/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Автоматизація роботи бек-офісу фірми-торговця цінними паперами, Детальна інформація

Тема: Автоматизація роботи бек-офісу фірми-торговця цінними паперами
Тип документу: Реферат
Предмет: Анатомія
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 2697
Скачати "Реферат на тему Автоматизація роботи бек-офісу фірми-торговця цінними паперами"
Сторінки 1  
2КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙКафедра інформаційних систем в економіціСпеціальність 0207 “Інформаційні системи в менеджменті”ЗАТВЕРДЖУЮЗав. кафедрою ІСЕ________________ В.Ф. Ситник“__”_____________1999 р.ЗАВДАННЯна випускну роботу бакалавраСтудент _____________________________________________________________________1. Тема випускної роботи: _____________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________затверджена наказом по університету від “__” ____________ 1999 р. №__2. Термін здачі випускної роботи на кафедру “__”____________ 1999 р.3. Вихідні дані до випускної роботи______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________3. Перелік питань, які підлягають розробці _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________4. Перелік графічного матеріалу ____________________________________________________________________________________________________________________________Дата видачі завдання “__” _______1999 р.Керівник ___________________________Завдання прийняв ___________________Календарний план написання роботи№ Назва етапу випускної роботи Термін закінчення етапу роботи Примітка Студент _______________Керівник ______________Київ КНЕУ 1999АНОТАЦІЯна випускну роботу бакалавра з менеджментуна тему: "Автоматизація роботи бек-офісу фірми-торговця цінними паперами"Опанасенка Сергія Вікторовича У випускній роботі розкриті особливості створення і функціонування автоматизованої системи обліку операцій з ЦП для бек-офісу фірми-торговця цінними паперами. Виявлено проблеми, що виникають при створенні подібних систем. Проведено дослідження існуючих рішень у цій області. В роботі описане існуюче становище щодо обліку операцій з ЦП та визначені проблеми формування стандартних вимог до автоматизації роботи бек-офісу. На основі проведеного дослідження предметної області і виявлених в ній елементів показано процес здійснення операцій з цінними паперами на фондовому ринку України та визначені варіанти автоматизації цього виду діяльності; вказанi iнформацiйнi сукупностi, якi використовуються при розвязку дослiджуваної задачi та якi отриманi в процесi ії розвязання; розглянутi питання по органiзації збору та передачi iнформації. У випускній роботі проведений детальний аналіз існуючих програмних засобів, що використовуються українськими фірмами-торговціми ЦП для автоматизації роботи своїх бек-офісів. Дані пропозиції щодо вдосконалення цих програмних продуктів.РЕФЕРАТна випускну роботу бакалавра з менеджментуна тему: "Автоматизація роботи бек-офісу фірми-торговця цінними паперами"Опанасенка Сергія ВікторовичаОбсяг проекту:Сторінок...………………………………………………………………………………....…..Ілюстрацій...…………………………………….………………………………………...…...Таблиць……………………………………………………………………………………….. Використовуваних джерел………………………….………………………………………..Ключові слова: облік, операція, (ЦП) цiннi папери, номiнальна вартiсть цінного паперу, емiтент, угода, замовлення, звітність, клієнт, ДКЦПФР (державна комісія з цінних паперів та фондового ринку), ПФТС (позабіржова фондова торгова система); предметна область, iнформацiйне забезпечення, автоматизоване робоче мiсце (АРМ), вхiдна та вихiдна iнформацiя, технологічний процес, алгоритм, база даних , запит, форма, .Обєкт дослідження: інформацiйнi процеси, що характеризують здійснення операцій з цінними паперами, облiк цих операцій та формування звітності про їх проведення для контролюючих органів та клієнтів.Мета роботи: розробка загальної схеми побудови “класичної” моделі автоматизованої системи для роботи бек-офісу, вироблення стандартних підходів і вимог щодо вирішення даної задачі, виходячи з рекомендацій спеціалістів, досвіду та специфіки діяльності торговців ЦП на українському фондовому ринку. ЗмістВступ Розділ 1. Дослідження предметної області і обгрунтування запропонованих проектних рішень 1.1. Характеристика предметної області 1.2. Аналіз існуючих варіантів розвязання досліджуваної задачі 1.3. Обгрунтування запропонованих проектних рішень Розділ 2. Постановка задачі і алгоритм її розвязання 2.1. Постановка задачі 2.2. Алгоритм розвязання задачі Розділ 3. Організація інформаційного, організаційного, технічного і програмного забезпечення 3.1. Інформаційне забезпечення 3.2. Організаційне забезпечення 3.3. Технічне забезпечення 3.4. Програмне забезпечення Висновок ВступІнтенсивний ріст обсягів торгівлі цінними паперами в 1997 р. змусив учасників фондового ринку задуматися про серйозну автоматизацію обліку і документообігу по угодах. Активно працюючі брокерсько-дилерські фірми приступили до розробки або пошуку програмного забезпечення. І, в принципі, минулий 1998 рік став роком програм для автоматизації бек-офісу, настільки масовим виявився попит на них. Проте на ринку програмного забезпечення не виявилося продукту, що повною мірою задовольняв би потреби українських торговців (в меншій мірі це стосується функціональних можливостей програмних продуктів, в більшій же - їх вартості). Вітчизняний фондовий ринок настільки специфічний, що для нього не підходять ні російські продукти, ні системи західного походження. І розробка програмних продуктів для умов функціонування українського фондового ринку ще й досі залишається не до кінця невирішеною проблемою. Не останню роль у гальмуванні цього процесу зіграла серпнева криза 1998 року, після якої активність фондового ринку поступово зійшла на нульові позиції, і розробка відповідних повнофункціональних програм стала неефективною і дорогою справою. В цій роботі детально проаналізована предметна область досліджуваної задачі, розглядаються проблеми, що стоять перед бек-офісами. Слід сказати, що до розуміння цих проблем і, що найголовніше, до розуміння можливостей їх вирішення, вже підійшло достатньо спеціалістів, щоб ситуація якось змінилася. Але… Але сьогодні мусимо констатувати, що в силу ряду субєктивних і обєктивних причин, до практичного вирішення проблеми справа не доходить. І як це не банально звучить, головний фактор при цьому - брак коштів. Адже кожний розсудливий працівник бек-офісу розуміє всю парадоксальність ситуації, коли розробка власної автоматизованої системи є справою неефективною, а на купівлю нормального повнофункціонального продукту (в принципі, зараз є з чого вибирати) не вистачає коштів. Та й обсяги операцій на ринку сьогодні не на стільки великі, щоб робити додаткові вливання грошей в покращання технологій роботи бек-офісу. Тому при написанні випускної бакалаврської роботи не ставилась задача написання ще однієї програми автоматизації роботи бек-офісу, якою всеодно ніхто б не користувався. В роботі я намагався прослідкувати на скільки програмні продукти, що найбільш популярні сьогодні, відповідають вимогам і особливостям задачі з огляду на сучасний стан ринку та його перспективи.Розділ 1. Дослідження предметної області і обгрунтування запропонованих проектних рішень1.1. Характеристика предметної області Важливим моментом економічних перетворень у будь-якій країні, яка обрала шлях економічного росту, є формування сучасної ринкової інфраструктури, організація ефективного інвестиційного процесу, створення та розвиток фондового ринку. Прийняття Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" створює необхідні законодавчі умови для формування ефективного фондового ринку в державі. Сьогодні фондовий ринок (у загальновизнаному в світі розумінні) в Україні ще не функціонує. Це обумовлено численними як обєктивними, так і субєктивними причинами. Зокрема, не вироблено логічно завершеної законодавчої бази. Не вирішено проблеми надання гарантій щодо доставки корпоративних цінних паперів і їх перереєстрації в режимі, який не перевищує Т+3 (режим, за якого гроші в обмін на цінні папери реально повинні бути поставлені на третій день після укладання угоди). Відсутній механізм "поставки проти оплати", в наслідок чого левова частка угод здійснюється на умовах передоплати або передпоставки. Головне ж - необхідно створити ефективну технологічну основу фондового ринку, а саме: Національну депозитарну систему і систему моніторингу, систему організованої торгівлі цінними паперами, інформаційно-довідкову систему, яка б функціонувала на користь всіх учасників ринку. Щодо основних тенденцій фондового ринку на сучасному етапі його розвитку, то спеціалісти виділяють наступні [6, стор.17]: · Нарощення масштабів капіталізації ринку цінних паперів та розширення спектру фондових інструментів, які знаходяться в обігу;· Становлення інфраструктури його обслуговування;· Цілеспрямоване формування адекватної сучасним потребам нормативно-правової бази функціонування фондового ринку.Фондовий ринок в Україні нині складається з ринків акцій, державних та муніципальних облігацій внутрішньої позики, облігацій підприємницьких структур, казначейських зобовязань, векселів, інвестиційних, ощадних, майнових та компенсаційних сертифікатів, житлових чеків, облігацій зовнішньої позики. Субєктами фондового ринку є:- Державна комісія із цінних паперів;- Національний банк України;- Емітенти;- Депозитарії;- Реєстратори власників іменних цінних паперів;- Зберігачі цінних паперів;- Банки;- Організатори торгівлі цінними паперами;- Торгівці цінними паперами. Розглянемо детально функції всіх учасників фондового ринку:Національний депозитарій України виконує наступні функції: забезпечує обслуговування і обіг всіх цінних паперів (ЦП) і ведення рахунків для зберігачів всім угодам відносно ЦП; реалізує відповідальне зберігання всіх видів ЦП як в документарній, так і в бездокументарній формі; стандартизує депозитарний облік у відповідності з міжнародними нормами; забезпечує функціонування єдиної системи депозитарного обліку; впроваджує, обслуговує і підтримує компютеризовані системи обслуговування обігу рахунків в цінних паперах і здійснює грошові виплати, повязані з банківськими та/або з іншими системами грошового клірингу.Депозитарій НБУ забезпечує обслуговування і обіг державних цінних паперів, в тому числі здійснює депозитарну діяльність відносно цих ЦП (діяльність по наданню послуг відносно зберігання ЦП або обліку прав власності на цінні папери).Зберігач - юридична особа, яка здійснює виключно депозитарну діяльність і надає послуги відносно зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриває і веде рахунки в цінних паперах, обслуговує операції на цих рахунках, включаючи виконання розрахунків по угодам з цінними паперами і обслуговує операції емітента відносно випущених їм цінних паперів.Інвестори - фізичні та юридичні особи, в тому числі інституціональні інвестори (інвестиційні фонди, довірчі тов-ва, пенсійні фонди, страхові компанії і т.д.), які мають вільні кошти і бажають вкласти їх в цінні папери з метою отримання прибутку від вкладених коштів, або з метою збільшення ринкової вартості цінних паперів.ПФТС (Позабіржова Фондова Торгова Система), в яку входить електронна торгово-інформаційна мережа (ЕТІМ), яка являє собою сукупність обчислювальних засобів, баз даних, власних телекомунікаційних засобів і іншого устаткування, яке забезпечує можливість підтримки, зберігання і обробки інформації про котировки ЦП, допущених в систему.Регістратор - професійний учасник ринку цінних паперів, які здійснює діяльність по веденню реєстру власників іменних цінних паперів як виключну діяльність на договірній основі з емітентом і має ліцензію на здійснення даного виду діяльності, або емітент, який здійснює самостійне ведення реєстру цінних паперів у відповідності з законодавством України.Розрахунковий банк - це банк, з яким депозитарій уклав угоду про грошові розрахунки по угодам з цінними паперами.Емітент цінних паперів - юридична особа, яка від свого імені випускає цінні папери і виконує зобовязання, повязані з умовами їх випуску. Фондова біржа - акціонерне товариство, яке здійснює торгівлю цінними паперами, зосереджує попит та пропозицію цінних паперів і формує їх біржовий курс.Система грошових розрахунків і клірингу по угодам відносно цінних паперів. Клірингові операції відносно угод з цінними паперами здійснюється депозитарієм з цінними паперами, які випущені в бездокументарній формі, депонуються в цьому депозитарії і знаходяться в колективному зберіганні. Розрахунковий банк надає послуги депозитарію для здійснення грошових розрахунків по операціям з цінними паперами відповідно до типової угоди про грошові розрахунки з цінними паперами. Торговці цінними паперами - банки, акціонерні тов-ва, брокерські та дилерські компанії, для яких операції з цінними паперами є виключним видом їх діяльності; вони мають право здійснювати:- діяльність по випуску ЦП;- комісійну діяльність по ЦП;- комерційну діяльність по ЦП;- посередницьку діяльність по випуску і обігу ЦП.Працівники фірми-торговця ЦП, які безпосередньо здійснюють операції з цінними паперами, повинні діяти відповідно до вимог, встановлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Торговці, зобов'язані подавати до Комісії відомості щодо їх діяльності, у обсязі і терміни, передбачені нормативними актами Комісії.Торговці зобов'язані дотримуватись встановлених діючим законодавством нормативів достатності власних коштів та інших показників (нормативів), які обмежують ризики по операціях з цінними паперами.Тепер безпосередньо перейдемо до розгляду роботи торговця цінними паперами. Як відомо, брокерсько-дилерська компанія (інвестиційний інститут) як торговець ЦП організаційно поділяється на три напрями:· Торговий підрозділ ("Фронт-офіс"), співробітники якого укладають угоди з цінними паперами від імені компанії або за дорученням клієнтів. При цьому на фронт-офіс покладається мінімум облікових та розрахункових функцій.· Бек-офіс, який здійснює облік та виконання угод. · Бухгалтерія веде облік операцій з цінними паперами в рамках плану рахунків б/о України та здійснює фінансовий облік для складання податкової та фінансової звітності. В рамках випускної роботи проводиться дослідження роботи бек-офісу фірми-торговця цінними паперами (або банку) та розглядається задача автоматизації його роботи.За визначенням словника ринку цінних паперів, бек-офіс - це відділення брокерської контори або банку, яке виконує адміністративні функції та здійснює облік операцій, "попередньо" здійснюваних на ринку ЦП. Місце бек-офісу в брокерських і дилерський компаніях визначається його основним функціональним призначенням, яке включає в себе:- оформлення договорів і виконання зобов'язань по угоді,- внутрішній облік операцій з цінними паперами, а також облік цінних паперів і грошових коштів (власних і клієнтських),- формування достовірної звітності про стан власного портфеля компанії і грошових коштів, виділених на його формування, а також звітності про стан грошових коштів і портфелів клієнтів, тобто формування звітності, необхідної для прийняття правильного управлінського рішення - внутрішньої звітності (для керівництва) та зовнішньої (для контролюючих органів та клієнтів).- надання клієнтам компанії періодичної звітності про проведені за його рахунок операції і про залишки грошових коштів і цінних паперів, що належать клієнту.Організаційна структура бек-офісу визначається розмірами компанії, змістом та об'ємом операцій і повинна передбачати процес внутрішнього аудиту та контролю. Невеликі компанії можуть мати бек-офіс не повністю формально відокремлений від бухгалтерії. Досить великі компанії мають відособлений бек-офіс з розділенням на функціональні групи, що відповідають за певні напрями роботи, пов'язані з виконанням документів і їх обліком, оскільки кожний етап проходження угоди пов'язаний з формуванням, отриманням і відправкою певних документів. Виходячи з визначених вище принципів у наступному розділі наведено декілька варіантів організації роботи по операціям з цінними паперами, які використовуються українськими компаніями. Технологічний процес роботи бек-офісу безпосередньо пов'язаний з технологією проходження документів, тобто з документообігом. ГОСТ визначає документообіг як “рух документів в організації з моменту їх створення або отримання до завершення виконання або відправки”. Управління документообігом в процесі виконання зобов'язань по угоді як разів і є однією з основних задач, що стоять перед бек-офісом.Процес проходження документів по угоді досить жорстко регламентований і гранично короткий. Тому саме від якості організації документообігу залежить не тільки робота самого бек-офісу, але і всієї компанії загалом, так як саме документообіг по угоді є складовою частиною основної діяльності брокерських і дилерський компаній.Для того, щоб розробити конкретну організаційну структуру бек-офісу компанії і оптимальний процес документообігу, необхідно визначити і проаналізувати операції, що проводяться, розбити їх на етапи, визначити документи, з якими пов'язаний той або інший етап виконання угоди, а потім “побудувати конвеєр” по проходженню документів, більшість з яких є основою для записів в регістрах внутрішнього обліку.Для обробки інформації, формування необхідних звітів, автоматизації процесу оформлення угод та обліку вже підписаних угод необхідне відповідне програмне та апаратне забезпечення. Зрозуміло, що головна причина автоматизації виконання функціональний задач бек-офісу полягає у необхідності обробки великого обсягу інформації. Оскільки переважна більшість документів по операціям з ЦП формується та обліковується саме в цьому відділі. Так, виходячи з обсягу операцій з ЦП за один банківський день від 10 до 50 укладених угод, обсяг документообігу може сягати відповідно від 30 до 200 документів (це залежить від виду операції, стадії її виконання та кількості учасників). Один документ в середньому містить від 1050 до 3500 символів (разом з пробілами), що становить відповідно близько 28750 та 95300 байт.1.2. Аналіз існуючих варіантів розвязання досліджуваної задачіОсновні передумови предметної області.Наближено основну задачу інвестиційної (брокерської, дилерської) компанії можна описати як проведення операцій із цінними паперами, а в її структурі легко виділити підрозділи, в загальному вигляді описані вище: торговий відділ, бек-офіс, бухгалтерія.Важливо відзначити, що на торговий відділ практично не покладається ніяких облікових і розрахункових операцій - усе це відбувається в бек-офісі. Саме бек-офіс займається підготовкою документів (що є невід'ємною частиною угоди) таких як підтвердження угоди, договір купівлі-продажу, передатне розпорядження для перереєстрації прав власності, а також здійснює контроль платежів, що надходять у компанію, з метою прив'язки їх до конкретних угод і фіксації ступеню завершеності останніх. Крім того, бек-офіс забезпечує документообіг, пов'язаний із процесом виконання угод : відслідковує відправлення документів для перереєстрації на підпис контрагенту або реєстродержателям, одержання або неотримання повідомлення про перереєстрацію від реєстродержателя і відправлення його контрагенту. Від ефективної і творчої роботи бек-офісу залежить скоординованість і чіткість роботи всіх підрозділів компанії, а отже це відбивається на прибутку від клієнтських і власних операцій.Функції бухгалтерії полягають в обліку, тобто фактичному проведенні операцій, безпосередньо пов'язаних із торгівлею цінними паперами (в основному це платежі по угодах і постановці своїх цінних паперів на баланс), і цілком звичайних, характерних для якого-небудь підприємства господарських процесів (нарахування і виплата заробітної й орендної плати, нарахування амортизації і т.д.).Як видно з перерахованих вище функцій, бек-офіс відноситься до основного, а не до допоміжного “виробництва”, тобто він є не обслуговуючим підрозділом, а підрозділом, що здійснює основну діяльність компанії.Тому, більшість спеціалістів в цій галузі вважає невірними твердження про те, що бек-офіс не “дає” прибутку, оскільки розмір прибутку залежить не тільки від вартості проданого “товару”, але і від швидкості його обігу, що забезпечується бек-офісом. До того ж компанія в особі як торгового відділу, так і бек-офісу продає клієнту “якісне” виконання його доручень і, таким чином, забезпечує собі хорошу репутацію.Бек-офіс, виконуючи вищезгадані функції, заносить інформацію в систему взаємопов'язаних регістрів внутрішнього обліку, які забезпечують здійснення оперативного обліку операцій з цінними паперами. Облік операцій в бек-офісі відображає етапи проходження угод і стану цінних паперів. Він заснований на більш широкій, ніж в бухгалтерії, інформаційній базі, тому система книг і журналів обліку бек-офісу існує незалежно від бухгалтерії.Технологічний процес виконання і обліку угод з цінними паперами в загальному вигляді включає в себе:1. Документарне оформлення угоди.2. Безпосереднє виконання зобов'язань по угоді, а саме:· перереєстрація (постачання) цінних паперів, · організація своєчасної оплати за договором.3. Контроль за виконанням угоди.4. Внутрішній облік операцій і етапів їх проходження.5. Передача первинних документів у відповідні підрозділи.6. Оперативна передача достовірних зведених даних у відповідні підрозділи для прийняття оперативних управлінських рішень.7. Формування відповідної регулярної звітності клієнтам і контролюючим органам.З проведеного аналізу функціональних задач зрозуміло, що ефективність діяльності бек-офісу напряму залежить від застосованого ним програмного забезпечення. І в даному випадку неефективно було б користуватися стандартним набором MSOffice (Excel або Access), і необхідна розробка або купівля спеціалізованої системи. Таких систем, у всякому випадку закінчених, з повним рекомендованим набором інструментів, адаптованих до українського ринку, визнаних при практичному використанні торговцями ЦП, поки ще немає. Хоча значні досягнення в цьому напрямку вже існують. В рамках все більше зростаючої конкуренції, роботи з західними партнерами зацікавлення компаній у нових компютерних технологіях закономірне. Величезні обєми інформації потребують серйозного відношення до організації єдиного інформаційного простору компанії. Однак купівля й установка глобальних систем автоматизації діяльності, які б охоплювали всі сторони діяльності організації (компанії, банку), досить таки дорога і може бути недоцільною в умовах швидко змінюваної реальності. Одним із практичних рішень цієї проблеми є автоматизація роботи окремих підрозділів (управлінь) компанії. Зміна правил роботи на якомусь напряму діяльності призводять до незначних змін в системі одного конкретного управління. Його інформаційний простір при такій побудові можна представити як напівзамкнену систему, яка взаємодіє з загальною банківською системою, бухгалтерією і т.д. за допомогою зовнішніх файлів обміну інформацією. Тепер більш детально розглянемо організаційний аспект реалізації досліджуваної задачі виходячи з досвіду роботи українських та зарубіжних компаній.Організаційний аспект. Всі операції, що здійснюються торговцями ЦП, поділяються на комерційні та комісійні. Згідно з українським законодавством ці операції трактуються наступним чином.Комісійна діяльність по цінних паперах (брокерська діяльність) - здійснення цивільно-правових угод щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів. При здійсненні комісійної діяльності по цінних паперах торговці можуть укладати як договори на виконання разового замовлення, так і договори на обслуговування протягом певного терміну (далі - договір на обслуговування). Договір на виконання разового замовлення укладається торговцем та клієнтом і передбачає виконання операції певного виду з конкретними цінними паперами. Договір на обслуговування передбачає, що торговець протягом певного терміну виконуватиме разові замовлення клієнта. Разове замовлення (далі - замовлення) містить доручення клієнта надати послугу певного виду та виконати певну операцію з конкретними цінними паперами. Таке замовлення складається клієнтом у письмовій формі, підписується ним (його уповноваженою особою), а в разі, якщо клієнтом є юридична особа, також засвідчується його печаткою.Умови виконання договору, що містять термін дії замовлення (в разі необхідності) та вид замовлення можуть бути наступними: - ринкове замовлення на купівлю (РЗК) - замовлення купити цінні папери за мінімальною ціною; - ринкове замовлення на продаж (РЗП) - замовлення продати цінні папери за максимальною ціною; - лімітне замовлення на купівлю (ЛЗК) - замовлення купити цінні папери за ціною, що не перевищує обумовлену; - лімітне замовлення на продаж (ЛЗП) - замовлення продати цінні папери за ціною, що не нижче ніж обумовлена; - стоп-замовлення на купівлю (СЗК) цінних паперів - замовлення купити цінні папери в той момент, коли ціна досягне обумовленого рівня; - стоп-замовлення на продаж (СЗП) цінних паперів - замовлення продати цінні папери в той момент, коли ціна досягне обумовленого рівня; - замовлення на термін (ТЗ) - замовлення, яке діє протягом встановленого терміну; - відкрите замовлення (ВЗ) - замовлення, яке діє до моменту виконання або відкликання (відміни); - інші, передбачені чинним законодавством.Комерційна діяльність по цінних паперах (дилерська діяльність) - здійснення цивільно-правових угод щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам (дилерська діяльність), крім випадків, передбачених законодавством.При виконанні операцій з цінними паперами за комісійними договорами з клієнтами необхідно враховувати вимоги ДКЦПФР щодо здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності. Торговці зобов'язані: а) діяти в інтересах клієнта (домагатися найкращого виконання замовлень клієнта, враховуючи умови, зазначені в договорі, кон'юнктуру ринку цінних паперів, умови здійснення розрахунково-клірингових операцій та надання депозитарних послуг, ризик вибору контрагента та інші фактори ризику); б) попереджати клієнтів (крім випадків володіння інформацією, що становить комерційну таємницю) про ризики конкретної угоди з цінними паперами; в) узгоджувати з клієнтом рівень можливого ризику щодо виконання операцій купівлі-продажу або обміну цінних паперів, у тому числі щодо ліквідності цінних паперів, що придбаватимуться; г) надавати клієнту інформацію щодо курсів цінних паперів; д) виконувати договори та замовлення клієнтів у порядку їх надходження, якщо інше не передбачено договором; е) в першу чергу виконувати операції з цінними паперами за договорами та замовленнями клієнтів, а потім власні операції з такими ж цінними паперами; є) у разі наявності у торговця зацікавленості, яка перешкоджає йому виконати замовлення клієнта на найбільш вигідних умовах, торговець цінними паперами зобов'язаний негайно повідомити про це клієнта.Якщо в результаті невиконання торговцем зазначених обов'язків заподіяно збитків клієнту, торговець зобов'язаний відшкодувати клієнту збитки за свій рахунок згідно з чинним законодавством.Торговці не мають права: а) розголошувати комерційну таємницю клієнтів, за винятком випадків надання такої інформації на вимогу уповноважених державних органів, відповідно до чинного законодавства; б) запевняти клієнтів в беззаперечному отриманні доходу по цінних паперах (чи його певного розміру) або у відсутності збитків від інвестування в цінні папери, робити заяви, які можуть бути розцінені як гарантії зазначеного; в) при виконанні договору на обслуговування здійснювати операції за рахунок та в інтересах клієнта без його письмового замовлення; г) використовувати грошові кошти та цінні папери клієнтів для здійснення власних операцій; д) здійснювати операції з цінними паперами клієнтів не в інтересах клієнта, а виключно з метою отримання винагороди; е) задовольняти вимоги кредиторів за рахунок цінних паперів та грошових коштів, що належать клієнтам; є) передовіряти виконання замовлень третім особам, якщо це не передбачено договором з клієнтом; ж) здійснювати комісійну та комерційну діяльність по цінних паперах, по яких не зареєстрована інформація про випуск та/або не здійснена реєстрація випуску у порядку, визначеному чинним законодавством; з) здійснювати обмін одних цінних паперів на інші, якщо в обміні задіяні цінні папери, емітентом яких є торговець або його афілійовані особи, крім випадків здійснення спільного інвестування; і) здійснювати види діяльності, не передбачені чинним законодавством; ї) надавати фінансові кредити і здійснювати залучення коштів та майна фізичних і юридичних осіб, якщо це не пов'язано зі здійсненням комісійної діяльності, спільного інвестування та управління активами. Тепер детальніше розглянемо технологічний ланцюжок процесу роботи відділів фірми-торговця при здійсненні операцій з ЦП з точки зору їх ідеальної роботи. 1. Менеджер отримує по телефону або особисто від клієнта доручення на проведення операції з ЦП, вводить доручення в автоматизовану систему та роздруковує необхідну (по технології роботи) кількість екземплярів доручення. При вводі дорученню надається індивідуальний номер. Доручення передається від менеджера рахунку до фронт-офісу. Введене доручення автоматично заноситься до журналу доручень.2. Працівник фронт-офісу (трейдер) підписує доручення, що свідчить про те, що він його отримав та прочитав. Якщо трейдер не може виконати доручення, він повертає один екземпляр доручення, вказуючи на причини невиконання. Якщо доручення може бути виконано, то трейдер по даному дорученню укладає угоду (одну чи декілька) та по кожній з них формує тікет. При цьому номер відповідного доручення записується у бланк тікета.Трейдер нумерує тікет відповідно до прийнятої в компанії нумерації. Програмний комплекс повинен забезпечувати унікальність нумерації тікетів. Тікет автоматично заноситься в електроний журнал.3. Трейдер роздруковує необхідну за технологією кількість екземплярів тікета та передає їх до бек-офісу. Бек-офіс по кожній угоді готовить підтвердження, яке направляється на адресу контрагента та використовується для перевірки умов угоди. У тексті підтвердження визначаються умови виконання перереєстрації цінних паперів та умов оплати. В залежності від умов угоди встановлюється, яка із сторін угоди готовить договір (як правило, продавець). Якщо договір готовить контрагент, форма підтвердження повинна містити всі суттєві дані для оформлення договору. Крім цього, формується підтвердження для клієнта.Якщо за умовами угоди, оформлення договору покладена не на контрагента та за переданим підтвердженням в установлені строки (3 дні) не надійшла відмова, готовиться договір на поставку цінних паперів. У програмі повинні не тільки автоматично переносяться у договір дані із угоди, але і вестися журнал договорів. Договори, оформлені контрагентами, також реєструються у журналі. 4. Наступні етапи оформлення угод - облік руху цінних паперів та грошових коштів. Для договорів продажу бек-офіс готує розпорядження на перереєстрацію цінних паперів, відправляє його реєстротримачу (депозитарію) та, отримавши повідомлення, відображає факт списання на рахунках внутрішнього обліку. Для договорів купівлі бек-офіс, отримавши повідомлення від реєстротримача, відображає факт зарахування на внутрішньому обліку. 5. Для обліку грошових коштів також ведуться рахунки внутрішнього обліку. Для договорів купівлі бек-офіс готує платіжні доручення. При отриманні виписки з рахунка бек-офіс вносить на рахунки внутрішнього обліку записи щодо списання та зарахування грошових коштів. Тільки після проходження всіх перерахованих стадій угода може вважатися завершеною. Крім цього, реалізована також можливість здійснення взаємозаліку з контрагентами по дебіторським та кредиторським заборгованостям. Специфіка діяльності брокерських та дилерських компаній визначає особливі вимоги до отримання внутрішньої фінансової інформації - інформації про наявність грошових коштів та цінних паперів в портфелі компанії та клієнтів у будь-який момент часу. Основними принципами внутрішнього обліку операцій з ЦП є [4, стор.4]:· Відображення всіх операцій з цінними паперами у відомостях внутрішнього обліку на день здійснення операції, тобто не пізніше кінця робочого дня, коли операція була здійснена. У випадку, коли компанія отримує інформацію про факт здійснення операції пізніше кінця робочого дня, коли операція була здійснена, то вказана операція відображається у відомостях внутрішнього обліку не кінця робочого дня, коли інформація про здійснення операції була отримана;· Розподіл у внутрішньому обліку власних грошових коштів та цінних паперів і грошових коштів та цінних паперів своїх клієнтів. Система внутрішнього обліку передбачає відкриття окремих рахунків по цінним паперам та рахунків аналітичного обліку по грошовим коштам для кожного клієнта і контрагента компанії. Кожному клієнту або контрагенту присвоюється унікальний номер у відповідності з внутрішніми принципами нумерації рахунків в системі обліку;· Надання регулярної звітності клієнтам компанії по результатам операцій з цінними паперами, які були здійснені для кожного клієнта. Звітність клієнтам відображає всі операції, здійснені для клієнта з використанням його коштів та цінних паперів, а також залишок грошових коштів та цінних паперів на рахунку клієнта відповідно з даними внутрішнього обліку.Для забезпечення своєчасного та правильного обліку і звітності по операціям з цінними паперами бек-офіс відкриває та веде рахунки внутрішнього обліку руху грошових коштів та цінних паперів. Правила і процедури синтетичного та аналітичного обліку по цим рахункам визначаються кожною компанією на базі Положення про внутрішню облікову політику, яке розроблюється спеціалістами бек-офісу в залежності від специфіки діяльності компанії, спеціальних потреб обліку в компанії та на основі загальних принципів б/о. Ведення обліку і звітності по операціям з цінними паперами передбачає створення наступних стандартних журналів та регістрів для бек-офісу [8, п.1.4.3.-1.5.2.; 4, розділи 3-9]:- Журнал угод використовується для попереднього обліку угод і є щоденним журналом, в якому фіксується основна інформація про укладені компанією угоди;- Централізовані бази даних включають в себе картотеку імен та адрес (інформація про всіх клієнтів та контрагентів), картотеку цінних паперів (інформація про цінні папери, з якими компанія здійснює операції) та архів операцій;- Журнал обліку грошових коштів призначений для відображення всіх операцій, повязаних з рухом грошових коштів на рахунках по операціям з цінними паперами;- Книга обліку грошових коштів складається на основі інформації Журналу, організується по порядку номерів рахунків і відображає залишки по всім рахункам системи обліку руху коштів;- Журнал обліку цінних паперів ведеться окремо по кожному цінному паперу як відомість щоденного обліку за принципом "подвійного запису";- Книга обліку цінних паперів складається на основі інформації із Журналу і організована у формі балансу. Книга відображає залишки по всім рахункам системи обліку цінних паперів;- Журнал обліку дилерських операцій відображає позиції компанії по всім цінним паперам, що входять в портфель, операційний прибуток (збитки) від кожної операції, в ньому також розраховуються середньозважена та балансова вартість цінних паперів;- Звіт про незавершені угоди призначений для відображення угод, по яким не повністю проведені розрахунки, а також для контролю за кожним етапом розрахунків по угоді;- Звіт про стан рахунків клієнтів - документ, в якому міститься коротка інформація про поточний стан рахунків всіх клієнтів компанії, тобто про залишки на клієнтських рахунках по кожному типу цінних паперів та по грошовим коштам;- Журнал реєстрації угод ведеться з метою державної реєстрації операцій з цінними паперами компанією, що є інвестиційним інститутом;- Баланс по грошовим коштам містить залишки на кінець звітного періоду по рахункам регістрів обліку грошових коштів, які підраховуються на день здійснення операції. Баланс складається на основі Книги обліку грошових коштів. Брокерам і дилерам рекомендується готувати внутрішній Баланс на основі інформації на день завершення операції додатково і паралельно з Балансом, складеним на основі інформації на день здійснення операції. - Звіти перед клієнтами, файли клієнтів. Як правило формуються стандартні звіти для клієнтів: звіт про стан рахунку клієнта (загальна інформація, таблиця операцій, структура портфелю цінних паперів клієнта, сальдо рахунку грошових коштів, загальна вартість портфелю клієнта). У файлах клієнтів міститься основна інформація про клієнтів та інформація про взаємодію з кожним клієнтом. Детальний опис зазначених документів та регістрів наведений у розділах 2.2.1. та 3.1.4. (опис вхідних та вихідних повідомлень та масивів).Тепер розглянемо можливий варіант побудови автоматизованої системи обліку операцій з ЦП в Управлінні корпоративних паперів банку. При автоматизації діяльності Управління важливо в рамках організації структури обліку визначити функціональні обов'язки співробітників (хто за що буде відповідати і кому яка інформація буде доступна). Трудність може полягати у визначенні їх таким чином, щоб швидка обробка поєднувалася з мінімумом помилок і зловживань. Зазначимо, що розподіл повноважень означає і те, що співробітники одного відділу не можуть змінювати інформацію, що вводиться іншим відділом, і несуть відповідальність за правильність своєї інформації.На жаль, універсального розв'язання цієї проблеми не існує. Розуміння оптимальної структури Управління цінних паперів кожного банку може бути різним в залежності від числа співробітників і правил роботи. На рис.1.2.1 представлений можливий розподіл ролей. На рис.1.2.2, 1.2.3 представлені потоки інформації при функціонуванні системи.У відділі Front-Office ведеться прийом заявок на угоду від клієнтів, укладаються угоди з контрагентами, інформація про укладені угоди заноситься в базу даних у вигляді оформлених тикетів (квитанцій). Всі зобов'язання по руху цінних паперів і грошових коштів, що виникають в рамках укладеної угоди, відбиваються в облікових системах компанії відразу після їх виникнення. Контроль за виконанням угод здійснюється за допомогою спеціального протоколу, за допомогою якого реєструються всі етапи проходження угод.Рис 1.2.1. Приблизна структура компанії, що автоматизується.Рис 1.2.2. Потоки інформації в системі.Рис. 1.2.3. Потоки інформації в системі.Облік ведеться паралельно двома відділами. Відділ Custody виконує всі розрахункові і облікові функції, пов'язані з рухом цінних паперів, відповідає за виконання угоди і її облік на етапах підписання договорів і перереєстрації цінних паперів в реєстрах. Відділ Back-Office здійснює грошові розрахунки і враховує рух грошових коштів, готує звіти для клієнтів.На АРМі Адміністратора можна бачити всю інформацію в сукупності і отримати повну інформацію про стан справ компанії.При реалізації модульного принципу побудови немає принципових складностей в розширенні системи із збільшенням обсягів робіт. До облікової системи можна підключити Middle-Office (облік і контроль відкритих позицій і лімітів, розрахунок ефективності портфелів), а також Аналітичний відділ (аналіз ринків і ризиків).Подібна облікова система повинна дозволяти реєструвати дилерський, клієнтські і брокерські угоди. Крім обліку реальних платежів, повинен вестися і облік очікуваних платежів. Тоді з'явиться можливість побачити не тільки поточний стан рахунків, але і враховувати всі зобов'язання компанії при прийнятті рішень і розрахунку стратегії діяльності, формувати звіти клієнтам про стан їх портфелів як за фактичним станом портфелів, так і розраховані з урахуванням взаємних зобов'язань по ще незавершених угодах.При обліку ЦБ і руху грошових коштів доцільно використати прийнятий в західній бухгалтерії принцип подвійного запису. Кожна проводка в системі включає два записи: по дебету одного рахунку і по кредиту іншого.Організація роботи бек-офісу в ЗАТ "Ділові партнери" ЗАТ "Ділові партнери" є торговцем ЦП на ринку з 1996 року, діючи на підставі відповідної ліцензії Міністерства Фінансів України (з 1997 року ці ліцензії видає Держ. Комісія з цінних паперів та фондового ринку). Метою створення товариства є отримання прибутку шляхом здійснення операцій з цінними паперами на фондовому ринку України. Товариство має право від свого імені придбавати майнові і немайнові права і нести зобов'язання, бути позивачем і відповідачем в арбітражному, народному або третейському суді, По своїм зобовязанням Товариство відповідає всім належним йому майном на яке згідно чинного законодавства може бути звернено стягнення. У Товаристві створюється Статутний фонд і Резервний фонд. Статутний фонд Товариства складає 200 тис. гривень. Резервний фонд утворюється у розмірі 25 % Статутного фонду шляхом щорічних відрахувань 5 % від суми чистого прибутку Товариства.Керівництво поточною діяльністю і керування Товариством здійснює Правління Товариства. Роботою Правління керує Голова Правління (Президент) Товариства.Правління вирішує всі питання діяльності Товариства, окрім тих, які відносяться до компетенції загальних зборів і Ради Товариства. Голова Правління (Президент) Товариства - Грачов С.А. - здійснює керівництво діяльністю Товариства, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Правління задач, має право без доручення здійснювати дії від імені Товариства. З 1997 року "Ділові партнери" є членом ПФТС і здійснює брокерські та дилерські операції з ЦП на фондовому ринку як через цю торгову систему, так і шляхом безпосереднього укладання угод по вже налагодженій схемі співпраці з постійними партнерами. У своїй роботі “Ділові партнери” тісно співпрацюють з КБ “Фінанси і кредит”, в якому ЗАТ має розрахунковий рахунок, і здійснюють частину своїх операцій через банк в якості партнера. В принципі, обидві структури мають спільних клієнтів, з якими здійснюють основну частину своїх операцій. Між банком та ЗАТ існує неофіційна домовленість про умовний розподіл на проведення операцій з цінними паперами: “Фінанси і кредит” здійснює операції в основному з векселями, працюючи тільки з юридичними особами, “Ділові партнери” - з акціями, ОВДП та ін. ЦП, проводячи частину операцій з фізичними особами - акціонерами підприємств, акції яких є “ходовими” на ринку. Переважна ж частина операцій здійснюється в бездокументарній формі. Здійснення брокерсько-дилерських операцій є основним напрямком діяльності ЗАТ, і в організаційній структурі товариства відділ по операціям з ЦП є головним [рис. 1.2.4.]. Рис. 1.2.4. Організаційна структура ЗАТ "Ділові партнери". Фронт-офіс (7 чоловік) здійснює дилерські та брокерські операції без виділення на відповідні підрозділи. Фактично оформлення та ведення первинної документації (доручення на угоду, тикет, підтвердження на укладання угоди) опускається, оскільки враховуючи сучасний стан фондового ринку, компанія здійснює більшість операції зі своїми постійними, давно відомими партнерами, без оформлення необхідної формальної документації. Всі питання, повязані з укладанням угоди, вирішуються працівниками відділу як правило по телефону (факсу). Менеджери фронт-офісу знаходять клієнтів/контрагентів на угоду та виконують курєрські функції по її здійсненню: підписують відповідні договори (для цього досить часто доводиться відїжджати у відрядження), допомагають працівникам бек-офісу у перереєстрації ЦП на іншого власника, ведуть переговори з клієнтом. Бек-офіс (2 чоловіки). Фактично цей відділ займається обліком операцій, які здійснюються фронт-офісом, здійснює підготовку відповідних документів по угоді та формує на основі вхідних даних звіти для ДКЦПФР, керівництва компанії та для клієнтів.