Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту (22.12.98), Детальна інформація

1) не бере до уваги зазначену інформацію;

2) інформує заінтересовані сторони про наслідки ухилення від співпраці з Міністерством.

2. Факт неподання відповіді на інформаційному носії не вважається ухиленням від співпраці з Міністерством, якщо заінтересована сторона доведе, що подання відповіді у визначених Міністерством формах може призвести до надмірних побічних або надмірних додаткових витрат.

3. У разі, якщо інформація, подана заінтересованою стороною, неповна, вона береться Міністерством до уваги за умов, що:

1) її неповнота не ускладнює можливості Міністерства зробити точні висновки;

2) ця інформація була подана Міністерству у відповідні строки;

3) ця інформація придатна до перевірки;

4) заінтересована сторона, яка подала інформацію, діє добросовісно в міру своїх можливостей.

4. У разі, коли докази або інформація не беруться до уваги Міністерством, сторона, яка їх подала, терміново інформується про причини їх відхилення, і їй надається можливість у визначені Міністерством строки подати додаткові коментарі. Якщо ці коментарі вважаються недостатніми, причини відхилення зазначених доказів або інформації передаються відповідній заінтересованій стороні та зазначаються у висновках, що публікуються у газеті.

5. Якщо висновки, включаючи висновки щодо суми нелегітимної субсидії, робляться відповідно до частини першої цієї статті, зокрема на підставі інформації, яка наводиться у відповідній скарзі, ця інформація перевіряється, якщо це можливо та з урахуванням встановлених строків антисубсидиційного розслідування, за іншими незалежними джерелами, які є у розпорядженні Міністерства та (або) надходять у процесі антисубсидиційного розслідування від інших заінтересованих сторін і стосуються:

1) переліків цін, що публікуються;

2) статистичної звітності та митної статистики, що ведуться органами державної влади відповідної країни.

6. У разі, якщо заінтересована сторона повністю або частково ухиляється від співпраці з Міністерством та у зв'язку з цим не подається інформація, що стосується антисубсидиційного розслідування, результат антисубсидиційного розслідування для цієї сторони може бути менш сприятливим, ніж у разі, коли сторона не ухиляється від співпраці.

Стаття 31. Конфіденційний режим

1. Інформація, яка має конфіденційний характер (у зв'язку з тим, що її розкриття створює значні переваги конкуренту або матиме в майбутньому значні негативні наслідки для особи, яка передала інформацію, чи для особи, яка її одержала, тощо), а також інформація, яка надавалася на конфіденційній основі заінтересованими сторонами у процесі антисубсидиційного розслідування, вважається Міністерством конфіденційною, якщо сторони навели достатні для цього докази.

2. Заінтересовані сторони, які передають конфіденційну інформацію, повинні супроводжувати її неконфіденційним резюме. Це резюме повинно бути настільки деталізованим, щоб була зрозумілою суть конфіденційно переданої інформації. Якщо заінтересовані сторони не можуть скласти з конфіденційної інформації неконфіденційне резюме, вони повинні навести причини, з яких зазначене резюме не може бути подано.

3. Якщо Міністерство або заінтересована сторона вважають, що вимога щодо конфіденційного режиму інформації є необгрунтованою, а особа, яка передала інформацію, не хоче її розголошення або не дає дозволу на її розкриття у загальних рисах або у формі резюме, таку інформацію можна не брати до уваги, крім випадку, коли, використовуючи відповідні джерела, можна переконливо довести, що ця інформація є достовірною. Відхилення вимоги щодо конфіденційного режиму інформації повинно бути належно обгрунтованим.

4. Положення цієї статті не перешкоджають розкриттю Міністерством або Комісією загальної інформації, зокрема юридичного обгрунтування рішень, прийнятих відповідно до цього Закону, чи розголошенню доказів, на підставі яких Міністерство або Комісія приймають відповідні рішення. При такому розголошенні враховуються законні інтереси заінтересованих сторін щодо нерозголошення їх комерційної та (або) державної таємниць.

5. Міністерство, Комісія або їх посадові особи утримуються від розголошення інформації, отриманої відповідно до цього Закону, без особливого дозволу особи, яка її передала, якщо сторона наполягає на конфіденційному режимі такої інформації. Інформація, якою обмінюються Міністерство та Комісія, а також інформація щодо засідань Комісії чи внутрішні документи Міністерства або Комісії з питань, що стосуються антисубсидиційного розслідування, не розголошуються, за винятками, передбаченими цим Законом.

6. Інформація, що одержується відповідно до цього Закону, використовується виключно в цілях, для яких вимагається її надання.

7. Право на доступ до конфіденційної інформації, яка відповідно до цього Закону надається заінтересованою стороною або Міністерством у процесі антисубсидиційних процедур і розслідувань, мають громадяни України - юрисконсульти або адвокати, які діють від імені заінтересованої сторони.

Міністерство веде облік фізичних осіб, які мають доступ до конфіденційної інформації, та відмовляє у доступі до конфіденційної інформації у разі встановлення, що особа розголосила дані, які є конфіденційними відповідно до цього Закону.

Розділ IX

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 32. Надання інформації заінтересованим сторонам

1. Заінтересовані сторони можуть вимагати надання інформації щодо фактів і висновків, на підставі яких застосовуються попередні компенсаційні заходи. Після застосування попередніх компенсаційних заходів вимога щодо надання інформації у письмовій формі направляється до Міністерства, яке у стислі строки дає відповідь у письмовій формі.

2. Заінтересовані сторони можуть вимагати надання остаточної інформації щодо фактів і висновків, на підставі яких Міністерство рекомендує застосувати остаточні компенсаційні заходи або зупинити чи припинити антисубсидиційне розслідування без застосування компенсаційних заходів. При цьому Міністерство приділяє особливу увагу інформації, фактам або висновкам, які відрізняються від інформації, фактів, висновків, на підставі яких було прийнято рішення про застосування попередніх компенсаційних заходів.

3. Вимоги про надання остаточної інформації, зазначеної у частині другій цієї статті, повинні направлятися Міністерству у письмовій формі. У разі застосування попередніх компенсаційних заходів такі вимоги повинні направлятися Міністерству та іншим заінтересованим сторонам не пізніше ніж через місяць від дня опублікування рішення про їх застосування. Якщо попередні компенсаційні заходи не були застосовані, заінтересовані сторони мають можливість у визначені Міністерством строки вимагати надання остаточної інформації.

4. Міністерство надає остаточну інформацію в письмовій формі. Інформація з урахуванням вимог щодо захисту конфіденційної інформації надається, як правило, не пізніше ніж за місяць до дати прийняття Комісією остаточного рішення або до дати передачі заінтересованою стороною останньої пропозиції відповідно до статті 19 цього Закону. Якщо Міністерство та (або) Комісія не можуть відразу надати інформацію, факти або висновки, такі інформація, факти або висновки надаються пізніше у максимально короткий строк. Надання інформації не перешкоджає прийняттю в подальшому іншого рішення Міністерства або Комісії. Якщо таке рішення грунтується на фактах і висновках інших, ніж ті, що були надані у попередній інформації, інформація щодо нових фактів і висновків надається у стислі строки заінтересованим сторонам.

5. Коментарі заінтересованих сторін, що подаються після того, як була надана остаточна інформація, враховуються за умови, що вони були одержані Міністерством у строки, окремо визначені ним у кожному конкретному випадку, але протягом не більше ніж десять днів.