Про транспорт (10.11.94), Детальна інформація

0232 Про транспорт (10.11.94)

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про транспорт

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 51, ст.446 )

( Вводиться в дію Постановою ВР

N 233/94-ВР від 10.11.94, ВВР, 1994, N 51, ст.447 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 642/97-ВР від 18.11.97, ВВР, 1998, N 10, ст.36

N 650/97-ВР від 19.11.97, ВВР, 1998, N 11-12, ст.41

N 507-XIV ( 507-14 ) від 17.03.99, ВВР, 1999, N 18, ст.138

N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 9, ст.38 )

Цей Закон визначає правові, економічні, організаційні та соціальні основи діяльності транспорту.

Р о з д і л I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Транспорт у системі суспільного виробництва

Транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях.

Розвиток і вдосконалення транспорту здійснюється відповідно до національної програми з урахуванням його пріоритету та на основі досягнень науково-технічного прогресу і забезпечується державою.

Стаття 2. Законодавство про транспорт

Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, регулюються цим Законом, кодексами (статутами) окремих видів транспорту, іншими актами законодавства України.

Нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.

Особливості застосування Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) до підприємств транспорту визначаються цим Законом і актами Кабінету Міністрів України, що видаються на його основі.

Дія цього Закону не поширюється на транспорт, що здійснює технологічні перевезення тільки на території підприємств.

Стаття 3. Мета і завдання державного управління

в галузі транспорту

Державне управління в галузі транспорту має забезпечувати:

своєчасне, повне та якісне задоволення потреб населення і суспільного виробництва в перевезеннях та потреб оборони України;

захист прав громадян під час їх транспортного обслуговування;

безпечне функціонування транспорту;

додержання необхідних темпів і пропорцій розвитку національної транспортної системи;

захист економічних інтересів України та законних інтересів підприємств і організацій транспорту та споживачів транспортних послуг;