Докладніше про роботу бек-офісу “Ділових партнерів”, в якому я проходив економічну практику, його начальник, Петруньок Ірина Михайлівна, сказала так: “Спочатку ми теж робили бек-офіс тільки для звітів у наші улюблені органи нагляду і контролю, але згодом дозріла необхідність реорганізовувати й оптимізувати: і документообіг, і систему оперативного планування, і систему трейдингу, і т.д. і т.п. І виявилась маса функцій бек-офісу, що не зводиться тільки до генерації звітів і їх відправці по адресатах... Але після того, як кризові процеси призвели до падіння активності на фондовому ринку і кількість операцій, здійснюваних нами різко скоротилась, керівництвом було прийняте рішення про скорочення штату працівників бек-офісу. Тому на сьогоднішній день наш відділ знову виконує тільки стандартні операції з обліку та формування звітів, оскільки необхідність у виконанні інших функцій не є такою нагальною. Бек-офісні проблеми треба починати вивчати не з приватного, а з загального, спочатку визначити які саме задачі покладаються на бек-офіс у конкретній компанії, а потім уже виділяти шляхи рішення й окремі проблеми в процесі досягнення головної цілі. Причому в різноманітних компаніях існують різні задачі і тим більше шляхи їх вирішення. Я думаю потрібно порушити питання: "Який повинний бути класичний бек-офіс? ". Тут як у математиці, треба знайти загальне рішення. Ідеальний бек-офіс повинний бути сполучним і структуроутворюючим підрозділом фірми, тому що вся професійна діяльність фірми (будь то брокерське обслуговування клієнтів або дилерська діяльність) не тільки відбивається в системі обліку бек-офісу, але й на 50-70% здійснюється саме ним або на основі заданих їм технологічних операцій.”Аналітичний відділ (3 чоловіки, очолює відділ один з кращих київських аналітиків фондового ринку) - виконує стандартний набір відповідних функцій, його співробітники головним чином надають для фронт-офісу та керівництва рекомендації щодо купівлі/ продажу ЦП та складають щоденні аналітичні огляди стану фондового ринку.1.3. Обгрунтування запропонованих проектних рішеньІз більш ніж 700 компаній, які ведуть свою діяльність на фондовому ринку України як торговці ЦП, навряд більше 20 з них мають департамент або службу, яку можна охарактеризувати як повноцінний бек-офіс, тобто відділ, що займається всестороннім супроводженням укладених фронт-офісом угод. З одного боку, це повязано з відносною молодістю вітчизняного ринку, з другого - низькими обсягами угод, особливо останнім часом після кризи. Однак активність - справа часу, а розвиток ринку не стоїть на місці, і слід завчасно потурбуватися про те, щоб підготувати "сані зимою". Оскільки підготовка якісного бек-офісу займе у керівництва компанії певний проміжок часу. Так в "Альфа-капіталі" цей відділ нараховує 12 чоловік, які розподіляються на групу менеджерів угод (кожний менеджер веде угоди з певної групою компаній і несе повну відповідальність за їх здійснення), групу перереєстрації ("реєстратор" працює з фіксованою групою емітентів) і групу обліку і контролю, яка здійснює управління всією структурою та формує звітність перед ДКЦПФР. Ця структура розроблена з врахуванням рекомендацій Артура Андерсена для побудови бек-офісу компанії на російському ринку і, відповідно, адаптована для ринку українського. Подібні адаптовані рекомендації, призначені для широкого використання, вже розроблені й в Україні, і вдосконалюються в даний момент одночасно в ПФТС та ДКЦПФР. ПФТС розроблює рекомендації з метою полегшення роботи своїх членів, ДКЦПФР - скоріше для полегшення собі життя при прийомі звітності у торговців.Крім того, розглядаючи питання вдосконалення автоматизованої системи роботи торговців цінними паперами, слід враховувати ряд характерних особливостей виконання угод на українському фондовому ринку, серед яких варто виділити наступні:· Опрацювання однієї угоди потребує тривалого часу. Від моменту згоди двох трейдерів укласти угоду до переходу прав власності на ЦП проходить від тижня до декількох місяців.· Угода розтягується на ряд етапів, які необхідно відслідковувати для її успішного завершення. Наприклад, звичайний договір купівлі-продажу може містити такі етапи: підписання договору; одержання передоплати; оплата послуг реєстратора; відправка документів на перереєстрацію; одержання виписки від реєстратора; підписання актів. При комісійних угодах виникають ще більші проблеми (наприклад, угода проходить через трьох і більше учасників, використовуються різноманітні валюти договору "комітент-комісіонер" і договори "комісіонер-власник ЦП", перереєстрація з власника ЦП йде прямо на комітента, минаючи комісіонера, комітент оплачує послуги реєстратора і/або інші витрати і т.п.).· Крім суми, що виплачується за договором, існує маса інших платежів - оплата держмита, послуг реєстратора, витрати на конвертацію валюти, командировочні витрати і т.д. Ці платежі необхідно враховувати для визначення реальної собівартості ЦП.· Облік торговців ЦП повинний відповідати вимогам "Правил здійснення торговцями комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах" (затверджені наказом ДКЦПФР від 23.12.96 р. №331). Крім цього, торговець ЦП зобов'язаний здавати квартальну звітність відповідно до "Порядку подання звітності торговцями цінними паперами" (затверджений рішенням ДКЦПФР від 10.06.97 р. №11/1), керуючись "Порядком розрахунку показників ліквідності та фінансового стану торговців цінними паперами" (затверджений рішенням ДКЦПФР від 21.03.97 р. №3). При прийнятті рішення про автоматизацію діяльності необхідно враховувати багато факторів, зокрема, розміри і потенціал росту підприємства, практику і стандарти роботи на ринку, власний досвід і т.д. Можливим рішенням при автоматизації може бути розробка заказних систем. Але постає питання доцільності - потрібно оцінити час, витрачені ресурси, вартість. Та й чи слід винаходити велосипед? На сьогодні поява комерційних систем автоматизації та наявність стандартизованої системи автоматизації роботи бек-офісу (ПФТС-бек-офіс) для членів ПФТС, яка роздається їм безплатно, майже вирішили питання про те, яким чином вирішити проблему автоматизації роботи цього підрозділу компанії. Хоча безумовно певні проблеми залишились. І головна з них - розробка стандартного, “класичного” підходу при автоматизації цього виду діяльності. Що ж до можливості впровадження нових технологічних або організаційних рішень щодо автоматизації бек-офісу, то слід відмітити, що генерація нових рішень на теперішньому етапі розвитку фондового ринку можлива лише за умови пожвавлення операцій з ЦП, коли нові реалії ринку вимагатимуть практичного вирішення нових проблем та удосконалення вже діючих систем та організаційних структур. Тому зараз можна говорити лише про теоретичний характер впровадження нових рішень, що пропонуються у випускній бакалаврській роботі. Виконання всіх перерахованих вище функцій бек-офісу - починаючи від заповнення документів для оформлення угоди та закінчуючи оформленням карточки угоди по кожному договору за вимогою ДКЦПФР - задача досить трудомістка навіть при невеликій кількості угод, які проводяться компанією. Тому автоматизація роботи бек-офісу стає однією із важливих задач для багатьох фондових компаній. Програма бек-офісу в ідеальному варіанті повинна бути комплексною. Це означає подання практично всіх підрозділів компанії як єдиної взаємоповязаної структури: фронт-офіс отримує заявки від клієнтів та від керівництва (старшого трейдера) на здійснення операцій; власне бек-офіс займається обробкою та виконанням угод; фінансовий відділ здійснює виконання фінансових операцій по угодам, а також перевірку рахунків цінних паперів та грошових коштів; аналітичний відділ отримує інформацію про стан портфеля цінних паперів компанії та клієнтів.Тобто актуальним стає програмний продукт, який задовольняє всім перерахованим вимогам. Для досягнення найбільшої ефективності необхідно використання нових інформаційних технологій, застосування професійних персональних ЕОМ, організації автоматизованих робочих місць (АРМ), які б забезпечували інформаційну підтримку рішень, що приймаються персоналом бек-офісу. А для значного зменшення кількості документів, які передаються на машинних носіях, зменшення кількості ручних операцій, збільшення швидкості отримання необхідних даних та задоволення інших умов передбачається об'єднання окремих персональних ЕОМ в єдину локальну мережу, в якій із будь-якого АРМ можливий доступ до розподілених БД та обмін інформацію між окремими АРМами по каналам зв'язку. Як один з ефективних варіантів вирішення проблеми автоматизації роботи бек-офісу, з врахуванням визначених обмежень і вимог, можна запропонувати програмний комплекс ПФТС-бек-офіс, розроблений з метою систематизації роботи відповідних підрозділів фірм-торговців ЦП, які входять до ПФТС та здійснюють частину своїх операцій через цю торгову систему.Розділ 2. Постановка задачі та алгоритм її розвязання2.1. Постановка задачі2.1.1. Характеристика задачіСучасне підприємство - це складний комплекс, що об'єднує в собі матеріальні, фінансові, людські й інші ресурси, котрими необхідно управляти в реальному часі, обираючи при цьому оптимальну тактику і стратегію розвитку. Це особливо важливо для тих компаній, що працюють на ринку цінних паперів. Оперативність і злагодженість дій грає тут одну з головних ролей, а точність і своєчасність оформлення угод напряму визначає прибуток компанії. Зазвичай автоматизація інвестиційних компаній, брокерських або дилерських фірм обмежується впровадженням офісних додатків і прикладних програм бухгалтерського і фінансового обліку, що цілком прийнятно, поки обсяг угод не перевищить деякий критичний рівень. Після його досягнення потік потребуючих опрацювання документів і чисельність складу менеджерів значно зростають, що призводить до появи цілого ряду організаційних проблем. Насамперед, стає важко відслідковувати підготовку кожної конкретної угоди й отже забезпечувати її укладання вчасно. Велика кількість документів, що переміщаються по інстанціях, створюють ситуацію, коли можливість втрати того або іншого документа зростає, а пошук потрібного паперу може неприпустимо затягтися. Крім того, збільшення штату менеджерів потребує встановлення нових, більш ефективних прийомів по координації спільної діяльності і контролю виконавчої дисципліни. Нарешті, керівництво перестає мати цілісну картину становища справ у компанії, не може її проаналізувати і приймати вірні рішення. Фактично, усе це означає, що існуючі в компанії бізнеси-процеси потребують автоматизації управління на всіх рівнях, починаючи від видачі і контролю виконання завдання окремо узятим співробітником, до упорядкування взаємовідносин цілих відділів. Крім того, як показує практика, на кожному робочому місці використовується відразу декілька програм (редактор, електронна таблиця, бухгалтерська програма) і переклад даних з однієї програми в іншу при зростаючих обсягах угод займає тривалий час. Таким чином, потрібен засіб, який би дозволив уникнути дублювання інформації й інтегрував би різноманітні додатки в один загальний комплекс, у рамках якого забезпечувалося б прозоре переміщення даних. Для ефективного рішення перерахованих вище задач сьогодні застосовуються системи автоматизації управління діловими процесами (САДП) або workflow-системи, що інтегруються з програмами, що вирішують задачі з основної області діяльності підприємства. Слід відмітити, що в теперішній час в сфері депозитарно-регістраційних технологій відбувається приблизно теж саме, що в свій час (2-3 роки тому) переживали банківські технології, а саме усвідомлення необхідності застосування потужних систем і засобів автоматизації діяльності, які б дозволили максимально раціоналізувати та уніфікувати роботу в тій чи іншій сфері. Як правило, на початку своєї діяльності організація виконує невелику кількість операцій і має обмежені фінансові можливості, в силу чого не може (та й не намагається) приділити достатньої уваги питанням автоматизації. Однак по мірі розширення обсягів діяльності і збільшення документообігу поступово проявляється потреба у переході до поточної технології, яка базується на принципі конвейера. Саме такий період і переживають зараз майже всі учасники фондового ринку (особливо депозитарії та реєстратори). Сьогодні мова повинна йти саме про те, що робити, і про те, як робити. На даному історичному етапі одне від іншого невіддільно. Тому що, якщо вирішити, що робити, то буде ясно і як. Головне при цьому - визначити що первинне, а що другорядне. Всі звіти робляться вже на основі якихось даних. І питання полягає в тому, яким чином їх одержати. Від цього залежить і ціна програмного продукту, і можливість виникнення помилок (збоїв), і продуктивність (швидкість одержання кінцевого результату). Дійсно, від структури бази даних (деякі спеціалісти вважають, що в основу потрібно брати угоди) залежить ефективність програмного продукту, а так само прийнятність його у використанні. Але якщо є вся інформація по угоді і можливість швидко її знайти, у загальному випадку не принципово як вона зберігатися.Отже, визначаючи первинну проблему, не слід плутати постановку задачі і її реалізацію. На першому місці все таки стоїть питання ЩО ми хочемо (звіти), на другому ЩО ми для цього маємо (дані), а вже ЯК - це третє питання. У ідеалі для працівника бек-офісу (бек-офіцера) це повинно звучати так: "я тисну на цю кнопочку й он із того принтера дістану звіт за формою №XXXX, звіряю з даними в такій-то формі і віддаю у відповідні інстанції". Помилки обчислюються найпростішими перевірками, збої - резервним копіюванням, продуктивність залежить від типу РС, на чому написана програма, ну і звісно від структури бази даних і алгоритму обробки. Інше питання, що часто людям, які займаються автоматизацією роботи на фірмі, часто доводитися самим все робити - і вести облік, і винаходити як саме його здійснювати, і тому часто виходить, що кращим бухгалтером (бек-офіцером) на фірмі є програміст і навпаки. Але теоретично такого не повинно бути.Тепер можна сформулювати постановку задачі:1. Програма автоматизації роботи бек-офісу повинна реалізовувати наступні задачі:· формування інформації про рух грошових коштів та цінних паперів компанії та клієнтів;· документарне оформлення угод по цінним паперам;· виконання зобовязань компанії по угодам;· формування звітності для керівництва та для клієнтів;· формування та надання звітності для контролюючих органів.2. Програма повинна відповідати наступним критеріям:· великі обсяги інформації, що обробляється вимагають розподіленої обробки;· необхідний захист інформації і розділення повноважень користувачів системи;· необхідний облік в реальному часі, коли всі події відбиваються відразу після їх виникнення;· система повинна вести облік руху грошових коштів клієнтів в будь-якій валюті на рахунках грошової системи;· облік руху цінних паперів та їх стан рахунках в ЦП повинен вестися відповідно з внутрішнім планом рахунків бек-офісу;· система повинна підтримувати ведення журналів та регістрів, описаних у розділі 1.2.