Проблема складових змісту твору, Детальна інформація

А по-четверте, тут знаходимо зв’язок “художнього матеріалу” з його так званим “авторським осмисленням”, тобто ідеєю твору.

Отже, підводячи підсумок критичному огляду всіх наведених точок зору (основних нараховано 13, хоча перелік можна було б і продовжити), виділяємо як найбільш реальні шість складових змісту твору зсередини – “ідею”, “проблему”, “тему”, “осмислення” автором “художнього матеріалу” і, нарешті, “конкретно-чуттєву плоть”.

Цю останню складову іноді називають більш вдалим терміном: “фактичний матеріал”. Саме він насамперед лежить в основі внутрішнього змісту твору. Він, так би мовити, найближче розташований до умовної межі зв’язків “змісту”: з одного боку, з “формою” твору, а з другого – через посередництво “авторського бачення” відображеної у творі “картини дійсності” – з самою дійсністю.

Зрозуміло, що цей перелік складових “внутрішнього змісту”, перелік, до якого теорія літератури ХХ-го ст. майже вийшла в сукупності з усіма іншими точками зору,– ще потребує спеціального дослідження – і щодо об’єктивної кількості складових, і щодо їх класифікації за ступенями узагальнення, і щодо їх “перевтілення” одне в одне. Тобто потребує усвідомлення, що є тема порівняно з матеріалом, що є тема порівняно з проблемою, що є проблема порівняно з темою і порівняно з ідеєю, тощо. Потрібне й практичне підтвердження саме такого “чергування у перевтіленні” складових змісту, вже не кажучи про виявлення різноманітних типологічних проявів саме цієї “системи складових внутрішнього змісту” у конкретних літературно-художніх творах.

Література

Введение в литературоведение. Под ред. Поспелова Г.Н. – Изд. З., испр. И доп. – М.: Просвещение, 1988. – 528 с.

Волинський П.К. Основи теорії літератури: Вступ до літературознавства. – К.: Рад.шк., 1967. – 366 с.

Вступ до літературознавства. – М.: Высш. шк., 1964. – С.84.

Гуляев Н.А. Теория литературы. – М.: Высш. шк., 1977. – 278 с.

Калачова С.В. і Тимофєєв Л.І. Краткий очерк теории литературы. – М.: Знание, 1974. – С.43-47.

Кузьменко В.І. Словник літературознавчих термінів. – К.: Укр. письменник, 1997. – С.43-45.

Лесин В.М. і Пулинець О.С. Словник літературознавчих термінів. – К., 1971.

Літературознавчий словник-довідник. – К.: Академія, 1997. – 750 с.

Неділько В.Я.Елементи теорії літератури. – К.: КГУ, 1994. – С.8.

Поспелов Г.Н. Теория литературы. – М.: Учпедгиз, 1940. – 261 с.

Ревякин О.И. Проблемы изучения и преподавания литературы. – М.: Просвещение, 1978. – С. 118-119.

Словарь литературоведческих терминов. Ред. – сост. Тимофеев Л.И. и Тураев С.В. – М.: Просвещение, 1974. – 509 с.

Теорія літератури. – К.: Вища шк., 1975. – 400 с.

Теорія літератури. – К.: Вища шк., 1975. – С. 156-158.

Тимофеев Л.И. Основы теории литературы. – М.: Учпедгиз, 1959. – 447 с.

Тимофеев Л,И. Стих и проза. – М.: Учпедгиз, 1938. – 271 с.

Ткаченко А. Мистецтво слова / Вступ до літературознавства. – К.: Правда Ярославичів, 1998. – С. 146-149.

Юдкевич Л.Г. Единство содержания и формы в художественной литературе // Теория литературы в связи с проблемами эстетики. – М.: Высш. шк., 1970. – С.94-97.

Титов В.Г. Літературний твір. Структура літературного твору. Тема і ідея.– Кишинів, 1967. – С. 6.

Лесин В.М. Літературознавчі терміни.– К.: Рад. шк., 1985.