Про Національну систему конфіденційного зв'язку (10.01.2002), Детальна інформація

2919 Про Національну систему конфіденційного зв'язку (10.01.2002)

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про Національну систему

конфіденційного зв'язку

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 15, ст.103 )

Цей Закон регулює суспільні відносини, пов'язані із створенням, функціонуванням, розвитком та використанням Національної системи конфіденційного зв'язку.

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

спеціальна система (мережа) зв'язку - система (мережа) зв'язку, призначена для обміну інформацією з обмеженим доступом;

спеціальна система (мережа) зв'язку подвійного призначення - спеціальна система (мережа) зв'язку, призначена для забезпечення зв'язку в інтересах органів державної влади та органів місцевого самоврядування, з використанням частини її ресурсу для надання послуг іншим споживачам;

Національна система конфіденційного зв'язку - сукупність спеціальних систем (мереж) зв'язку подвійного призначення, які за допомогою криптографічних та/або технічних засобів забезпечують обмін конфіденційною інформацією в інтересах органів державної влади та органів місцевого самоврядування, створюють належні умови для їх взаємодії в мирний час та у разі введення надзвичайного і воєнного стану;

суб'єкти Національної системи конфіденційного зв'язку - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, що беруть участь у створенні, функціонуванні, розвитку та використанні цієї системи;

ресурс спеціальної системи (мережі) зв'язку - показники, які характеризують технічні можливості мережі зв'язку, що стосуються надання послуг зв'язку.

Терміни "оператор" та "мережа зв'язку" у цьому Законі вживаються відповідно у значенні термінів "підприємство (оператор) зв'язку" та "мережа зв'язку", визначених у Законі України "Про зв'язок" ( 160/95-ВР ).

Стаття 2. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюється на відносини між суб'єктами Національної системи конфіденційного зв'язку, що виникають у зв'язку з її створенням, функціонуванням, розвитком та використанням.

Стаття 3. Законодавство у сфері конфіденційного зв'язку

Відносини, пов'язані із створенням, функціонуванням, розвитком та використанням Національної системи конфіденційного зв'язку, регулюються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України "Про інформацію" ( 2657-12 ), "Про державну таємницю" ( 3855-12 ), "Про захист інформації в автоматизованих системах" ( 80/94-ВР ), "Про зв'язок" ( 160/95-ВР ), "Про підприємництво" ( 698-12 ), "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ), цим Законом, іншими законами і нормативно-правовими актами.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 4. Державна підтримка Національної системи

конфіденційного зв'язку

Державна підтримка Національної системи конфіденційного зв'язку здійснюється Кабінетом Міністрів України шляхом створення сприятливих правових, економічних та інших умов для стимулювання процесу створення, функціонування, розвитку і використання цієї системи.

Стаття 5. Склад Національної системи конфіденційного

зв'язку

Національна система конфіденційного зв'язку входить до складу Єдиної національної системи зв'язку України.

Складовими Національної системи конфіденційного зв'язку є спеціальні системи (мережі) зв'язку, їх стаціонарні і мобільні компоненти, централізовані системи захисту інформації та оперативно-технічного управління.

Структура побудови Національної системи конфіденційного зв'язку повинна забезпечувати відокремлення конфіденційної інформації органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших юридичних та фізичних осіб з використанням криптографічних та/або технічних засобів.

Стаття 6. Управління Національною системою конфіденційного

зв'язку

B*