Збережи те, що любиш, Детальна інформація

Охорона флори. Рослинний світ, або флора, дуже чутливо реагує на зміни екологічних факторів. Рослини – найбільш беззахисні перед людиною. Охорона флори стала важливим комплексним міжнародним завданням.

Охорона фауни. Біомаса тварин становить дуже малий відсоток від всього живого, але через високий рівень енергетичних процесів, величезну різноманітність і високу рухливість роль фауни у біосфері дуже велика.

Серед найважливіших заходів щодо охорони тваринного світу слід назвати такі :

- виховання з дитинства природоохоронної свідомості у людей;

- найсуворіша боротьба з браконєрсвом, посилення інспекторського контролю в лісах, охорона від епідемій і антропогенних забруднень;

розселення в зручні для існування місця;

контроль за кількістю хижаків.

Крім того, потрібні ретельне дослідження рідкісних і зникаючих видів, причин їх вимирання, розробка наукових основ для поліпшення ситуацій, екологічних прогнозів на основі результатів екологічного моніторінгу.

Велике значення має також рекультивація порушених людиною ландшафтів, відновлення грунтів, пасовиськ, луків, лісів, водойм згідно з науково обрунтованими далекоглядними планами, активний розвиток заповідної справи.

Для збереження фауни і флори люди виділяють певні землі. Їх називають заповідниками.

Заповідники - це ландшафти, де зберігаються, охороняються й вивчаються всі компоненти екосистеми: повітря, грунти, гірські породи, природні води, тваринний і рослинний світ, пам’ятники природи та культури.

За своїм значенням заповідні території поділяються на біосферні заповідники міжнародного значення, державні й національні заповідники та парки, заказники, заповідні ландшафти, ділянки та об’єкти.

Мета створення заповідників – підтримання екологічної рівноваги, збереження еталонів недоторканої природи, проведення наукових досліджень характеру взаємозв’язків між екологічними факторами екосистем для збереження й відтворення ландшафтів. Заповідники є найкрашою формою збереження генофонду нашої планети.

Отож, стан екології нашої планети близький до критичного. Людина вже не контролює свою поведінку і ставлення до природи чим ставить під загрозу власне існування, не усвідомлюючи цього. Вона відповідає за все живе на планеті, тому повинна берегти все те, що передали нам наші предки і залишити все те ж власним нащадкам.