Нафтопровід, Детальна інформація

, (2.47)

то коригується початковий тиск нафти за умовою

(2.48)

і визначається необхідна величина дроселювання із умови міцності трубопроводу

. (2.49)

Обчислюється загальний тиск, що підлягає дроселюванню для забезпечення міцності трубопроводу

. (2.50)

Знаходиться тиск у кінці кожного перегону і підпір на вході проміжних НПС

, (2.51)



. (2.52)

Перевіряється виконання умови безкавітаційної роботи насосів на проміжних НПС

. (2.53)



Якщо для будь-якої НПС тиск на вході стає менший від мінімально допустимого із умови безкавітаційної роботи насосів

, (2.54)



то це свідчить про наявність лімітуючої ділянки нафтопроводу і вимагає використання іншої методики гідравлічного розрахунку, алгоритм якого наведений нижче.

Визначається величина тиску насосів НПС, яка може бути використана на перекачування нафти з врахуванням технологічних обмежень тиску

(2.55)

і розрахунки повторюються, починаючи з перевірки виконання умови балансів тиску (2.40), коригування витрати нафти за формулами (2.41) або (2.42) і подальшого визначення режимних параметрів роботи нафтопроводу при скоригованій витраті. У результаті знаходиться пропускна здатність нафтопроводу з врахуванням технологічних обмежень тиску.

Після закінчення гідравлічного розрахунку нафтопроводу визначаються енергетичні витрати на реалізацію даного варіанту його роботи. Спочатку для кожного насоса обчислюється ККД, що відповідає пропускній здатності нафтопроводу

, (2.56)

. (2.57)

Якщо на НПС працює не один, а кілька магістральних насосів, то попередньо обчислюються коефіцієнти математичної моделі еквівалентного ККД насосів при їх послідовній чи паралельній роботі.

Знаходиться потужність насосних агрегатів НПС, що необхідна для перекачування нафти

кВт (2.58)



кВт (2.59)

- ККД електродвигунів для приводу підпірного і магістрального насосів відповідно.