Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту (22.12.98), Детальна інформація

3) державний орган:

забезпечує суб'єктів господарсько-правових відносин майном (у тому числі товарами) чи послугами, крім призначених для створення загальної інфраструктури, або купує майно (у тому числі товари);

4) державний орган:

бере участь у фінансуванні суб'єктів господарсько-правових відносин;

або доручає недержавній організації здійснити одну або більше функцій, зазначених у пунктах 1-4 частини другої цієї статті, що належать до повноважень цього державного органу;

або наказує зазначеній організації здійснити такі функції на умовах, які фактично не відрізняються від умов, на яких здійснюються ці функції державними органами.

3. У разі, коли в процесі антисубсидиційного розслідування розслідуються факти надання у будь-якій формі підтримки бюджетних надходжень або підтримки цін, встановлюється, наскільки зазначені форми кореспондуються з відповідними положеннями, зазначеними у додатках 1-4 і 7 до цього Закону.

Стаття 7. Принципи застосування компенсаційних заходів

Якщо в процесі антисубсидиційного розслідування встановлюється, що субсидія є специфічною, тобто такою, що має істотні ознаки, які відрізняють легітимну субсидію від нелегітимної субсидії, до імпорту в Україну, який користується пільгами від нелегітимної субсидії, як правило, застосовуються компенсаційні заходи.

Стаття 8. Нелегітимні субсидії

1. Зазначені у цій частині принципи застосовуються з метою встановлення, чи є субсидія специфічною для підприємства, галузі промисловості або групи підприємств чи групи галузей промисловості (далі у цьому розділі Закону - певні підприємства), які є у межах юрисдикції державного органу, що надає субсидію. У разі, якщо:

1) державний орган, що надає субсидію, або законодавство, на підставі якого діє цей орган, недвозначно надає доступ до субсидії тільки певним підприємствам, така субсидія вважається специфічною, тобто нелегітимною;

2) державний орган, що надає субсидію, або законодавство, на підставі якого діє цей орган, ставить у залежність від об'єктивних критеріїв або умов право на користування субсидією та її сумою, така субсидія не вважається специфічною за умов, що:

право на використання субсидії є обов'язковим;

зазначені вище критерії або умови неухильно додержуються.

Під об'єктивними критеріями або умовами слід розуміти нейтральні критерії або умови, відповідно до яких не надаються переваги певним підприємствам за рахунок інших і які є економічно доцільними та однотипними у застосуванні, зокрема кількість робітників, розміри підприємства тощо. Ці критерії або умови повинні бути чітко сформульовані в законодавчих або інших нормативно-правових актах таким чином, щоб була можливість їх перевірити;

3) незважаючи на ознаки відсутності специфічності у застосуванні загальних принципів, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї частини, є підстави вважати, що ця субсидія є специфічною, можуть братися до уваги інші фактори, а саме:

використання субсидій обмеженою кількістю певних підприємств;

переважне використання субсидій певними підприємствами;

надання непропорційно значних сум субсидій певним підприємствам;

спосіб здійснення державним органом, що надає субсидію, дискреційного права у рішенні про надання субсидії.

У цьому разі беруться до уваги відомості про частоту відхилення або задоволення заяв щодо субсидування та підстави прийняття рішень з цих питань.

При застосуванні пункту 3 частини першої цієї статті береться до уваги важливість диверсифікації економічної діяльності у сфері повноважень державного органу, що надає субсидію, а також період, протягом якого надається субсидія.

2. Специфічною є субсидія, до якої мають доступ тільки певні підприємства, розташовані у географічно визначеному регіоні у межах юрисдикції державного органу, що надає субсидію.

3. Незалежно від правил, визначених частинами першою і другою цієї статті, вважаються специфічними:

1) субсидії, надання яких відповідно до законодавства або фактично (виключно або як одна з інших умов) залежить від результативності експортної операції, включаючи операції, перелічені у додатку 1 до цього Закону. Субсидії вважаються такими, що фактично залежать від результативності експортної операції, якщо за допомогою відповідних фактів доводиться, що надання субсидії згідно із законодавством не залежить від результатів експорту, але фактично пов'язується з експортом або надходженнями від експорту, що здійснюється чи передбачається здійснювати;

2) субсидії, надання яких виключно або як одна з інших умов залежить від переважного використання національних товарів.

4. Наявність лише факту надання субсидії підприємствам, що експортують товар, не є підставою для визначення експортної субсидії нелегітимною.

5. Встановлення або зміна розміру ставок оподаткування у загальному порядку уповноваженим державним органом не вважається специфічною субсидією.

6. Специфічність субсидії відповідно до розділу II цього Закону доводиться на підставі інформації, яка підкріплюється доказами.