Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту (22.12.98), Детальна інформація

4. Скарга, що подається заявником відповідно до частин першої

- третьої цієї статті, повинна містити докази наявності демпінгу і шкоди, про які стверджується, що вони мають місце, і причинно-наслідкового зв'язку між ними. Скарга повинна містити відомості, якщо вони є або мають бути у розпорядженні заявника, зокрема, про:

1) заявника та осіб, які входять до його складу, підтвердження відповідної дієздатності цих осіб, обсяги та вартість виробництва ним в Україні подібного товару. Якщо скарга подається від імені національного товаровиробника, в ній зазначаються:

відомості про національного товаровиробника, від імені якого ця скарга подається, обсяг і вартість його виробництва в Україні подібного товару;

або перелік усіх відомих українських виробників подібного товару (або об'єднань українських виробників подібного товару) та при можливості обсяг і вартість виробництва цими виробниками в Україні подібного товару;

2) товар (включаючи його повний опис), про який стверджується, що він є об'єктом демпінгу, назву країни (країн) походження або експорту, яка (які) є об'єктом скарги;

3) кожного відомого експортера або іноземного виробника разом з переліком відомих осіб (фізичних або юридичних), що імпортують товар, який є об'єктом скарги;

4) ціни, за якими товар, який є об'єктом скарги, продається для споживання на внутрішньому ринку країни (країн) походження або експорту (або, якщо відомо, ціни, за якими товар продається з країни (країн) походження або експорту в одну або кілька третіх країн, або про конструйовану вартість товару), та про експортні ціни або про ціни, за якими товар вперше перепродається незалежному покупцю в Україні;

5) обсяги та динаміку імпорту, про який стверджується, що він є демпінговим, вплив цього імпорту на ціни подібного товару на ринку України, а також наслідок цього імпорту для національного товаровиробника, який є результатом дії цих двох факторів. Це підтверджується факторами та показниками, які впливають на становище національного товаровиробника, як зазначено у частинах третій і п'ятій статті 10 цього Закону.

5. Після отримання скарги, поданої відповідно до вимог частин першої - третьої цієї статті, Міністерство порушує антидемпінгову процедуру, в ході якої розглядає докази, що містяться у скарзі, з метою визначення, чи є ці докази достатніми для порушення антидемпінгового розслідування відповідно до частини одинадцятої цієї статті.

6. Розслідування відповідно до частин першої - третьої цієї статті порушується у разі, якщо Міністерством і Комісією встановлено, що скаргу було подано національним товаровиробником або від його імені. Скарга вважається поданою національним товаровиробником або від його імені, якщо вона підтримується українськими виробниками, сукупне виробництво яких становить понад 50 відсотків загального обсягу виробництва подібного товару, виробленого тією частиною підприємств національного товаровиробника, яка підтримує скаргу або висловлює заперечення. Розслідування не порушується, якщо сукупне виробництво виробників, які підтримують скаргу, становить менше ніж 25 відсотків загального обсягу виробництва подібного товару національним товаровиробником. У цьому разі, якщо на дату подання до Міністерства скарги заявника підтримують виробники, сукупне виробництво яких становить 25 або більше (але менше ніж 50) відсотків загального виробництва подібного товару національним товаровиробником, цей заявник повинен протягом антидемпінгової процедури одержати підтримку (або безпосередні чи опосередковані заперечення) інших українських виробників для того, щоб до дати порушення антидемпінгового розслідування було встановлено, чи підтримується або ні скарга виробниками, сукупне виробництво яких становить понад 50 відсотків загального виробництва подібного товару національним товаровиробником.

7. Міністерство та Комісія не можуть публічно розголошувати інформацію, що міститься у скарзі, до прийняття рішення про порушення антидемпінгового розслідування. Після одержання скарги, належним чином підтвердженої документальними даними, та до порушення антидемпінгового розслідування Міністерство за дорученням Комісії повідомляє відповідні компетентні органи заінтересованої країни експорту про порушення антидемпінгової процедури. Міністерство надсилає до заявника конфіденційний запит про надання у встановлені Міністерством строки додаткових копій неконфіденційної версії скарги для їх передачі відповідно до частини тринадцятої цієї статті.

8. Комісія може прийняти рішення про порушення розслідування за скаргою, поданою відповідно до частини третьої цієї статті, за умови, що у ній містяться достатні докази наявності демпінгу, шкоди і причинно-наслідкового зв'язку відповідно до частини четвертої цієї статті.

Після прийняття цього рішення Міністерство починає зазначене розслідування.

9. У процесі антидемпінгової процедури Міністерство водночас розглядає докази наявності демпінгу та шкоди, які містяться у скарзі, оцінює їх достатність та обгрунтованість з метою прийняття рішення про порушення антидемпінгового розслідування або про відмову в його порушенні.

Антидемпінгове розслідування не порушується щодо імпорту з країн - членів СОТ, обсяг якого становить менше ніж 1 відсоток загальних обсягів споживання в Україні товару, який є об'єктом відповідної антидемпінгової процедури, якщо разом обсяги цього імпорту із зазначених країн становлять менше ніж 3 відсотки обсягів споживання.

10. Скарга може бути відкликана заявником під час проведення антидемпінгової процедури до порушення антидемпінгового розслідування. У цьому разі вона вважається такою, що не подавалася.

11. Міністерство подає Комісії звіт про результати проведення антидемпінгової процедури. Рішення про порушення антидемпінгового розслідування приймає Комісія за поданням Міністерства, як правило, в 30-денний строк з дня подання скарги. Таке рішення приймається на підставі доказів, що підтверджуються фактичними даними антидемпінгової процедури. У рішенні про порушення антидемпінгового розслідування Комісія доручає Міністерству:

1) терміново розпочати антидемпінгове розслідування;

2) опублікувати повідомлення про його порушення в друкованому органі Кабінету Міністрів України (далі - газета).

У разі, якщо Комісія за поданням Міністерства приймає рішення про припинення антидемпінгової процедури у зв'язку з недостатністю доказів для обгрунтування скарги, Комісія доручає Міністерству повідомити заявника про таке рішення в 45-денний строк від дати подання скарги до Міністерства.

12. У повідомленні про порушення антидемпінгового розслідування повинні міститися такі відомості:

1) інформація про порушення антидемпінгового розслідування;

2) визначення товару, що є об'єктом розслідування, і заінтересованих країн;

3) короткий виклад (далі - резюме) відомостей, отриманих Міністерством;

4) про те, що корисна для розслідування інформація повинна передаватися до Міністерства;

5) строки, протягом яких:

інші сторони антидемпінгового розслідування можуть повідомити Міністерство про свою заінтересованість, а також письмово викласти свої коментарі щодо цього антидемпінгового розслідування та подати іншу необхідну інформацію. Зазначені коментарі та інша інформація враховуються Міністерством в ході антидемпінгового розслідування, якщо ці коментарі та інформація подаються до Міністерства в строки, встановлені у цьому повідомленні;

заінтересовані сторони можуть вимагати проведення слухань у Міністерстві відповідно до частини шостої статті 13 цього Закону.

13. Міністерство повідомляє експортерів, імпортерів, відомі об'єднання (асоціації) імпортерів або експортерів, компетентні органи країни експорту та заявників про порушення антидемпінгового розслідування. Міністерство, відповідно до вимог цього Закону щодо захисту конфіденційної інформації, може надавати повний текст письмової скарги відомим експортерам, компетентним органам країни експорту та іншим заінтересованим сторонам за їх запитом. У разі, якщо кількість сторін антидемпінгового розслідування виявляється значною, Міністерство передає повний текст письмової скарги лише компетентним органам країни експорту.