· система повинна бути такою, що масштабується і мати можливість нарощування - як технічного, так і функціонального;· робота в системі повинна бути простою для користувача.2.1.2. Вихідна інформація Тут під вихідною інформацією слід розуміти ту частину інформаційних повідомлень (масивів), що формуються системою на основі введених вхідних даних, які безпосередньо отримуються працівниками бек-офісу. Вихідні повідомлення, що отримуються іншими підрозділами, які підключені до системи і використовують її дані відповідно до прав доступу, до уваги не беруться. Вихідна інформація призначена для звітності перед ДКЦПФР, керівництвом компанії-торговця та клієнтами про проведені операції з ЦП на певний період. В принципі, всю вихідну інформацію можна умовно поділити на: облікову, в якій в зведеній формі представлені результати операцій по договорам, та аналітичну, яка представлена розрахунковими показниками фінансового стану торговця за певний період, враховуючи рух коштів по проведеним операціям.Основу вихідної інформації складає звітність до ДКЦПФР. Згідно з Порядком подання звітності торговцями ЦП, вони мають подавати щоквартально такі документи:- баланс (форма №1) і звіт про фінансові результати та їх використання (форма №2);- довідку про укладені та виконані угоди по цінних паперах (додаток № 1.1.);- розрахунок показників ліквідності відповідно до Порядку розрахунку показників ліквідності та фінансового стану торговців цінними паперами, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21 березня 1997 року № 5;- довідку про обсяг укладених та виконаних угод по видах діяльності (додаток № 1.2.);- довідку про цінні папери, які знаходяться у власності (резерв) торговця цінними паперами (додаток № 1.3.);- довідку про місце здійснення угод по цінних паперах (додаток №1.4.).Після завершення фінансового року торговці цінними паперами подають такі документи:- річний баланс (форма №1) і звіт про фінансові результати та їх використання (форма № 2), завірені підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), а також аудиторський висновок, згідно з нормативом 13 Аудиторської палати України;- річну довідку про обсяг укладених та виконаних угод по видах діяльності згідно з додатком №1.2, завірену підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми);- річну довідку про цінні папери, які знаходяться у власності (резерв) торговця, крім цінних паперів власних випусків згідно з додатком №1.3, завірену підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми); - річну довідку про місце здійснення угод по цінних паперах за підсумками кварталів згідно з додатком №1.4.У таблиці 2.1.1. наведений перелік вихідних повідомлень, які отримуються користувачем (працівником бек-офісу) при роботі з системою у паперовому вигляді. Форми вихідних документів наведені в Додатках 2, 3.Таблиця 2.1.1.Перелік і опис вихідних повідомленьНазва вихідного повідомлення Іденти-фікатор Форма подання і вимоги до неї Періодич-ність видання Термін видання і допустимий час затримки Кристувачі інформації 1 2 3 4 5 6 Звітність про проведені операції з ЦП до ДКЦПФР - Пакет документів а) щокварта-льно, якщо обсяг угод менше 500 тис. грнб) щомісячно, якщо більше 500 тис. грн.в) за підсум-ком року а) до 30 числа місяця, слідуючого за звітнимб) до 10 числа місяця, слідуючого за звітним ДКЦПФР Звіт про стан рахунків клієнтів Stan_kl Документ · один раз на місяць;· один раз на квартал;· за вимогою - Керівництво, клієнти Звіт про незавершені угоди Ugod_no Документ За вимогою - Керівництво Звіт про дебіторсько/кредитор-ську заборгованість по операціям з ЦП Deb_kred Документ За вимогою - Керівництво Звіт про рух коштів та ЦП Ruh_groch Документ За вимогою - Керівництво Картка обліку операцій щодо виконання договору Kartka Документ в електрон. вигляді За вимогою - Керівництво, ДКЦПФР Службова записка про оплату рахунку за ЦП Zapiska Документ Після підпи-сання кожного наступного договору - Бухгалтерія 2.1.3. Вхідна інформація Вхідна інформація призначена для формування вхідних регістрів та масивів з метою автоматичного обліку операцій по виконанню угод і договорів та формування на її основі вихідних масивів й отримання вихідних повідомлень. Вхідні документи поступають до бек-офісу в процесі роботи з клієнтами, контрагентами та реєстраторами на ринку ЦП. В загальному вигляді можна виділити:· “первинні” документи (брокерський контракт, заявка на угоду, тікет, підтвердження угоди, дані про клієнта), по яким здійснюється попередній облік угод, який, в принципі, є необовязковим, і ведеться лише при великих обсягах операцій зі значною кількістю клієнтів. Цю інформацію можна віднести до умовно постійної і використовувати для ведення довідкових масивів при формуванні звітів про планові угоди на певний період;· “вторинні” документи (договір купівлі/ продажу, акти прийому-передачі і т.д.) містять основну інформацію для формування вхідних масивів (оперативних файлів БД) для обліку операцій з ЦП: кількість ЦП, загальна сума по договору, умови виконання угоди і т.п. Саме ця інформація використовується для формування вихідних масивів (звітів) по проведеним операціям.Для вирішення даної задачі в машинному вигляді використовується наступна вхідна інформація (масиви), яку в принципі можна розглядати і як проміжні БД, які формуються на основі вхідних документів, та використовуються для формування звітів:· заявка (доручення), в якій міститься інформація щодо коду заявки, дати прийняття, коду клієнта, коду емітента, коду випуску, типу заявки, валюти, кількості акцій тощо;Заявка повинна бути оформлена в письмовому вигляді незалежно від того, чи подається заявка клієнтом по телефону чи особисто.· довідник юридичних осіб, що містить у собі наступну інформацію: особовий рахунок, повну назву юридичної особи, скорочену назву, код міста, телефон, факс, е_mail, ЗКНГ, дата реєстрації, реєстраційний номер, орган реєстрації, розмір уставного фонду, ЄДРПОУ, організаційна форма, адреса, банківські реквізити тощо;· довідник фізичних осіб, що містить у собі таку інформацію: особовий рахунок, прізвище, імя та по-батькові, документ, серія, номер, ким виданий, код міста, телефон, факс, e_mail, код в податковій інспекції, податкова інспекція, банківські реквізити, реквізити АТ (акціонером якого є фіз.особа), вид, кількість та процент акцій (які йому належать) тощо;· угода, що включає в себе: обєкт, заявка, номер угоди, емітент, ціна, сума, валюта, агент, контрагент тощо;· рахунок у цінних паперів, який містить наступні атрибути: номер рахунку, обєкт, власник, код емітенту, код випуску, розділ, тип рахунку, дата відкриття, вид власника, розпорядник, користувач та ін.;· рахунок у грошовій системі, що містить: номер рахунку, обєкт, розділ, тип рахунку, тип власника, розпорядник, дата відкриття, користувач;· операція по рахункам, що містить наступну інформацію: договір, заявка, угода, тип, назва, дебет, кредит, кількість, валюта, ціна, курс, номер, дата;· довідник емітентів, що включає в себе: код емітента, повну назву емітента, коротка назва емітента, назва емітента іноземною мовою, статутний фонд емітента, особа для контактів, телефон, поштова адреса, юридична адреса емітента, рахунок банка, МФО банка, банківські реквізити емітента, код реєстратора, код ЗКПО, ЗКНГ емітента, код емітента в ПФТС;· довідник цінних паперів, що містить: внутрішній код в системі, код ЦП за стандартом ISIN, номер емісії, номер випуску ЦП, назва випуску, назва випуску іноземною мовою, тип ЦП, номер держреєстрації, орган держреєстрації;· план рахунків по ЦП та грошовим коштам, який включає: номер розділу, назва розділу, тип розділу рахунка, додаткові умови по розділу, код класу, код розділу рахунка;· стандартні типи операцій по рахункам, який складається з : код типа операції, назва типу операції, розділ рахунка в кредиті, розділ рахунка в дебеті, тип рахунка в кредиті, тип рахунка в дебеті.В таблиці 2.1.2. наведений перелік та опис вхідних повідомлень, які надходять до бек-офісу у вигляді документів (відповідні їм масиви, що ведуться працівником бек-офісу в системі, не описуються).Форми вхідних документів наведені в Додатку 1.Таблиця 2.1.2.Перелік і опис вхідних повідомленьНазва вхідного повідомлення Ідентифі-катор Форма подання і вимоги до неї Термін і частота надходження 1 2 3 4 Договір комісії (брокерський контракт) Broc_dogovor Документ Надходить по мірі укладання угоди з новим клієнтом Доручення на угоду (заявка на операцію) Zajavka Документ По мірі подання, в середньому від 10 до 50 шт. на добу Тікет Tiket Документ Кількість відповідає кількості отриманих доручень, оформляється через 1-10 днів після отримання заявки Підтвердження угоди Ok_tik Документ / усне повідомлення В середньому від 5 до 30 шт. на добу Договір купівлі/ продажу (при комісійній операції) Dogovor_komis Документ Щоденно, 5-20 шт. Договір купівлі/ продажу (при комерційній операції) Dogovor_komerz Документ Щоденно, 5-20 шт. Анкета юридичної особи (власника ЦП) Anketa Документ Відповідно кількості контрагентів по угоді Платіжне доручення на оплату ЦП Oplata Документ Відповідно кількості договорів, по яким іде оплата, не пізніше 3-5 банк. днів з дня підписання договору(щоденно 5- 35 шт.) Свідоцтво про перереєстрацію ЦП Reestr Документ Надходить через 3-7 днів після підписання договору (щоденно 5-30 шт.) Акт прийому-передачі ЦП Akt_ZP Документ Щоденно 15-50 шт. Акт прийому-передачі документів Akt_doc Документ Щоденно 15-50 шт. 2.2. Алгоритм розвязання задачі 2.2.1. Інформація, що використовуєтьсяПри розгляді алгоритму розвязання задачі, спочатку необхідно визначити перелік вхідних масивів (довідкових та оперативних), які є основою для формування вихідних масивів.Первинною інформацією, яка реєструється в системі, є заявка на купівлю чи продаж ЦП. Заявка подається клієнтом (по договору комісії) чи відповідальною особою в компанії (дилерська заявка). Заявка реєструється у відповідному журналі та надходить на термінал співпрацівника, який відповідальний за її виконання. Далі процес надходження документів відбувається по описаній вище схемі. Працівником бек-офісу з паперових документів в систему вводяться необхідні реквізити, які записуються і відповідні вхідні масиви [Таблиця 2.2.1.].Масив “Журнал угод” є масивом оперативної інформації, в якому щоденно фіксуються основна інформація про укладені компанією угоди. Джерелом даних для здійснення записів в масив є тікет. Кожній укладеній угоді відповідає один запис в журналі угод, інформація про угоду заноситься в журнал в день здійснення угоди в хронологічному порядку.Масиви-довідники юридичних фізичних осіб, емітентів, довідник цінних паперів ведуться в автоматизованій системі як централізовані бази даних з метою забезпечення зберігання та видачі інформації, необхідної для оформлення багатьох угод (або звітів) в необхідний момент часу.Масив “Плани рахунків по ЦП та грошовим коштам”. Для кожного клієнта, контрагента, кожного місцезнаходження цінних паперів і власного портфелю цінних паперів компанії в системі обліку руху цінних паперів відкривається рахунок з неповторним номером. Рахунки внутрішнього плану рахунків використовуються тільки в рамках бек-офісу. В масиві міститься інформація про рахунки відповідно до схеми плану рахунків бек-офісу: - Рахунки грошових коштів, доходів та витрат: каса, р/рахунонок, вал/рахунок, витрати на перереєстрацію, посередницькі операції, комісійний доход, ПДВ, прибутки та збитки, курсові різниці, дивіденди та проценти.- Рахунки вкладень у цінні папери: цінні папери, “короткі” продажі, розрахунки по операціям РЕПО, зобовязання по операціям РЕПО, розрахунки по оберненим операціям РЕПО, зобовязання по оберненим операціям РЕПО.- Рахунки клієнтів, контрагентів і розрахунків з афілійованими особами : рахунки клієнтів, рахунки контрагентів, рахунки афілійованих осіб.- Рахунок для зведення внутр. балансу по грошовим коштам.- Рахунки системи обліку цінних паперів: цінні папери в дорозі до компанії, цінні папери в дорозі з компанії, цінні папери в дорозі по посередницьким операціям, реєстр, реєстр “коротких” продаж, документи на перереєстрацію.Масив “ Журнал обліку грошових коштів ”. Всі операції, в результаті яких відбувається рух грошових коштів в касі, на банківських рахунках або на інших рахунках, а також зміна величини зобовязань, відображаються в даному журналі в хронологічному порядку по принципу подвійного запису на рахунках, пронумерованих в порядку зростання. Журнал ведеться у відповідності з наступними принципами: - облік операції на день її здійснення;- сегрегація власних грошових коштів компанії і грошових коштів її клієнтів;- облік та розрахунок вартісних показників повинен вестися у декількох валютах;- звірення з іншими обліковими регістрами. Дані Журналу підлягають періодичній звірці з даними Журналу обліку дилерських операцій, Журналу обліку цінних паперів, інформацією, яка надходить з торгових підрозділів та бухгалтерії. Періодичність проведення звірок повинна відповідати періодичності складання балансу по грошовим коштам;В журналі відображаються наступні операції : рух грошових коштів по рахункам, угоди, платежі, надходження, переоцінки, оберненні проводки. Масив “ Журнал обліку цінних паперів”. В нього окремо заноситься інформація по кожному цінному паперу. В Журналі відображаються тільки рахунки, задіяні протягом доби. Журнал ведеться в хронологічному порядку у відповідності з принципами, визначеними для попереднього масиву.Масив “Журнал обліку дилерських операцій” відображає позиції компанії по всім цінним паперам, що входять в портфель, операційний прибуток (збитки) від кожної операції, в ньому також розраховуються середньозважена та балансова вартість цінних паперів. Журнал ведеться в хронологічному порядку. Він повинен бути структурованим по типам цінних паперів та емітентам. На основі інформації Журналу формуються звіти для керівництва компанії-торговця.Таблиця 2.2.1. Перелік масивів, сформованих із вхідних повідомленьНазва масиву Ідентифікатор Максимальне число записів Масив “Журнал угод” Shur_ugod 100000 Масив “Довідник юридичних осіб” Dov_ur 100000 Масив “Довідник фізичних осіб” Dov_fiz 100000 Масив “Довідник емітентів” Dov_em 100000 Масив “Довідник цінних паперів” Dov_cp 100000 Масив “Плани рахунків по ЦП та грошовим коштам” Plan 500 Масив “Стандартні типи операцій по рахункам” Stsnd_op 50 Масив “ Журнал обліку грошових коштів ” Shur_mane 100000 Масив “ Журнал обліку цінних паперів” Shur_CP 100000 2.2.2. Результати розвязанняРезультати розвязання даної задачі призначені для:· отримання інформації про заключення та виконання договорів щодо купівлі-продажу цінних паперів;· формування звітів по обсягам торгів в розрізі операцій, видів ЦП, клієнтів;· отримання інформації про проведені операції з цінними паперами клієнтів.При розвязанні задачі створюються вихідні масиви [Таблиця 2.2.2.], на основі яких формуються вихідні повідомлення. Слід відзначити, що велика кількість вихідних повідомлень у документарній формі ще не означає створення та ведення відповідної кількості результатних масивів. Як правило, всі програмні комплекси, що використовуються бек-офісами українських компаній-торговців, інтегровані з офісним пакетом MSOffice, і звіти формуються у MSWord чи MSExcel на основі облікових та розрахункових даних, що ведуться лише в декількох вихідних масивах, та на основі даних з вхідних масивів.Таблиця 2.2.2. Перелік результатних масивів, сформованих із вхідних масивівНазва масиву Ідентифікатор Максимальне число записів Картка обліку операцій по виконанню договору Kart 10000 Журнал реєстрації угод Shur_reestr 100000 Масив “Незавершені угоди” Ugod_no 100000 Баланс по грошовим коштам Balans_gr 385 Масив “Картка обліку операцій по виконанню договору” ведеться в обовязковому порядку для внутрішнього обліку операцій щодо виконання договорів (по кожному договору окремо). Операції у картці ведуться в хронологічному порядку. Картки ведуться в електронному вигляді з можливістю роздруку у будь-який час на вимогу ДКЦПФР. Раз на квартал або після закінчення терміну дії договору картка роздруковується, завіряється керівником та головним бухгалтером і засвідчується печаткою. Масив “Журнал реєстрації угод” містить загальну інформацію про укладені угоди, повязані з випуском або обігом цінних паперів для формування відповідного звіту згідно з вимогами ДКЦПФР. Журнал ведеться в хронологічному порядку. Масив “Незавершені угоди”. В цьому масиві відображаються всі “відкриті” угоди, які існують на даний момент часу. В масив відбираються записи з Журналу угод, по яким не ще пройшла проплата (поле з датою проплати не заповнене). При початковому занесенні даних про незавершені угоди в масиві заповнюються наступні поля: дата угоди, номер контракту, тип угоди (купівля/ продаж), номер рахунку клієнта/контрагента, кількість цінних паперів, код ЦП, найменування ЦП, підсумкова сума угоди. Дані для перерахованих полів поступають з масиву “Журнал угод”. Кожне з наступних полів Журналу відображає стадію розрахунків по угоді і заповнюються оператором, які веде цей Журнал, по мірі виконання операцій по угоді: підготовка контракту, перереєстрація ЦП, оплата підсумкової суми угоди, оплата реєстраційного збору. Кожне з цих полів розділяється на три чистини, які містять наступні дані: сторона, відповідальна за здійснення даної стадії; планова дата здійснення даної стадії у відповідності з умовами договору ; дата фактичного виконання даної стадії розрахунків. Масив “Баланс по грошовим коштам”. Масив заповнюється на кінець звітного періоду на основі даних Журналу обліку грошових коштів в розрізі внутрішнього плану рахунків.2.2.3. Математичний опис задачі.При формуванні вихідних документів та реалізації запитів під час виконання задачі по обліку торгових операцій з цінними паперами розраховуються такі показники:1. Сума угоди (сума виконаної угоди, сума грошових коштів) Sz:Sz = V z* Kz + V z* Kz*PRz/100 , (2.1)Sz - сума виконаної операції по замовленню z; Vz - номінальна вартість цінних паперів, на які прийшло замовлення z;Kz - кількість ЦП, на які прийшло замовлення z;PRz - комісійний процент винагороди. Загальна сума всіх угод: S = S Sz; (2.2)2. Балансова вартість, за якою цінні папери обліковуються в балансі SB розраховується за формулою:SBdz = Vdz * Kdz , (2.3)SBdz - балансова вартість цінних паперів, з якими виконана операція по замовленню z, що надійшло згідно договору d;Vdz - номінальна вартість цінних паперів, з якими виконана операція по замовленню z, що надійшло згідно договору d;Kdz - кількість ЦП, з якими виконана операція по замовленню z, що надійшло згідно договору d;Загальна балансова вартість цінних паперів, з якими виконані операції по всім замовленням договору d розраховується за формулою:SBd = S SBdz ; (2.4)SBd - балансова вартість ЦП, які були куплені або продані згідно договору d;SBdz - балансова вартість ЦП, з якими здійснена угода по замовленню z, що надійшло згідно договору d.3. Сума винагороди за проведену операцію (КОО) SV:SVdz = Vdz * Kdz * PRdz /100, (2.5)SVdz - сума винагороди за проведену операцію по замовленню z, що надійшло згідно договору d ;Vdz - номінальна вартість цінних паперів, на які прийшло замовлення z по договору d;Kdz - кількість ЦП, на які прийшло замовлення z згідно договору d;PRdz - комісійний процент винагороди за операцію по замовленню z за договором d. Загальна сума винагороди за всі проведені операції по договору d:SVd = S SVdz , (2.6) SVd - загальна сума винагороди за всі проведені операції по договору d;4. Кількість ЦП виду с, що знаходяться у власності компанії (ЦПВ) KR розраховуються за формулою:KRc = KR0с + S Kcz / p=1 - S Kcz / p=2 , (2.7)KRc - кількість ЦП виду с, що знаходяться у власності компанії після здійснення чергової операції по замовленню z;KR0с - кількість ЦП виду с, що знаходились у власності компанії до здійснення чергової операції по замовленню z;Kcz / p=1 - кількість цінних паперів виду с, які куплені згідно замовлення z;Kcz / p=2 - кількість цінних паперів виду с, які продані згідно замовлення z;5. Загальна номінальна вартість ЦП виду с (ЦПВ) SRc розраховується за формулою:SRc = SR 0c + S Vcz / p=1 - S Vcz / p=2 , (2.8) SR 0c - загальна номінальна вартість ЦП виду с, що є у власності компанії до здійснення операції по замовленню z;Vcz / p=1 - загальна номінальна вартість куплених ЦП виду с згідно замовлень z;Vcz / p=2 - загальна номінальна вартість проданих ЦП виду с згідно замовлень z;6. Загальна сума резерву компанії SR (ЦПВ): SR = S SRc (2.9.).2.2.4. Алгоритм розвязанняПереходячи до розгляду безпосередньо алгоритму вирішення поставленої задачі, слід проаналізувати етапи здійснення операцій з ЦП та послідовність проведення всіх розрахунків з точки зору можливості їх автоматизації. Для цього окремо розглянемо послідовність дій при здійсненні комерційних та комісійних операцій.А. Комерційні операції торговця ЦПДля прикладу розглянемо операції по купівлі-продажу акцій (бездокументарних корпоративних цінних паперів приватизованих підприємств).Етапи, а також перелік і види документів, пов'язаних з тим або іншим етапом, залежать від характеру контрагента (фізична, юридична особа, підприємець, резидент або нерезидент), від умов виконання зобов'язань по угоді (наприклад, хто перереєструє цінні папери) і від місця укладання угоди (визначають порядок і процедуру підписання і виконання договору), від місця обліку прав по цінних паперах (реєстратор, депозитарій, номінальний держатель), а так само від наявності рахунку в системі обліку прав по цінних паперах і інш.Для початку розглянемо угоду по купівлі цінних паперів у юридичної особи - резидента, укладену в ПФТС, в результаті якої цінні папери будуть переведені на раніше відкритий особистий рахунок в системі обліку реєстратора. У даному випадку у нас виникає зобов'язання по оплаті, у контрагента - по постачанню цінних паперів. При цьому “готує” договір, реєструє угоду і проводить перереєстрацію прав по цінних паперах контрагент.Виконання нами зобов'язань по даній угоді можна розбити на наступні основні етапи:(купівля - перереєструє контрагент)1. Укладання угоди торговим відділом (фронт-офісом).2. Відправка підтвердження угоди.3. Підписання договору і передавального розпорядження.4. Передача необходимых.для перереєстрації документів.5. Отримання від контрагента копії документа про перереєстрацію.6. Підготовка службової записки в бухгалтерію про оплату ЦБ.7. Передача контрагенту факсимільний зв'язком копії документа про оплату.8. Отримання від контрагента оригіналу документа про перереєстрацію.В залежності від порядку виконання зобов'язань (передпоставка або передоплата) зміниться порядок проходження етапів.Розглянемо як будуть виглядати етапи виконання угоди по покупці у випадку, якщо перереєстрацію прав по ЦБ бере на себе покупець (купівля - перереєструємо ми):1. Укладання угоди торговим відділом.2. Відправка підтвердження угоди.3. Підписання договору і передавального розпорядження.4. Отримання від контрагента необхідних для перереєстрації документів.5. Передача реєстратору необхідних для перереєстрації документів.6. Отримання від реєстратора рахунку на оплату послуг.7. Підготовка службової записки в бухгалтерію про оплату рахунку. 8. Оплата рахунку на перереєстрацію.9. Передача реєстратору платіжного доручення про оплату послуг.10. Отримання від реєстратора документа про перереєстрацію ЦП.11. Передача контрагенту копії документа про перереєстрацію.12. Підготовка службової записки в бухгалтерію про оплату ЦП.13. Передача контрагенту факсимільним зв'язком копії документа про оплату.Аналогічно розглянемо етапи виконання угод по продажу цінних паперів.(Продаж - перереєструємо ми)1. Укладання угоди торговим відділом (Фронт-офісом)2. Отримання підтвердження угоди.3. Оформлення договору і передавального розпорядження.4. Підписання договору і передавального розпорядження.5. Отримання необхідних для перереєстрації документів.6. Реєстрація угоди в інвестиційному інституті.7. Передача реєстратору необхідних для перереєстрації документів.8. Отримання від реєстратора рахунку на оплату послуг.9. Підготовка службової записки в бухгалтерію про оплату рахунку10. Оплата рахунку на перереєстрацію.11. Передача реєстратору платіжного доручення про оплату послуг.12. Отримання від реєстратора документа про перереєстрацію ЦП.13. Передача контрагенту копії документа про перереєстрацію.14. Отримання від контрагента факсимільним зв'язком копії документа про оплату.15. Передача контрагенту оригіналу документа про перереєстрацію.(Продаж - перереєструє контрагент)1. Укладання угоди торговим відділом.2. Отримання підтвердження угоди.3. Оформлення договору і передавального розпорядження.4. Підписання договору і передавального розпорядження.5. Передача необхідних для перереєстрації документів.6. Реєстрація угоди в інвестиційному інституті.7. Отримання від контрагента копії документа про перереєстрацію.8. Отримання від контрагента факсимільний зв'язком копії документа про оплату.9. Грошові кошти поступили на наш розрахунковий рахунок.10. Отримання від контрагента оригіналу документа про перереєстрацію.Тепер на прикладі варіантів "Купівля - перереєструє контрагент" і "Продаж - перереєструємо ми" визначимо порядок проходження документообігу, з яким пов'язаний той або інший етап виконання угоди. Купівля - перереєструє контрагент№ етапу Зміст Документи Прімітка 1 Укладання угоди торговим відділом. Тікет 2 Відправка підтвердження угоди. Підтвердження угоди 3 Підписання договору і передавального розпорядження. Договір Передавальне розпорядження 4 Передача необхідних для перереєстрації документів. Довіреність Якщо потрібна виписка 5 Отримання від контрагента копії документа про перереєстрацію. Копія повідомлення (сповіщення) про проведення перереєстрації 6 Підготовка службової записки в бухгалтерію про оплату ЦБ. Службова записка 7 Передача контрагенту факсимільний зв'язком копії документа про оплату. Платіжне доручення 8 Отримання від контрагента оригіналу документа про перереєстрацію. Оригінал повідомлення (сповіщення) про проведення перереєстрації Продаж - перереєструємо ми№етапу Зміст Документи Прімітка 1 Укладання угоди торговим відділом. Тікет 2 Отримання підтвердження угоди. Підтвердження угоди 3 Оформлення договору і передавального розпорядження. Договір. Передавальне розпорядження 4 Підписання договору і передавального розпорядження. Договір. Передавальне розпорядження 5 Отримання необхіднихдля перереєстрації документів. Довіреність Якщопотрібна виписка 6 Реєстрація угоди в інвестиційному інституті. Договір. Передавальне розпорядження В обліковому регістрі 7 Передача реєстратору необхідних для перереєстрації документів. Передавальне розпорядження 8 Отримання від реєстратора рахунку на оплату послуг. Рахунок-фактура 9 Підготовка службової записки в бухгалтерію про оплату рахунку. Службова записка 10 Оплата рахунку на перереєстрацію Платіжне доручення 11 Передача реєстратору платіжного доручення про оплату послуг. Платіжне доручення 12 Отримання від реєстратора документа про перереєстрацію ЦП. Повідомлення (сповіщення) про проведення перереєстрації 13 Передача контрагенту копії документа про перереєстрацію. Копія повідомлення (сповіщення) про проведення перереєстрації 14 Отримання від контрагента факсимільний зв'язком копії документа про оплату. Копія платіжного доручення 15 Грошові кошти поступили на наш р/рахунок Виписка про рух грошових коштів по рахунку В. Комесійні операції торговця ЦППри проведенні операцій з цінними паперами в рамках договору з клієнтом на надання посередницьких послуг процес виконання доручення клієнта включає в загальному випадку додатково до перерахованого наступні етапи:1. Укладення договору на надання посередницьких послуг.2. Отримання від клієнта доручення на угоду.3. Підтвердження про прийняття доручення на угоду.4. Передача трейдеру розпорядливої записки на висновок угоди. 5. Висновок угоди.6. Повідомлення клієнта про укладання угоди.7. Підтвердження клієнтом отримання повідомлення про укладання угоди.8. Виконання угоди за дорученням клієнта.9. Звіт клієнту про виконання доручення з додатком копій документів, підтверджуючих витрати по виконанню доручення.10. Підтвердження клієнтом доцільності витрат по виконанню доручення.11. Виставлення клієнту рахунку-фактури на винагороду за надані послуги.12. Періодична звітність клієнту про стан і рух грошових коштів і цінних паперів.Етапи, а також перелік і види документів, пов'язаних з тим або іншим етапом залежать від:· характеру клієнта (фізична, юридична особа, підприємець, резидент або нерезидент);· місця обліку прав по цінних паперах, що належать клієнту, від умов виконання зобов'язань за договором на надання посередницьких послуг і т.п.Таким чином, з вищевикладеного видно, що в процесі своєї роботи бек-офіс стикається з великим об'ємом документів, які в обов'язковому порядку необхідно систематизувати для того, щоб своєчасно знаходити потрібний документ, зданий в архів.Всі документи (копії документів), що проходять по угоді доцільно формувати в “справу” під номером, відповідним номеру договору. “Справу” рекомендується підколювати в папку, яка містить опис справ, що знаходяться в ній, та іменувати її відповідно до прийнятої в компанії систематизації (по емітентах, по видах угод і т.п.)“Справи” клієнтів доцільно формувати за договорами на надання посередницьких послуг з додатком до кожного доручення клієнта документів по його виконанню і відповідній звітності.У процесі своєї роботи компанія на основі укладених договорів, що забезпечують проведення операції з цінними паперами, взаємодіє з безліччю інших (крім клієнтів і контрагентів) сторонніх організацій (реєстратори, депозитарії, клірингові компанії та інш.). У процесі взаємодії між ними відбувається обмін документами, не пов'язаними безпосередньо з виконанням угоди, а необхідними для проведення відповідних звірок, для складання необхідної звітності і т.п. Документи по взаємодії зі сторонніми організаціями також доцільно формувати в "справи".Інформація про етапи формування відповідних документів, про реквізити отриманих і сформованих документів, а також про етапи виконання зобов'язань по операціях з цінними паперами і за договорами на надання посередницьких послуг, відбивається у внутрішньому обліку у кожному підрозділі по мірі проходження через підрозділ первинних документів і виконання відповідних етапів. Інформація нагромаджується і систематизується в облікових регістрах, на основі яких проводиться контроль і формується відповідна звітність.Первинною інформацією, яка реєструється в системі, є заявка на купівлю чи продаж ЦП. Заявка подається клієнтом (по договору комісії) чи відповідальною особою в компанії (дилерська заявка). Заявка реєструється у відповідному журналі та надходить на термінал співпрацівника, який відповідальний за її виконання. Цей співробітник на основі умов заявки формує одне чи декілька розпоряджень. Реквізити розпорядження можуть або повторювати умови заявки, або змінені в залежності від конкретних умов. Розпорядження віддається для виконання конкретному трейдеру, який на основі отриманого розпорядження укладає одну або декілька угод. Після укладання угоди, брокер заповнює тікет, який реєструється в журналі угод та надходить на термінал в бек-офіс, де й відбувається подальший її супровід.На основі зареєстрованих умов угоди відповідальний співпрацівник бек-офісу формує план обробки угоди. В плані обробки вказуються події, які необхідно відслідковувати в процесі супроводження угоди, їх планову дату, час та операції в системі, які повинні бути відображені в журналі після здійснення події. Після того, як подія відбулась, відповідальний вносить реальну дату його здійснення. Після завершення всіх подій по угоді, вона відмічається як завершена. Після завершення всіх подій угод по розпорядженню, розпорядження вважається виконаним. Після завершення всіх розпоряджень по заявці, вона відмічається як завершена та формується звіт про завершення заявки.Крім подій для кожної угоди задаються необхідні операції (проводки), які потрібно відобразити в грошовій системі та системі рахунків в ЦП, після здійснення подій, вказаних в угоді.3. Організація інформаційного, організаційного, програмного та технічного забезпечення3.1. Інформаційне забезпечення3.1.1. Загальна характеристика інформаційного забезпечення Інформаційне забезпечення задачі “Автоматизація роботи бек-офісу” має структуру, яка наведена в Додатку 5.Iнформацiйне забезпечення - сукупність реалізованих рішень по обсягам , розміщенню і формам організації інформації, яка циркулює в інформаційній системі обліку операцій з цінними паперами.Iнформацiйне забезпечення складається з інструктивних та методичних матеріалів, системи класифікації та кодування, позамашинної та внутрішньомашинної інформаційної бази.Iнформаційна база - сукупнiсть упорядкованої iнформації, яка використовується при функцiонуваннi IС. Iнформацiйна база подiляється на внутрiшньоманинну та позамашинну.Позамашинна iнформацiйна база IС - це сукупнiсть повiдомлень, сигналiв та документiв, якi призначеннi для безпосереднього сприйняття людиною без застосування засобiв обсислювальної технiки. Позамашинна iнформацiйна база подiляється на нормативно-дровiдкову документацiю та на iнформацiйнi повiдомлення, якi можуть бути вхiдними та вихiдними.Нормативно-довiдковими документами для задачi обліку операцій з цінними паперами є наступнi :- Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”;- Закон України "Про цінні папери і фондову біржу";- Правила здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах;- Порядок подання звітності торговцями цінними паперами;- Порядок розрахунку показників ліквідності та фінансового стану торговців цінними паперами;- інші законодавчі акти;- загальнодержавнi довiдники видiв цiнних паперiв та операцiй переходу прав власностi на ЦП т.iн.Вхiдними документами для даної задачi є:Ш Договір комісії (брокерський контракт)Ш Доручення на угоду (заявка на операцію)Ш ТікетШ Підтвердження угодиШ Договір купівлі/ продажу (при комісійній операції)Ш Договір купівлі/ продажу (при комерційній операції)Ш Анкета юридичної особи (власника ЦП)Ш Платіжне доручення на оплату ЦПШ Свідоцтво про перереєстрацію ЦПШ Акт прийому-передачі ЦПШ Акт прийому-передачі документівВихiднi документи :Ш Звітність про проведені операції з ЦП до ДКЦПФРШ Звіт про стан рахунків клієнтівШ Звіт про незавершені угодиШ Звіт про дебіторсько/кредитор-ську заборгованість по операціям з ЦПШ Звіт про рух коштів та ЦПШ Картка обліку операцій щодо виконання договоруШ Службова записка про оплату рахунку за ЦППризначення та структура вхiдних та вихідних повiдомлень описанi відповідно в розділах 2.1.3. та 2.1.2., форми документів наведені в Додатках 1-3. Iнформацiйне забезпечення розроблене з врахуванням вимог принципів системності інформаційної системи. Основні принципи створення інформацiйного забезпечення :- цілісність;- достоварність;- контроль;- захист від несанкціонованого доступу;- єдність та гнучкість;- стандартизація та уніфікація;- адаптивність;- мінімізація вводу та виводу інформації.Структура інформаційного забезпечення представлена в Додатку 5. Інформаційна база задач, які досліджуються, складається з нормативно-довідкової інформації, первинних документів, опис яких наведено в п.2.1.3., вихідних документів, які описані в п.2.1.2 і масивів інформації, що використовуються, перелік яких наведений в п.2.2.1 , а опис - в п.3.1.4. Дані, що використовуються, зберігаються на жорстких МД робочих станцій.При вводі інформації для контролю правильності введених даних використовуються словники. Контроль правильності вводу дат здійснюється автоматично за допомогою функцій СУБД.Внутрішньомашинна інформаційна база задач обліку операцій з цінними паперами, що здійснює торговець цінними паперами, організована у вигляді масивів інформації під управлінням СУБД, що забезпечує незалежність даних і програмних засобів їх обробки. Фізично база даних задачі є децентралізованою. Масиви баз даних являють собою звичайні файли , які розміщені на робочих місцях користувачів.В основу децентралізованої обробки інформації покладений принцип обробки інформації в місцях її виникнення. Створення і обслуговування БД забезпечується програмними засобами інформаційної системи і СУБД, які забезпечують звязок і перерозподіл інформації між масивами бази даних , а також її перетворення. Дані, що поступають в систему обробки інформації, не потребують додаткової підготовки і переносяться на машинний носій в тому ж вигляді, в якому вони представлені на бумажному носії, в порядку, що надається екранною формою для вводу даних. Після вводу даних вони заносяться в оперативну память компютера, а звідти порціями переносяться на жорсткий диск у відповідний масив БД. Зміна даних (їх коректировка, знищення , вибірка, пошук та інше) здійснюються користувачем АРМ в діалоговій взаємодії з програмним забезпеченням. Система контролює правомочність здійснення користувачем коректировок, і в разі виникнення можливості порушення цілісності БД невідкладно повідомляє користувача.Основними факторами, які впливають на вибір СУБД є наступні:1) тип логічної моделі, яку підтримує дана СУБД;2) особливості фізичної організації даних в середовищі вибраної СУБД. Наприклад, в середовищі реляційних СУБД (Clipper, Fox Pro та інші) кожен інформаційний об'єкт представлений у вигляді окремого файлу, що має розширення .DBF. Всі інструментальні засоби (запити, форми, звіти) також зберігаються в окремих файлах, які мають власне розширення;3) кількісні обмеження, що накладає СУБД (кількість рівнів ієрархії для ієрархічної моделі, можлива кількість полів, записів, файлів).Позамашинну інформаційну базу складають повідомлення, документи, які використовуються при вирішенні задачі, в формі, що сприймається людиною без використання засобів обчислювальної техніки. Основна частина позамашинної інформаційної бази задач представлена у вигляді документів на паперових носіях, а також у вигляді машинограм та файлів, що надходять по каналах зв'язку. Зразки форм первинних документів , які складають позамашинну інформаційну базу, наведені в додатку 7.При вирішенні задачі використовуються масиви інформації, що згруповані в базу даних, під управлінням СУБД.3.1.2. Опис організації збору та передачі інформації на обробкуДокументи, які надходять до ІС, повинні відповідати принципу повноти уявлення інформації при її мінімальному обсязі, повинні бути перевірені на правильність та чіткість заповнення, та закодовані.Обробка iнформації включає стадії збору, реєстрації, передачi та контролю iнформації.Збір - це пiдрахунок, зваження, вимiрювання або iнше визначення обєму та кiлькостi виконнання господарських операцiй. Збiр iнформації може виконуватися автоматизовано, шляхом встановлення спецiального обладнання, данi з якого передаються безпосередньо на ЕОМ, а також ручним способом.Збiр iнформації завжди супроводжується реєстрацiєю.Реєстрація - це фiксацiя зiбраних вiдомостей на носiй iнформації. Вона може бути виконана трьома способами:· ручним;· машинно-ручним;· автоматичним.При виконанні задачі по автоматизації обліку операцій з цінними паперами використавуються машинно-ручний та автоматизований способи реєстрації інформації.Первиннi документи надходять поштою або передаються курєром. Вони реєструються секретарем у журналi облiку вхiдної кореспонденції та передаються для вводу працівнику бек-офісу. Документи мають бути перевiренi. Якщо вони мають помилки або неточності, то повертаються клієнту для виправлення. Iнформацiя з первинних документiв машинно-ручним способом реєструється на машинному носії реєстратором на АРМ. Вiн набирає на клавiатурi iнформацiю, одночасно виконуючи перенесення ії на магнiтний диск та вiзуальний контроль з дисплея.В межах задачі ведення клієнтських рахунків фірми-торговця цінними паперами формування первинних документів з метою прискорення процесу документообыгу (в даній систуації мається на увазі перехід від попередньої домовленості до оформлення договору купівлі/продажу) повинно здійснюватись шляхом вводу даних до вхідного масиву та автоматичного формування документів.Кожен день в кінці робочого дня з бухгалтерії на АРМ аналітика (реєстратора) поступає файл платіжних документів за день, який автоматично записується в масив оперативної інформації.Первиннi паперовi документи повертаються секретарю, який комплектує з них пачки та здає до архiву. Подальше вирiшення задачi вiдбувається за безпаперовою технологiєю. Якщо реєстрацiя та обробка iнформації виконується не на одному робочому мiсцi, то процес має наступний вигляд. При машинно-ручному варiантi реєстрації (договори, замовлення) на обробку передаються машиннi носії. На носiй наклеюється ярлик, де вказується, яку вiн вмiщує iнформацiю. В мiсцi використання носії приймають, реєструють, знiмають копії на позамашинний носiй, а також роблять робочу копiю на жорсткий магнiтний диск. Первинний носiй повертається на мiсце його формування. При автоматичнiй реєстрації (укладання угоди через ПФТС) iнформацiя передається автоматично. Iнодi пiд час передачi виникають можливi викривлення iнформації, тому вона повинна контролюватися. Контроль передачi даних може бути здiйснений наступними методами :· подвiйна передача однiєї i тiєї ж iнформації. При викриттi розбiжностей в двох варiантах переданноi iнформації, для уточнення передаються окремi записи;· передача допомiжної контрольноi iнформації. Це можуть бути контрольнi розряди для окремих атрибутiв або контрольнi суми для рядкiв, стовбцiв та iх сукупностей.Зібрані та зареєстровані дані передаються на обробку, зберігання або для використання в оперативному управлінні.Варіант передачі інформації залежить від того, яким чином була зареєстрована інформація. Якщо інформація була зареєстрована в первинному документі, то передача здійснюється кур'єрським способом. Якщо при реєстрації формується і документ і машинний носій , то на обробку передається машинний носій, а документи формуються в пачки і передаються до місця їх зберігання. Можливий також варіант машинно-ручної передачі, в цьому випадку інформація, зареєстрована в документі, набирається на клавіатурі і після перевірки передається по каналам зв'язку. Реалізація операцій запису та передачі інформації по каналам зв'язку в ЕОМ має наступні переваги: спрощується процес формування інформації та її контролю; реалізується принцип однократної реєстрації інформації в первинному документі та на машинному носії; механізуються та автоматизуються операції по підготовці первинних даних; забезпечується висока вірогідність інформації, яка надходить до ЕОМ; підвищується ефективність використання ЕОМ.Необхідність організації зберігання інформації диктується багатьма обставинами. До їх складу відносяться: багаторазовість використання одиниць інформації, розрив у часі між здійсненням операцій інформаційних процедур, потреба в накопичені даних для наступної їх обробки, застосування при розв'зку задачі сталих величин.3.1.3. Побудова системи класифікації та кодуванняВикористання систем класифікації та кодування - необхідний елемент автоматизованої обробки даних. Класифікація являє собою один з методів вивчення природи об'єктів, які досліджуються, шляхом їх впорядкування та систематизації. Система правил, у відповідності з якою здійснюється поділ множини об'єктів, що вивчаються, на підмножини по значенням тих або інших характеристик та ознак, та отримані при їх використанні результати називаються системою класифікації, а процес ранжировки об'єктів по цій системі - класифікуванням. Класифікація є одним з найважливіших етапів проектування інформаційного забезпечення систем автоматизації; вона також забезпечує основу аналізу та моделювання інформаційних потоків.