Про внесення змін до Закону України "Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення" (03.03.98), Детальна інформація

0155 Про внесення змін до Закону України "Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення" (03.03.98)

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про внесення змін до Закону України

"Про запобігання захворюванню на СНІД та

соціальний захист населення"

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, N 35, ст.235 )

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

Внести зміни до Закону України "Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення" ( 1972-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 11, ст.152), виклавши його в такій редакції:

"ЗАКОН УКРАЇНИ

Про запобігання захворюванню на синдром набутого

імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) - особливо небезпечна інфекційна хвороба, що викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) і через відсутність у даний час специфічних методів профілактики та ефективних методів лікування призводить до смерті. Масове розповсюдження цієї хвороби в усьому світі та в Україні створює загрозу особистій, громадській та державній безпеці, спричиняє важкі соціально-економічні та демографічні наслідки, що зумовлює необхідність вжиття спеціальних заходів щодо захисту прав і законних інтересів громадян та суспільства.

Боротьба з цією хворобою є одним з пріоритетних завдань держави в галузі охорони здоров'я населення.

Цей Закон відповідно до норм міжнародного права та рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я визначає порядок правового регулювання діяльності, спрямованої на запобігання поширенню ВІЛ-інфекції в Україні, та відповідні заходи соціального захисту ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

ВІЛ-інфекція - захворювання, викликане вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ);

ВІЛ-інфіковані - особи, в організмі яких виявлено вірус імунодефіциту людини. До категорії ВІЛ-інфікованих належать як особи без клінічних проявів хвороби (носії ВІЛ), так і хворі на СНІД;

СНІД (синдром набутого імунодефіциту людини) - кінцева стадія ВІЛ-інфекції;

хворі на СНІД - особи з різноманітними патологічними проявами, зумовленими глибоким ураженням імунної системи вірусом імунодефіциту людини.

Стаття 2. Державна політика у сфері боротьби із захворюванням на СНІД реалізується шляхом організації виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів України, а також розробкою, фінансовим та матеріальним забезпеченням реалізації відповідних загальнодержавних, регіональних та місцевих програм, що передбачають систему заходів щодо профілактики поширення ВІЛ-інфекції, інформування та навчання населення, спеціальну підготовку медичного персоналу, проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, розвиток міжнародного співробітництва у цій сфері.

Стаття 3. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що містяться в цьому Законі, то застосовуються норми міжнародного договору.

Стаття 4. Держава гарантує:

забезпечення постійного епідеміологічного контролю за поширенням ВІЛ-інфекції на території України;

доступність, якість, ефективність медичного огляду з метою виявлення ВІЛ-інфекції (далі - медичного огляду), в тому числі анонімного, з наданням попередньої та наступної консультативної допомоги, а також забезпечення безпеки такого медичного огляду для обстежуваної особи та персоналу, який його проводить;

регулярне та повне інформування населення, в тому числі через засоби масової інформації, про причини зараження, шляхи передачі ВІЛ-інфекції, заходи та засоби профілактики, необхідні для запобігання зараженню цією хворобою та її поширенню;

включення до навчальних програм середніх, професійно-технічних та вищих закладів освіти спеціальної тематики з питань профілактики захворювання на СНІД;

забезпечення доступності для населення засобів профілактики, що дають можливість запобігти зараженню і поширенню ВІЛ-інфекції статевим шляхом;

забезпечення запобігання поширенню ВІЛ-інфекції серед осіб, які вживають наркотичні засоби шляхом ін'єкції, зокрема створенням умов для заміни використаних ін'єкційних голок і шприців на стерильні;