Про Державний бюджет України на 1999 рік (31.12.98), Детальна інформація

Тернопільська 8.291,4

Харківська 18.724,9

Херсонська 9.165,1

Хмельницька 10.585,2

Черкаська 10.654,7

Чернівецька 6.361,6

Чернігівська 8.743,4

міста:

Київ 18.937,3

Севастополь 2.693,4

Затвердити у складі Державного бюджету України на 1999 рік субвенцію Закарпатській області в обсязі 40.000 тис. гривень на ліквідацію наслідків стихійного лиха.

Стаття 8. Установити, що в 1999 році до Державного бюджету України передаються кошти з бюджету міста Києва у сумі 382.215,9 тис. гривень.

Стаття 9. Надати право Головному управлінню Державного казначейства України, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам в разі несвоєчасного погашення заборгованості за взаємними міжбюджетними розрахунками застосовувати безспірне її стягнення.

Стаття 10. Установити, що нафтогазодобувні підприємства (крім державного виробничого підприємства "Чорноморнафтогаз") вносять до Державного бюджету України рентну плату за природний газ у розмірі, еквівалентному 5 доларам США за 1000 куб. метрів, та за нафту - у розмірі, еквівалентному 3 доларам США за 1 тонну.

Стаття 11. Установити, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють транспортування трубопровідним транспортом через територію України нафти, природного газу та аміаку, вносять до Державного бюджету України:

відрахування від прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств, які здійснюють транспортування нафти магістральними нафтопроводами, в розмірі, еквівалентному 0,059 долара США за 1 тонну нафти, що транспортується, на кожні 100 км відстані її транспортування; ( Абзац другий статті 11 в редакції Закону N 776-XIV ( 776-14 ) від 29.06.99 )

відрахування від плати за транзит природного газу в розмірі, еквівалентному 0,29 долара США за 1000 куб. метрів газу на кожні 100 кілометрів відстані;

відрахування від плати за транзит аміаку в розмірі, еквівалентному 0,23 долара США за 1 тонну на кожні 100 кілометрів відстані.

Внесення зазначених платежів здійснюється щодекади, виходячи з обсягів газу, нафти та аміаку, транспортованих через територію України.

Стаття 12. Установити, що в 1999 році по населених пунктах, грошова оцінка земель яких не проведена, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ), збільшені в 2 рази.

По сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошова оцінка яких проведена і уточнена станом на 1 вересня 1998 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6 та частиною першою статті 7 Закону України "Про плату за землю".

Земельний податок сплачується платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) щомісячно до 15 числа наступного місяця за звітним.

Звільнити від сплати земельного податку військові частини, військові навчальні заклади, науково-дослідні, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі установи, які утримуються за рахунок бюджету та належать до сфери управління Міністерства оборони України та інших утворених відповідно до законодавства військових формувань, а також підприємства Міністерства оборони України та військово-промислового комплексу. Перелік зазначених підприємств затверджується Кабінетом Міністрів України з визначенням розмірів земельних ділянок.

Стаття 13. Установити, що надходження плати за землю та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів не мають цільового характеру та використовуються у порядку, затвердженому відповідною радою.

Стаття 14. Установити, що у 1999 році державне мито, сплачене згідно з пунктом 6 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито", за винятком підпунктів "ї", "й", "п", "р", "с", "т" і "у", зараховується до Державного бюджету України, і ці кошти спрямовуються на проведення паспортизації населення України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 15. ( Дію статті 15 зупинено щодо сплати збору до Державного інноваційного фонду на період проведення експерименту для підприємств - учасників економічного експерименту на підставі Закону N 1375-XIV ( 1375-14 ) від 13.01.2000 ) Установити, що суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, крім підприємств водного транспорту за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, сплачують до Державного інноваційного фонду збір в розмірі 1 відсотка від обсягу реалізації продукції (робіт, послуг), зменшеного на суму податку на додану вартість та акцизного збору. ( Частина перша статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 964-XIV ( 964-14 ) від 15.07.99 )

Платники збору, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, сплачують збір з обсягу реалізації (виручки) продукції власного виробництва, зменшеного на суму податку на додану вартість і акцизного збору.

У торговельній, посередницькій і постачальницько-збутовій діяльності збір сплачується від сум торговельної або збутової націнки (надбавки) на реалізовані товари, у банківській і страховій сферах діяльності - від суми валового доходу.

Установити, що кошти від повернення у 1999 році позичок, наданих Державним інноваційним фондом підприємствам і організаціям для виконання інноваційних проектів, зараховуються до Державного бюджету України як надходження до цього Фонду і спрямовуються на здійснення інноваційної діяльності. ( Частина четверта статті 15 в редакції Закону N 776-XIV ( 776-14 ) від 29.06.99 )

Установити, що у 1999 році кошти від збору до Державного інноваційного фонду спрямовуються за таким цільовим призначенням: