Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про селянське (фермерське) господарство"(22.06.93), Детальна інформація

3312 Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про селянське (фермерське) господарство"(22.06.93)

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про внесення змін і доповнень до Закону України

"Про селянське (фермерське) господарство"

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 32, ст.341 )

( Вводиться в дію Постановою ВР

N 3315-XII ( 3315-12 ) від 24.06.93, ВВР, 1993, N 32, ст.342 )

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

Внести зміни і доповнення до Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" ( 2009-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 14, ст.186, N 48, ст.653), виклавши його в такій редакції:

"ЗАКОН УКРАЇНИ

Про селянське (фермерське) господарство

Цей Закон визначає економічні, соціальні і правові основи створення та діяльності селянських (фермерських) господарств в Україні.

Закон гарантує право громадян України на добровільне створення цих господарств, самостійність їх господарювання, рівність з іншими формами господарювання в агропромисловому комплексі, а працюючих у селянських (фермерських) господарствах - із зайнятими в інших сферах народного господарства.

Закон спрямований на створення умов для розвитку селянських (фермерських) господарств, виробництва в них товарної сільськогосподарської продукції, забезпечення раціонального використання і збереження переданих і наданих їм земель, соціального та правового захисту цих господарств.

Р о з д і л I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Законодавство про селянське (фермерське)

господарство

1. Відносини, пов'язані із створенням та діяльністю селянських (фермерських) господарств, регулюються цим Законом, законами "Про власність" ( 697-12 ), "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" ( 400-12 ), "Про підприємництво" ( 698-12 ), "Про колективне сільськогосподарське підприємство" ( 2114-12 ), законодавством про землю, іншими законодавчими актами України.

2. Цей Закон не поширюється на сільськогосподарську діяльність громадян, які ведуть особисте підсобне господарство, займаються індивідуальним і колективним садівництвом та городництвом.

Стаття 2. Поняття селянського (фермерського) господарства

1. Селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

2. Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об'єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою.

Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.

3. При створенні одним із членів сім'ї селянського (фермерського) господарства інші члени сім'ї та родичі самостійно приймають рішення про участь в його діяльності.

4. Інтереси селянського (фермерського) господарства перед підприємствами, установами та організаціями, окремими громадянами представляє голова господарства.

5. На ім'я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно Державний акт на право приватної власності на землю, Державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України.

6. Голова селянського (фермерського) господарства може доручати виконувати свої обов'язки і використовувати права голови одному з членів господарства.

7. Голова і члени селянського (фермерського) господарства не можуть постійно працювати в інших підприємствах, установах та організаціях.

8. Селянське (фермерське) господарство має своє найменування, печатку і штамп.