Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну (22.12.98), Детальна інформація

2) ціна імпорту в Україну цього товару (товарів), якщо у період спеціального розслідування мало місце значне зниження його ціни стосовно ціни подібного товару в Україні;

3) наслідок, який є результатом дії факторів, зазначених у пунктах 1 та (або) 2 цієї частини, для національного товаровиробника. Цей наслідок визначається тенденцією зміни деяких економічних факторів, зокрема: виробництва національним товаровиробником товарів, які є об'єктом розслідування; використання ним виробничих потужностей; запасів цих товарів; їх продажу; частки ринку України національного товаровиробника; ціни цих товарів (тобто зниження цін або перешкодження підвищенню цін, що, як правило, склалися); розмірів прибутків національного товаровиробника; його прибутку з інвестиційного капіталу; стану ліквідності та зайнятості на підприємствах національного товаровиробника тощо;

4) інше, що стосується розслідування.

3. Якщо стверджується, що має місце загроза заподіяння значної шкоди, Міністерство, як правило, вивчає ймовірність заподіяння шкоди як наслідку конкретної ситуації. При цьому також враховуються такі фактори:

1) ступінь зростання обсягів експорту в Україну товару, що є об'єктом спеціального розслідування;

2) експортний потенціал країни походження або країни експорту, який уже склався або ймовірно складеться в майбутньому, а також можливість того, що зазначений потенціал використовуватиметься для експорту в Україну цього товару;

3) тенденції впливу імпорту на національного товаровиробника.

Розділ IV

ЗАХОДИ НАГЛЯДУ ЩОДО ІМПОРТУ В УКРАЇНУ

Стаття 14. Процедура застосування заходів нагляду щодо

імпорту в Україну

1. Якщо у процесі спеціального розслідування Міністерством встановлюється загроза заподіяння значної шкоди, Комісія під час проведення цього розслідування за поданням Міністерства приймає рішення про застосування заходів нагляду, передбачених статтею 15 цього Закону. Це рішення приймається Комісією простою більшістю голосів.

2. Служба, відповідний орган виконавчої влади або національний товаровиробник надають Міністерству інформацію про тенденції зростання обсягу імпорту в Україну товару (товарів) походженням з іншої країни, митного союзу або економічного угруповання, який загрожує національному товаровиробнику заподіянням значної шкоди. На підставі цих відомостей Міністерство готує інформацію про наявність зазначеної загрози та подає цю інформацію Комісії.

3. На вимогу члена Комісії або за ініціативою Міністерства у проміжок часу, який дає змогу дотримувати строків, встановлених цим Законом, але не пізніше десятого робочого дня від дня одержання Міністерством інформації, зазначеної у частині другій цієї статті, та до дати застосування заходів нагляду Комісія повинна провести засідання для розгляду зазначеної інформації та прийняти рішення за результатами такого розгляду.

4. За результатами розгляду, проведеного відповідно до частини третьої цієї статті, Комісія з урахуванням національних інтересів простою більшістю голосів приймає рішення про запровадження режиму нагляду або режиму регіонального нагляду.

5. Якщо Комісією встановлено недоцільність запровадження на всій території України режиму нагляду за імпортом, вона може прийняти рішення про запровадження режиму регіонального нагляду за імпортом в Україну в одному або кількох регіонах України.

6. Про рішення Комісії, прийняте відповідно до цієї статті, Міністерство за дорученням Комісії інформує Кабінет Міністрів України та Службу або відповідний орган виконавчої влади, а також публікує відповідне повідомлення у газеті.

7. Строк дії заходів нагляду є обмеженим і повинен закінчуватися не пізніше ніж через рік після запровадження відповідного режиму, якщо інший строк не передбачено в рішенні Комісії.

8. У разі запровадження режиму нагляду або регіонального нагляду Служба до десятого числа кожного місяця подає Комісії та Міністерству відповідну інформацію про загальну вартість товару, що розраховується відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон України, та обсяг товару згідно з дозволами на імпорт, виданими Міністерством та підтвердженими Службою протягом попереднього періоду.

Базисні умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів - "ІНКОТЕРМС" у редакції, яка діє на дату ввезення товару в Україну.

Якщо товар має специфічні споживчі характеристики або якщо на ринку України склалася специфічна ситуація, періодичність подання інформації, зазначеної в абзаці першому цієї частини, може бути змінена Комісією за поданням Міністерства.

Ця інформація повинна містити відомості про товар та країну його походження. Інші відомості можуть подаватися, якщо це визначено відповідним рішенням Комісії.

Стаття 15. Режими нагляду та регіонального нагляду за

імпортом в Україну

1. Ввезення на митну територію України товару, стосовно якого прийнято рішення, що він є об'єктом застосування заходів нагляду або регіонального нагляду за імпортом в Україну, здійснюється у разі подання відповідному митному органу України дозволу на імпорт, який видається Міністерством у встановленій ним формі протягом семи робочих днів від дати подання заінтересованим імпортером відповідної заяви за встановленою Міністерством формою.

2. У заяві, зазначеній у частині першій цієї статті, заінтересований імпортер подає, зокрема, відомості про:

повну назву заявника та його місцезнаходження (прізвище, ім'я та по батькові для фізичної особи);

ідентифікаційний код (номер);

експедитора/перевізника (повна назва, місцезнаходження);

декларанта (повна назва, місцезнаходження);