Екологічне право України: сучасний етап, Детальна інформація

Хибна практика планування екстенсивного лісокористування

призвела до значного виснаження лісів, зниження загальної

продуктивності їх ценозів, погіршення товарної структури

лісосічного фонду. Так, у повоєнні роки допускалося перевищення

розрахункової лісосіки в 1,5 - 2 рази, що спричинило зміну вікової

структури лісів, збільшення частки похідних (до 13 відсотків) і

менш продуктивних деревостанів. Сьогодні найбільшу площу займають

молодняки (45,4 відсотка) і середньовікові насадження (37,7

відсотка), достигаючі і стиглі деревостани становлять відповідно

лише 10,1 відсотка і 6,8 відсотка, що в 1,5 - 2 рази нижче

оптимальних значень. Інтенсифікація проміжного користування в

останні роки призвела до того, що фактичні запаси достигаючих і

стиглих деревостанів становлять більше половини потенційно

можливих, а частка насаджень з низькими повнотами (0,6 - 0,3)

досягає 24 відсотків. У зв'язку з цим під час рубок головного

користування щороку недобирають 5 млн. куб. метрів деревини.

Сучасний екологічний стан лісів зумовлюється як рівнем та

інтенсивністю антропогенного впливу, так і зростаючим техногенним

навантаженням, що порушує природну стійкість і

середовищно-формуючі функції лісових екосистем. Лише за останнє

десятиріччя в Україні загинуло від промислових викидів 2,5 тис.

гектарів лісових насаджень, радіаційного забруднення через аварію

на Чорнобильській АЕС зазнали 3,5 млн. гектарів лісів, що потребує

обмеження лісокористування, удосконалення системи протипожежної

безпеки лісів. В середньому щороку виникає 3500 лісових пожеж на

площі 4000 гектарів.

Порушення природної стійкості лісів призводить до збільшення

вразливості насаджень. На кінець 1996 року загальна площа

осередків шкідників і хвороб лісу становила 396,1 тис. гектарів.

13. ЗАПОВІДНА СПРАВА. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