Використання TCPIP протоколу для обміну інформацією в мережі, Детальна інформація

Зміст

Вступ.....................................................................................................................3

І. Поняття локальної мережі...............................................................................4

ІІ. Мережеві транспортні протоколи.................................................................5

IІІ. Характеристика протоколу TCP/IP..............................................................7

Вимоги до конфігурації TCP/IP............................................................9

Протокол IP версії 6.............................................................................13

а) підвищена гнучкість маршрутизації.................................................14

б) мітки протоколів (flow labeling)........................................................15

в) пріоритет пакету..................................................................................15

г) підтримка найбільших пакетів...........................................................17

ІV. Опис програми SashaPopUp.......................................................................19

Висновок............................................................................................................27

Список використаної літератури.....................................................................29



Вступ

Протокол Internet створений для використання в об'єднаних системах комп'ютерних комунікаційних мереж з комутацією пакетів. Такі системи були названі "catenet". Протокол Internet забезпечує передачу блоків даних, називаних датаграмами, від відправника до одержувачів, де відправники й одержувачі є хост-комп’ютерами, ідентифікованими адресами фіксованої довжини. Протокол Internet забезпечує при необхідності також фрагментацію і збір датаграм для передачі даних через мережі з малим розміром пакетів.

Протокол Internet спеціально обмежений задачами забезпечення функцій, необхідних для передачі бітового пакета (датаграми Internet) від відправника до одержувача через об'єднану систему комп'ютерних мереж. Немає механізмів для збільшення вірогідності кінцевого даних, керування протоколом, чи синхронізації інших послуг, звичайно застосовуваних у протоколах передачі від хоста до хосту. Протокол Ineternet може узагальнити послуги підтримуючих його мереж з метою надання послуг різних типів і якостей.

І. Поняття локальної мережі

Локальною мережею (LAN – local area network) називають групу зв'язаних один з одним комп'ютерів, розташовану в деякій обмеженій області, наприклад, будинку. Розміри LAN можуть значно відрізнятись. Локальна мережа може складатися з двох робочих станцій, що працюють під керівництвом Windows 98, розташованих в одній кімнаті, або з декількох сотень робочих станцій, розкиданих по різних поверхах адміністративного будинку. Особливість LAN у тім, що в такій мережі всі комп'ютери яким-небудь чином згруповані, тим чи іншим чином з'єднані один з одним, і знаходяться в одному будинку. У більшості LAN для з'єднання комп'ютерів можуть використовуватися кабелі різного типу.

На практиці локальні мережі частіше визначають по функціональним, а не по фізичних характеристиках. У цьому, більш загальному розумінні, локальні мережі є засобом зв'язку комп'ютерів, що дозволяє їм одержувати доступ до пристроїв. Іншими словами, з урахуванням обмежень системи захисту, комп'ютери локальних мереж одержують доступ до загальних пристроїв (принтерів, сканерам, приводам компакт-дисків, жорстким дискам, модемам і т.д.) так, ніби то воно встановлено локально. Зрозуміло, доступ до пристроїв означає і доступ до даних, що зберігається на цих пристроях.

Отже, усі комп'ютери локальної мережі можуть не тільки одержувати доступ до компонентів яких-небудь інших апаратних засобів (з урахуванням обмежень систем захисту), але також використовувати їх так, ніби вони були доступні локально, що припускає спільне використання даних користувачами комп'ютерів.

ІІ. Мережеві транспортні протоколи

Спеціальна програма для передачі даних в мережі, їх розшифрування і розуміння становить протокол роботи мережі.

Протокол – це набір правил, які регламентують порядок збирання пакетів з даних і управління інформацією на роботі станції відправника для передачі і правила збирання пакетів на робочій станції отримувача. Протокол забезпечує передачу даних в мережі за рахунок того, що в ньому вказується які біти містить заголовок, які значення розміру інформації. Які містять саму інформацію, а які потрібні для контролю помилок. Протоколи охоплюють всі фази обміну в мережі.

а) синхронізацію тактових генераторів комп’ютера-отримувача і комп’ютера-відправника;

б) методику кодування двійкових даних;

в) інструкції про передачу інформації по декількох різних мережах без втрати їх цілісності.

Мережні транспортні протоколи визначають метод передачі даних по мережі, а також метод їх пакетування й адресації. Щоб два мережних комп'ютери могли встановити зв'язок, вони повинні використовувати однакові транспортні протоколи, оскільки протокол визначає метод пакетування й обміну даними.

З технічної точки зору до протоколів можна віднести будь-яку систему, що задає метод передачі даних через мережу, незалежно від того, чи функціонує ця система на канальному чи прикладному рівнях. Однак часто протоколами називають системи, що задають метод пакетування і передачі даних по мережі. Протоколи NetBEUI. IPX/SPX і TCP/IP працюють на мережному і транспортному рівнях моделі OSI. Оскільки вони працюють на декількох рівнях, їх часто називають стеками протоколів, а не просто протоколами.