Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю (30.06.93), Детальна інформація

1. Законодавство про боротьбу з організованою злочинністю базується на Конституції України ( 888-09 ) і включає цей Закон, Кримінальний ( 2001-05, 2002-05 ) і Кримінально-процесуальний кодекси України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ), закони України "Про оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 ), "Про міліцію" ( 565-12 ), "Про Службу безпеки України" ( 2229-12 ), "Про прокуратуру" ( 1789-12 ), інші закони, міжнародно-правові угоди, учасником яких є Україна.

2. Підзаконні акти, що регулюють відносини в сфері боротьби з організованою злочинністю, не можуть встановлювати повноваження державних органів чи обов'язки фізичних та юридичних осіб, які не випливають з законів України.

Стаття 5. Система органів, які здійснюють боротьбу з

організованою злочинністю

1. Систему державних органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, становлять:

а) спеціально створені для боротьби з організованою злочинністю державні органи;

б) державні органи, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю в межах виконання покладених на них інших основних функцій.

2. До державних органів, спеціально створених для боротьби з організованою злочинністю, належать:

а) Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президенті України;

б) спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України;

в) спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.

В разі необхідності Верховною Радою України на постійній або тимчасовій основі можуть бути створені й інші спеціальні органи для боротьби з організованою злочинністю.

3. До державних органів, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю, належать:

а) органи внутрішніх справ України і Служби безпеки України, крім зазначених у пункті 2 цієї статті;

б) органи прокуратури України;

в) митні органи і підрозділи Прикордонних військ України;

г) органи державної податкової служби та державної контрольно-ревізійної служби;

д) органи і установи виконання покарань; ( Пункт 3 статті 5 доповнено підпунктом "д" згідно із Законом N 312-XIV ( 312-14 ) від 11.12.98 )

е) розвідувальний орган Міністерства оборони України. ( Пункт 3 статті 5 доповнено підпунктом "е" згідно із Законом N 3111-III ( 3111-14 ) від 07.03.2002 )

Стаття 6. Основні напрями боротьби з організованою

злочинністю

Основними напрямами боротьби з організованою злочинністю є:

створення правової основи, організаційних, матеріально-технічних та інших умов для ефективної боротьби з організованою злочинністю, організація міжнародного співробітництва у цій сфері;

виявлення та усунення або нейтралізація негативних соціальних процесів і явищ, що породжують організовану злочинність та сприяють їй;

запобігання нанесенню шкоди людині, суспільству, державі;

запобігання виникненню організованих злочинних угруповань;

виявлення, розслідування, припинення і запобігання правопорушенням, вчинюваним учасниками організованих злочинних угруповань, притягнення винних до відповідальності;

забезпечення відшкодування шкоди фізичним та юридичним особам, державі;

запобігання встановленню корумпованих зв'язків з державними службовцями та посадовими особами, втягненню їх у злочинну діяльність;

протидія використанню учасниками організованих злочинних угруповань у своїх інтересах об'єднань громадян і засобів масової інформації;