Кримінально-правова характеристика одержання хабара. Хуліганство, Детальна інформація

Кримінально-правова характеристика одержання хабара. Хуліганство
Тип документу: Реферат
Сторінок: 4
Предмет: Правознавство
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 1183
Працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні (адвокат, лікар, вчитель тощо), виробничі (наприклад, водій) або технічні (друкарка, охоронник тощо) функції, можуть визнаватися службовими особами лише за умови, що поряд із цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки.

Службовими особами можуть визнаватись як громадяни України, так і іноземці та особи без громадянства.

Суб’єктом одержання хабара має визнаватися і службова особа, яка в силу свого службового становища не могла вчинити або не вчинити певні дії в інтересах хабародавця, але вжила заходів до вчинення таких дій іншою службовою особою (наприклад, прохання, рекомендація тощо).

До обтяжуючих обставин передбачених ч. 2 ст. 368, відноситься одержання хабара:

у великому розмірі;

службовою особою, яка займає відповідальне становище;

за попередньою змовою групою осіб;

повторно;

поєднане з його вимаганням.

До особливо обтяжуючих, передбачених ч. 3 ст. 368, належать обставини:

одержання хабара в особливо великому розмірі;

одержання хабара службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.

Хабарем у великому розмірі вважається такий, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в особливо великому - такий, що у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. При цьому вартість вигід майнового характеру обов’язково повинна мати грошовий еквівалент.

До службових осіб, які займають відповідальне і особливо відповідальне становище відносяться особи зазначені у пункті 1 примітки до статті 368 (судді,

прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць), посади яких згідно зі статтею 25 Закону України "Про державну службу" віднесені до третьої (посади заступників керівників структурних підрозділів, завідуючих секторами, головних спеціалістів, експертів, консультантів Адміністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради України і апарату Кабінету Міністрів України, заступників Постійного Представника Президента України в Республіці Крим, заступників глав обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, представників Президента України в районах, районах міст Києва та Севастополя, начальників управлінь, самостійних відділів у складі міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади та інші прирівняні до них посади), четвертої (посади спеціалістів Адміністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради України і апарату Кабінету Міністрів України, заступників начальників управлінь, самостійних відділів (підвідділів) міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади), п'ятої (посади спеціалістів міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, заступників представників Президента України в районах, районах міст Києва та Севастополя, заступників керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, спеціалістів апарату цих адміністрацій та інші прирівняні до них посади) та шостої (посади керівників управлінь, відділів, служб районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, спеціалісти управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади;) категорій.

ae

e

:

\x845E\x04BB\x1000 Києві та Севастополі, перших заступників міністрів, перших заступників голів державних комітетів, що входять до складу Уряду, керівників Адміністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради України та інші прирівняні до них посади;) та другої (посади заступників керівника Адміністрації Президента України, заступників керівника Секретаріату Верховної Ради України, заступників керівника апарату Кабінету Міністрів України, керівників структурних підрозділів Секретаріату Верховної Ради України, секретаріатів постійних комісій Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, апарату Кабінету Міністрів України, радників та помічників Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, заступників міністрів, заступників голів державних комітетів, які входять до складу Уряду, перших заступників, заступників голів комітетів та інших центральних органів державної виконавчої влади при Кабінеті Міністрів України, першого заступника Постійного Представника Президента України в Республіці Крим, перших заступників глав обласних та інші прирівняні до них посади) категорій.

Під одержанням хабара за попередньою змовою групою осіб розуміється вчинення цього злочину двома і більше службовими особами, які попередньо домовилися про його спільне вчинення і діяли як співвиконавці. Така домовленість про спільні дії в якості співвиконавців повинна бути досягнута до моменту одержання хабара.

Відповідно з п. 3 примітки до ст. 368 повторним визнається вчинення злочину особою, яка раніше вчинила одержання хабара або давання хабара, незалежно від того, чи притягувалася така особа за раніше вчинений злочин до кримінальної відповідальності. Ознака повторності буде відсутня в тому випадку, коли судимість за раніше вчинений злочин (злочини) погашена або знята у встановленому законом порядку. Одержання хабара службовою особою в декілька прийомів від однієї особи або від декількох осіб одночасно за виконання чи невиконання в їх суспільних інтересах єдиного діяння по службі не утворює повторності, дії такої службової особи кваліфікуються як один продовжуваний злочин. Одночасне одержання службовою особою хабара від декількох осіб належить кваліфікувати як вчинене повторно тоді, коли він дається за вчинення дій в інтересах кожної особи, яка дає хабар, а службова особа усвідомлює, що одержує його від декількох осіб.

Згідно з п. 4 примітки до ст. 368 КК вимаганням хабара визнається його вимагання службовою особою з погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або умисне створення нею умов, за яких особа вимушена дати хабар з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

У випадках, коли особа, незважаючи на вчинення щодо неї дій, спрямованих на те, щоб примусити її дати хабар, з тих чи інших причин цього не зробила, дії службової особи, яка його вимагала, залежно від конкретних обставин справи належить кваліфікувати як готування до одержання хабара шляхом вимагання чи як замах на вчинення цього злочину.

За вчинення цього злочину в КК передбачене покарання: за ч. 1 ст. 368 – штраф від семисот п’ятидесяти до однієї тисячі п’ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п’яти років, з позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 368 – позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 368 – позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.





2. Хуліганство. Склад злочину. Відмінність його від суміжних злочинів.

Хуліганство відноситься до злочинів проти громадського порядку та моральності (розділ ХІІ ст. 296 КК). Суспільна небезпека злочинів проти громадського порядку та моральності полягає в тому, що вони заподіюють або ставлять під загрозу заподіяння істотної шкоди громадському порядку і моральним основам життя суспільства.

Безпосереднім об’єктом злочину є громадський порядок як сукупність суспільних відносин, які забеспечують громадський спокій, нормальні умови праці, побуту і відпочинку людей. Треба мати на увазі, що ці суспільні віносини виникають, як правило, в громадських місцях, зокрема в місцях спільного проживання, праці, відпочинку, а також спілкування людей з метою задоволення різноманітних житєвих потреб. Водночас за необхідних умов навіть квартира може бути визнана громадським місцем.

Об’єктивною стороною хуліганства є грубе порушення громадського прядку, тобто вчинення активних дій. Обов’язковою ознакою злочину є наявність мотивів дій винного – явна неповага до суспільства, тобто очевидна, демонстративна зневага винного до встановлених у суспільстві правил поведінки. За змістом диспозиції частини першої ст. 296 КК, грубим порушенням порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства може бути визнано лише таке порушення, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes