Про біженців (24.12.93), Детальна інформація
Про біженців (24.12.93)
Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва і консульські установи України беруть участь у переговорах, підготовці документів і вносять пропозиції Уряду України щодо укладання міжнародних угод з питань, пов'язаних із захистом соціальних, економічних, інших прав та інтересів біженців, у тому числі з компенсацією збитків, заподіяних біженцям, витратами на їх приймання і облаштування, а також сприяють встановленню зв'язків біженців з іноземними громадянами та юридичними особами за кордоном та вживають заходів щодо повернення біженців у країну їх постійного проживання або переселення в держави, що можуть надати їм притулок.
Стаття 8. Оформлення документів з питань надання
статусу біженця
Оформлення необхідних документів з питань надання статусу біженця провадиться на підставі особистої заяви особи або її законного представника, поданої до органу міграційної служби в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за місцем тимчасового перебування відповідно до статті 2 цього Закону.
Стаття 9. Права та обов'язки особи, яка подала
заяву про надання статусу біженця
Особа, яка подала заяву про надання статусу біженця, має право на:
тимчасове працевлаштування чи навчання;
медичну допомогу і соціально-побутові послуги;
користування житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення до вирішення питання про надання статусу біженця, але на строк не більше трьох місяців;
вільне сповідування своєї релігії.
Особа, яка подала заяву про надання статусу біженця, зобов'язана:
подати до відповідного органу міграційної служби відомості, необхідні для вирішення питання про надання статусу біженця;
при одержанні направлення органу міграційної служби відбути до визначеного місця тимчасового проживання і у триденний строк зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ;
дотримувати встановленого чинним законодавством порядку перебування на території України;
проходити медичний огляд на вимогу органів охорони здоров'я.
Стаття 10. Рішення про надання статусу біженця
Рішення про надання статусу біженця приймається органами міграційної служби в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не пізніше одного місяця з дня подачі заяви.
У разі відмови в наданні статусу біженця за підставами, передбаченими статтею 3 цього Закону, орган міграційної служби повідомляє про це особу, яка подала заяву, та відповідний орган внутрішніх справ.
Рішення про відмову в наданні статусу біженця може бути оскаржено в тижневий строк до Міністерства України у справах національностей та міграції, яке приймає рішення не пізніше ніж у місячний строк.
Стаття 11. Втрата та позбавлення статусу біженця
Статус біженця надається на три місяці відповідним органом міграційної служби, і за його рішенням цей строк може бути продовжено.
Статус біженця втрачається, якщо особа:
добровільно знову скористалася захистом держави, громадянином якої вона є, або країни постійного проживання;
набула нового громадянства та користується захистом держави свого нового громадянства;
засуджена до позбавлення волі за вироком суду України, що набрав законної сили.
Особа позбавляється статусу біженця органом міграційної служби за місцем її тимчасового проживання, якщо вона:
втратила підстави, за яких вона набула статусу біженця;
набула статусу біженця внаслідок подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
розглядається з поважних причин як загроза державній безпеці, громадському порядку, здоров'ю населення України.
Стаття 8. Оформлення документів з питань надання
статусу біженця
Оформлення необхідних документів з питань надання статусу біженця провадиться на підставі особистої заяви особи або її законного представника, поданої до органу міграційної служби в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за місцем тимчасового перебування відповідно до статті 2 цього Закону.
Стаття 9. Права та обов'язки особи, яка подала
заяву про надання статусу біженця
Особа, яка подала заяву про надання статусу біженця, має право на:
тимчасове працевлаштування чи навчання;
медичну допомогу і соціально-побутові послуги;
користування житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення до вирішення питання про надання статусу біженця, але на строк не більше трьох місяців;
вільне сповідування своєї релігії.
Особа, яка подала заяву про надання статусу біженця, зобов'язана:
подати до відповідного органу міграційної служби відомості, необхідні для вирішення питання про надання статусу біженця;
при одержанні направлення органу міграційної служби відбути до визначеного місця тимчасового проживання і у триденний строк зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ;
дотримувати встановленого чинним законодавством порядку перебування на території України;
проходити медичний огляд на вимогу органів охорони здоров'я.
Стаття 10. Рішення про надання статусу біженця
Рішення про надання статусу біженця приймається органами міграційної служби в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не пізніше одного місяця з дня подачі заяви.
У разі відмови в наданні статусу біженця за підставами, передбаченими статтею 3 цього Закону, орган міграційної служби повідомляє про це особу, яка подала заяву, та відповідний орган внутрішніх справ.
Рішення про відмову в наданні статусу біженця може бути оскаржено в тижневий строк до Міністерства України у справах національностей та міграції, яке приймає рішення не пізніше ніж у місячний строк.
Стаття 11. Втрата та позбавлення статусу біженця
Статус біженця надається на три місяці відповідним органом міграційної служби, і за його рішенням цей строк може бути продовжено.
Статус біженця втрачається, якщо особа:
добровільно знову скористалася захистом держави, громадянином якої вона є, або країни постійного проживання;
набула нового громадянства та користується захистом держави свого нового громадянства;
засуджена до позбавлення волі за вироком суду України, що набрав законної сили.
Особа позбавляється статусу біженця органом міграційної служби за місцем її тимчасового проживання, якщо вона:
втратила підстави, за яких вона набула статусу біженця;
набула статусу біженця внаслідок подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
розглядається з поважних причин як загроза державній безпеці, громадському порядку, здоров'ю населення України.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021