Використання гематоксиліну для діагностики бактеріального вагінозу, Детальна інформація

КУО/мл Частота виявлення, % Концентрація,

КУО/мл

Peptostreptococcus sp. 30,4 106-107 7,4* <103 *

Pertococcus sp. 21,7 106-107 5,2* <103 *

Bacteriodes sp. 19,6 106-107 4,8* <103 *

Veillonella sp. 2,2 <103 - -

Eubacteritm sp. 6,5 105-106 1,0* <103 *

Gardnerella vaginalis 60,9 106-107 4,2* <103 *

Примітка: *р<0,05 вірогідність відмінностей у порівняні з показником до лікування.

Як бачимо з даних таблиці 2 у пацієнток після лікування зменшилася частота виявлення і концентрація облігатно-анаеробної мікрофлори. У групі дослідження не було жодного випадку самовільного викидня, передчасних пологів чи передчасного розриву навколоплідних оболонок.

Таким чином, проведені дослідження свідчать про високу клінічну і лабораторну ефективність лікування бактеріального вагінозу у вагітних із загрозою переривання вагітності по запропонованій методиці. Загальна ефективність лікування складає 97,8%. При цьому запропонований метод терапії може бути використаний з першого триместру вагітності і не можливість використання при повній відсутності індигенної лактофлори.

На нашу думку при діагностиці бактеріального вагінозу необхідно виділяти дві стадії: 1 – бактеріальний вагіноз із частково збереженою індигенною лактофлорою і 2 – бактеріальний вагіноз із відсутньою індигенною лактофлорою. Раннє виявлення бактеріального вагінозу на першій стадії розвитку дає можливість ефективніше провести лікування і відновити мікро біоценоз піхви за допомогою біологічних препаратів.

Висновки.

1. Лікування бактеріального вагінозу у вагітних з не виношуванням вагітності за допомогою індигенної лактофлори і препарату Хілак форте-краплі є високоефективним і патогенетично обґрунтованим методом терапії. Його клінічна і лабораторна ефективність складає 97,8%.

2. Рання діагностика і лікування бактеріального вагінозу у вагітних з не виношуванням вагітності дозволяє запобігти таким ускладненням як самовільні викидні, передчасні пологи та передчасний розрив навколоплідних оболонок.

3. Виходячи з практичних міркувань при лікуванні бактеріального вагінозу необхідно виділяти дві стадії у розвитку захворювання: бактеріальний вагіноз із частково збереженою індигенною лактофлорою і баткріальний вагіноз із відсутньою індигенною лактофлорою.

ЛІТЕРАТУРА

Акопян Т.Э. // Акушерство и гинекология. – 1996. - №6. – С.3-5.

Заболевания шейки матки, влагалища и вульвы /Клинические лекции/ /Под ред. проф.В.Н.Прилепской. – М.: МЕДпресс, 1999. – 432с.

Патология влагалища и шейки матки / Под ред. В.И.Краснопольского. – М.:Медицина, 1997. – 272с.

Цвелев Ю.В., Кочеровец В.И., Кира В.Ф. Анаэробная инфекция в акушерско-гинекологической практике. – СПб.: Питер Пресс, 1995. – 320 с.

Аспірант кафедри

акушерства та гінекології

Івано-Франківської

державної медичної

академії /Струк В.Ф./

“___”_____________ 2000 р.

Адреса автора

Струк Володимир Федорович, 78200, вул.Січових Стрільців, 25/8, м.Коломия, Івано-Франківська обл., тел. (03433) 3-40-80.

Волинські Реферати