якого здійснюється реєстрація застави рухомого майна, за подання у заяві недостовірної інформації несе відповідальність згідно із законодавством України.

За заявою заставодержателя до Державного реєстру можуть бути внесені зміни щодо предмета застави.

Реєстрація застави рухомого майна діє з дати внесення запису до Державного реєстру до виконання забезпеченого заставою зобов'язання за умови, що заставодержатель не подасть заяву про виключення запису з Державного реєстру або винесення рішення суду (арбітражного або третейського суду) щодо недійсності забезпеченого заставою договору або договору застави. Заставодержатель може в будь-який час подати заяву про виключення запису з Державного реєстру.

Якщо заставодержатель не подав заяву про виключення запису з Державного реєстру чи продовження терміну реєстрації, відповідний запис зберігається протягом п'яти років з дати внесення запису до Державного реєстру. Заставодержатель може продовжити термін дії реєстрації застави рухомого майна в будь-який час протягом останнього року дії такої реєстрації на наступні п'ять років після закінчення попередніх п'яти років дії реєстрації.