Методи кількісної оцінки якісних показників, Детальна інформація

При традиційному навчанні ступінь пізнавальної активності студентів на лекційних заняттях складає в середньому 6,3%, а при експериментальному - 30%, на методичних заняттях відповідно 15 і 50% (табл. 1).

Таблиця 1 . Показники пізнавальної активності студентів на заняттях, проведених по традиційній і експериментальній програмах навчання, %

Заняття

Програма навчання Лекційні Методичні Практичні

1-й курс Традиційна 6,3 1,8 16,3

Експериментальна 25 31,3 37,3

2-й курс Традиційна 1,2 12,5 11,3

Експериментальна 31,3 56,3 66,3

Найбільш високі значення коефіцієнта пізнавальної активності студентів виявлені на практичних заняттях. При організації і проведенні занять по традиційній програмі вони складають у середньому 20%, по экспериментальній програмі досягають 66%.

Алгоритм дій викладача, що веде курс "Обраний вид спорту" для студентів, що спеціалізуються в спортивних іграх, містить у собі наступне:

1. Вивчення програми по предметі , визначення складу і рівня розвитку здібностей студентів, що необхідні для ефективного рішення задач з погляду майбутньої професійної діяльності.

2. Визначення програмних вимог до тем. Виділення ключових понять, умінь і навичок, що повинні бути засвоєні студентами при вивченні кожної теми.

3. Поділ теми на конкретні заняття відповідно до логіки навчального предмета, визначенням форми організації, мети і задач кожного з них. Аналіз змісту і прийомів піднесення навчального матеріалу. Визначення ступеня пізнавальної активності студентів.

4. Добір засобів і методів навчання, що підсилюють пізнавальну активність студентів , що дозволяють переходити від репродуктивного (учнівський і типовий) рівня підготовленості до продуктивного (евристичному і творчий).

5. Включення сучасних способів контролю засвоєння навчального матеріалу, більш інформативному, відповідному продуктивному рівню підготовленості майбутніх тренерів-викладачів.

6. Складання модифікованої програми вивчення курсу "Обраний вид спорту" і конспектів окремих занять.

7. Реалізація розробленої програми занять і її поточна корекція (при необхідності) за результатами контролю засвоєння професійних знань, умінь і навичок.

Реалізація розроблених програм протягом семестру привела до того, що в эксперимен тальних групах студентів 1-го і 2-го курсів достовірний приріст результатів здачі перекладних технічних нормативів відзначений по всіх розглянутих параметрах.

Середня оцінка результатів тестування, проведеного після вивчення курсу в контрольній групі, склала 56,3% від максимально можливого результату, а в експериментальній групі вона досягла 84,2%, що говорить про значне поліпшення якості освоєння навчального матеріалу (мал. 1).



Проведене через півроку повторне тестування показало зниження обсягу знань у контрольній групі на 20,3% і виявило досить низьку (всього 36%) засвоєння знань. В експериментальній групі зниження рівня знань склало 14,7%, а їхній залишковий рівень виявився на 33,5% вище, ніж у контрольній групі.

За результатами контент-аналізу навчальної документації студентів 2-го курсу, після традиційного навчання минаючих педагогічну практику в дитячих оздоровчих центрах, був визначений рівень сформованості їхньої професійної підготовленості. На 90 - 95% його можна було охарактеризувати як типовий і учнівський і лише на 5 - 10% - як евристичний і творчий.

Середній бал, отриманий по закінченні педагогічної практики групами студентів, що навчаються по експериментальній програмі, склав 4,4 - 4,7, що на 0,4 - 0,5 краще, ніж при традиційному навчанні, оцінка професійної підготовленості студентів на основі аналізу звітної документації виявила, що вона на 70% відповідає учнівському і типовому рівням і на 30% - евристичному і творчий. Це на 20% більше, ніж при традиційному навчанні.

Перевірка ефективності традиційної програми занять на прикладі вивчення студентами різних спеціалізації основ баскетболу на загальному курсі показала, що рівень технічної підготовленості студентів підвищився за період навчання в середньому усього на 13%, обсяг знань склав 61,2%, а через рік знизився до 40,8%.

Викладені вище факти переконали в необхідності обов'язкового включення в эксперимен тальну програму занять баскетболом на загальному курсі комплексу методик, що дозволяють активізувати учбово-пізнавальну діяльність студентів.

Лекційна частина курсу була перероблена за методикою В.Ф. Шаталова.

Було відібрано і внесене в конспекти практичних занять 13 ігор, що на 90% більше, ніж у традиційній програмі.

Переклад процесу навчання на другий тип орієнтованої основи дії зажадав виділення в кожній виконуваній вправі орієнтирів - ознак рухової дії.

Як засоби активізації пізнавальної діяльності студентів застосовувалися розроблені контрольно-навчальні завдання, що дозволяють самостійно здійснювати контроль за засвоєнням матеріалу, розвивати вербальний компонент інтелекту і закріплювати відповідні навички, а також комплекс ТСО, покликаний підвищувати ефективність виконання вправ і щільність занять.

Також широко використовувалися ігровий і змагання як методи засобу ефективного закріплення пройденого матеріалу.