Для класифікування об'єктів будь-якої природи необхідно визначити набір класифікаційних ознак, які визначають підставу поділу об'єктів.При будь-якій класифікації інформації повинні виконуватись наступні основні вимоги:· забезпечення повноти охвату об'єктів множини, що вивчається;· неперетин груп об'єктів, які виділяються;· можливість залучення нових груп об'єктів;· лаконічність, чіткість та ясність класифікаційних ознак;· незмінність прийнятої класифікаційної ознаки на всіх рівнях класифікації.В залежності від того, як розглядується множина (послідовно або одночасно), застосовуються ієрархічна та фасетна системи класифікації.При виконаннi данного комплексу передбачається використання наступних внутрiшнiх класифiкаторiв :· номерів договору з клієнтами;· номерів замовлень на договори;· видів цінних паперів;· видів умов;· видів послуг;· операцій.Крiм того, для підприємств (емітентів цінних паперів та клієнтів) використовується код ЄДРПОУ, який належить до загальнодержавних класифiкаторів. Він має структуру наступного вигляду : XXXXXX код пiдприємства-емiтентаКласифiкатор договорів має три знаки, він базується на основі паралельного методу кодування і його структура виглядає таким чином: Х - ХХ / ХХХХ-Х ознака при К (1- разове замовлення, 2- на обслуговування)порядковий номер чергового договору календарний рік укладання договору ознака договору (К - договір комісії, М -комерційний договір) Класифікатор замовлень має чотири знаки, він базується на основі порядкового методу кодування і його структура виглядає таким чином: ХХХХ номер чергового замовлення Класифікатор операцій теж має чотири знаки, базується на основі порядкового методу кодування і його структура виглядає таким чином: ХХХХ номер чергової операціїКоди умов мають один знак, будуються на основі порядкового методу кодування і мають таку структуру: Х код умови Коди послуг також мають один знак, будуються на основі порядкового методу кодування і мають таку структуру: Х код послуги Коди ЦП будуються на основi послідовного методу кодування та мають наступну структуру :X X Х ХХХ номер чегових ЦП код підвиду ЦП (для акцій: 1 - іменні, 2 - на предявника) код підвиду ЦП (для акцій: 1 - привелийовані,прості; для облігацій: 1 - ОВДЗ, 2 - підприємств; для приватизаційних паперів:1- ПМС, 2-КС. ) код виду ЦП (1-акція,2-облігація,3-приватизаційні папери)Якщо не існує підвиду для даного виду ЦП, то замість його коду ставиться “0”. 3.1.4. Форми первинних документів, машинограм та відеокадрівФорми вхідних документів представлені в Додатках 1-3. 3.1.5. Структура інформаційних масивівМасив - це сукупнiсть логiчних записiв, конструкцiя даних, компоненти якої iдентичнi за своiми характеристиками та перераховуються як значення функцiї вiд фiксованної кiлькостi атрибутiв.Масиви подiляються на вхiднi, вихiднi та внутрiшнi.Вихiднi (результативнi) масиви мiстять данi, котрi, як результат машинної обробки iнформацiї, використовуються для оперативного контролю та аналiзу руху цiнних паперiв на особових рахунках власникiв.Вхiднi (первиннi) масиви формуються на основi оперативних даних.Внутрiшнi масиви використовуються в рамках АСУ. Вони подiляються на два види: основнi (базовi) та службовi (промiжнi).Базовi внутрiшнi масиви мiстять данi, якi безпосередньо використовуються для рiшення задач та складають iнформацiйну базу системи управлiння. Службовi внутрiшнi масиви керують процедурами обробки даних та мiстять програми рiшення задач, транслятори, довiдники та т.п.В результатi iнфологiчного проектування були видiленнi iнформацiйнi масиви, опис яких наведений в Таблицях 3.1.1.-1.1.9.Таблиця 3.1.1. Опис масиву “Журнал угод”Позначення масиву - ЖУНазва носія інформації - МДОбсяг масиву - 10000 записівДовжина запису - 185 символівМетод організації - послідовнийКлючі упорядкування - дата підписання договору, дата оплатиНазва реквізиту Ідентифі-катор Умов. позначе-ння Формат Діапазон змін Логічні і семантичні звязки Дата угоди data_ugod D(6) Дата підписання договору data_dogovor D(6) Дата перереєстрації ЦП data_reestr D(6) Дата оплати суми по договору data_oplata D(6) № договору num_dogovor N(7) Найменування продавця name_prod С(40) № рах. продавця в сис-мі внут. обліку vnutr_rach_prod N(5) Найменування покупця name_pokup C(40) № рах. покупця в сис-мі внут. обліку vnutr_rach_pokup N(8) Код цінного паперу cp N(8) Ціна prise SBdz N(5), N(2) Валюта платежу val N(3) Кількість ЦП kol_cp Kz N(7) Загальна сума угоди sum_ugod N(10), N(2) Брокерська комісія komis_dogovor PRz N(8), N(2) Реєстраційний збір reestr_dovor N(8), N(2) Загальна сума по договору sum_dogovor Sz N(10), N(2) Таблиця 3.1.2. Опис масиву “Довідник юридичних осіб”Позначення масиву - ДЮОНазва носія інформації - МДОбсяг масиву - 10000 записівДовжина запису - 432 символиМетод організації - послідовнийКлючі упорядкування - особовий рахунок, код в ПФТСНазва реквізиту Ідентифі-катор Умов. позначення Формат Діапа-зон змін Логічні і семан-тичні звязки Особовий рахунок Num_por N(8) Код в ПФТС Code_PFTS N(8) Повна назва Name_all C(25) Коротка назва Name C(12) Назва іноземною мовою Name_eng C(25) Код міста City N(6) Телефон Telephone N(7) Факс Fax N(7) E_Mail E_mail C(50) Дата реєстрації Date_reg D(6) Номер реєстрації Num_reg N(8) Орган реєстрації Organ_reg C(30) Дата видачі ліцензії Date_lic D(6) Номер ліцензії Num_lic N(8) Орган, що видав ліцензію Organ_lic C(30) Статутний фонд Stat N(18) ЗКНГ Zkng N(8) ЄДРПОУ Edrpou N(10) Організаційна форма Org_form C(10) Поштова адреса Post_adress C(50) Юридична адреса Pers_adress C(50) Банківські реквізити Banks C(50) Уповноважені Preds C(100) Таблиця 3.1.3. Опис масиву “Довідник фізичних осіб”Позначення масиву - ДФОНазва носія інформації - МДОбсяг масиву - 10000 записівДовжина запису - 432 символиМетод організації - послідовнийКлючі упорядкування - особовий рахунок, код в ПФТСНазва реквізиту Ідентифі-катор Умов. позначе-ння Формат Діапазон змін Логічні і семантичні звязки Особовий рахунок Num_por N(8) Прізвище First_name C(20) Імя Name C(20) По-батькові Second_name C(20) Документ Docum C(15) Серія Serya N(6) Номер Number N(7) Орган, що видав Organ N(7) Код міста City N(6) Телефон Telephone N(7) Факс Fax N(7) E_Mail E_mail C(50) Код в податковій адміністрації Code_pod D(6) Номер податкової адміністрації Num_pod N(8) Поштова адреса Post_adress C(50) Юридична адреса Pers_adress C(50) Банківські реквізити Banks C(50) Уповноважені Preds C(100) Таблиця 3.1.4. Опис масиву “Довідник емітентів”Позначення масиву - ДЕНазва носія інформації - МДОбсяг масиву - 10000 записівДовжина запису - 264 символиМетод організації - послідовнийКлючі упорядкування - код емітентаНазва реквізиту Ідентифі-катор Умов. позначе-ння Формат Діапазон змін Логічні і семантичні звязки Код емітента Code_em N(8) Повна назва емітента Name_em_all C(20) Коротка назва емітента Name_em C(20) Назва емітента іноземною мовою Name_em_eng C(20) Статутний фонд емітента Stat_em N(15) Особа для контактів Osoba C(50) Телефон Telephone N(7) Поштова адреса Post_adress_em C(20) Юридична адреса Adress_em C(20) Рахунок банка Rah_bank_em N(10) МФО банка MFO_em N(10) Банківські реквізити Banks_em C(30) Код реєстратора Code_reg N(10) ЗКПО ZKPO N(8) ЗКНГ емітента ZKNG_em N(8) Код емітента в ПФТС Em_PFTS N(8) Таблиця 3.1.5. Опис масиву “Довідник цінних паперів”Позначення масиву - ДЦПНазва носія інформації - МДОбсяг масиву - 1000 записівДовжина запису - 189 символівМетод організації - послідовнийКлючі упорядкування - код емітентаНазва реквізиту Ідентифі-катор Умов. позначе-ння Формат Діапазон змін Логічні і семантичні звязки Внутрішній код в системі Code N(8) Код ЦП по стандарту ISIN Code_cp_isin N(10) Номер емісії Num_em_cp N(8) Номер випуска ЦП Num_vip_cp N(10) Назва випуску Name_vip C(50) Назва випуска іноземною мовою Name_vip_eng C(50) Тип ЦП Type_cp N(7) Номінал Nominal Vdz N(6) Номер держреєстрації Num_gos_reestr N(10) Орган держреєстрації Organ_gos_reestr C(30) Таблиця 3.1.6. Опис масиву “Плани рахунків по ЦП та грошовим коштам”Позначення масиву - ПРНазва носія інформації - МД Обсяг масиву - 500 записівДовжина запису - 139 символівМетод організації - послідовнийКлючі упорядкування - номер розділу, код класу Назва реквізиту Ідентифі-катор Умов. позначе-ння Формат Діапазон змін Логічні і семантичні звязки Номер розділу Num_rozd N(3) Назва розділу Name_rozd C(20) Тип розділу Type_rozd C(12) Додаткові умови по розділу рахунка Dod_rozd C(50) Код класу Code_class N(4) Назва класу Name_class C(50) Таблиця 3.1.7. Опис масиву “Стандартні типи операцій по рахункам”Позначення масиву - ТОНазва носія інформації - МД Обсяг масиву - 50 записівДовжина запису - 35 символівМетод організації - послідовнийКлючі упорядкування - код типу операції Назва реквізиту Ідентифі-катор Умов. позначе-ння Формат Діапазон змін Логічні і семантичні звязки Код типу операції Code_type_oper N(3) Назва типу операції Name_type_oper C(20) Розділ рахунку в кредиті Rozdil_credit N(3) Розділ рахунку в дебеті Rozdil_debet N(3) Тип рахунку в дебеті Type_rah_debet N(3) Тип рахунку в кредиті Type_rah_credit N(3) Таблиця 3.1.8. Опис масиву “Журнал обліку грошових коштів”Позначення масиву - ЖОГКНазва носія інформації - МДОбсяг масиву - 10000 записівДовжина запису - 115Метод організації - послідовнийКлючі упорядкування - номер рахункуНазва реквізиту Ідентифі-катор Умов. позначе-ння Формат Діапазон змін Логічні і семантичні звязки Дата data_oblik_gr D(6) Номер рахунку num_rach N(8) Назва рахунку name_rach C(50) Код типу операції Code_type_oper N(3) Сальдо на початок saldo_1 N(10),N(2) Сума проводки по дебету sum_D N(10),N(2) Сума проводки по кредиту sum_K N(10),N(2) Сальдо кінцеве saldo_2 N(10),N(2) Таблиця 3.1.9. Опис масиву “Журнал обліку цінних паперів ”Позначення масиву - ЖОЦПНазва носія інформації - МДОбсяг масиву - 10000 записівДовжина запису - 116 символівМетод організації - послідовнийКлючі упорядкування - номер рахунку, № договоруНазва реквізиту Ідентифі-катор Умов. позначе-ння Формат Діапазон змін Логічні і семантичні звязки Номер рахунку num_rach N(8) Назва рахунку name_rach C(50) Код типу операції Code_type_oper N(3) № договору num_dogovor N(7) Сальдо на початок saldo_1 N(10),N(2) Сума рахунку в дебеті sum_D N(10),N(2) Сума рахунку в кредиті sum_K N(10),N(2) Кінцеве сальдо saldo_2 N(10),N(2) 3.1.6. Обгрунтування вибору машинних носіївОсновнi носії iнформації - це документи (вхiднi та вихiднi), дисплей, магнiтнi диски. Вибiр носiя iнформації здiйснюється з точки зору необхiдностi, економії ресурсiв пам'ятi, швидкостi обробки даних, зручностi користувача. Вхiдна iнформацiя надходить у виглядi документiв на паперових носiях, з яких вона переноситься на магнiтнi диски для зберiгання та обробки а також у вигляді файлу платіжних документів. Переваги магнітного носiя :· бiльша щiльнiсть iнформації;· зручнiсть транспортування;· придатна вартiсть;· висока швидкiсть запису та зчитування iнформації;· можливiсть прямого доступу.При виборi магнiтного носiя потрiбно враховувати вартiсть самого носiя, вартiсть переносу iнформації на носiй, швидкiсть зчитування iнформації з носiя на ЕОМ. Вихiдна iнформацiя даної задачi видається на друк, екран дисплею, а також зберiгається на магнітному диску. Вся промiжна iнформацiя, а також довiдки по запитах вiдображаються на екранi та можуть бути виданi на друк за бажанням користувача.Розрахунок необхідної кількості машинних носіївВиходячи з кількості записів в масивах та їх довжини ( табл.3.1.-3.7.), можна розрахувати необхідну кількість машинних носіїв для зберігання масивів при вирішенні даної задачі :Км.н. = 10000*(185+432+422+264+115+116)+1000*189+500*139+50*35=13750250 Кб (або приблизно 14 Мб) Таким чином на жорсткому магнітному носії повинно бути не менше 14 Mb вільного місця для зберігання інформаційних масивів та 8 Mb для зберігання та нормального функціонування програмного комплексу.3.2. Організаційне забезпеченняОдним з найважливіших умов створення та функціонування автоматизованої системи обробки інформації є організаційне забезпечення.Організаційне забезпечення - сукупність методів та засобів, які використовуються спеціалістами для підвищення ефективності управління як на стадії створення, так і наступних стадіях життєдіяльності системи. Воно охоплює широкий аспект проблем, пов'язаних з проектуванням та функціонуванням системи, визначає організаційну структуру, склад елементів, їх зв'язки та взаємодію, встановлює чіткий порядок виконання комплексів робіт. Організаційне забезпечення базується на методології, яка закладена в основу функціонування системи, відображає її особливості, містить правові акти, які регулюють діяльність людино-машинної системи.Організаційне забезпечення задачі залежить від організаційної структури підрозділів організації, де функціонує автоматизована система (АС). Причому при впровадженні АС в різних закладах можуть суттєво змінюватись функції та організація роботи їх співробітників. Під технологічним процесом розуміють сукупність технологічних операцій, які виконуються при функціонуванні автоматизованої системи.Технологічна операція - комплекс дій над інформацією, які виконуються на одному робочому місці і залежать від технічної характеристики пристроїв робочого місця, від поділу обов'язків між персоналом, від функцій, які виконуються на робочому місті.Організаційна структура та функції бек-офісуЯк вже відмічалося, конкретна організаційна структура бек-офісу компанії визначається змістом і об'ємом операцій, що проводяться. Запропоновану організаційну структуру та функціональні обовязки підрозділів бек-офісу слід розглядати як таку, що носить рекомендаційний характер. Виходячи з аналізу процесу виконання і обліку угод, можна виділити наступні основні підрозділи, пов'язані з виконанням етапів угод:· підрозділ, зайнятий оформленням договорів,· підрозділ, що забезпечує перереєстрацію прав по ЦП,· підрозділ, що забезпечує оплату ЦП і послуг сторонніх організацій, пов'язаних з виконанням угод,· підрозділ, що забезпечує контроль за виконанням зобов'язань за договорами, відстежує витрати і прибутки по операціях з цінними паперами і формує звітність про стан власного портфелю компанії і грошових коштів, виділеного на його формування.При наданні компанією посередницьких послуг необхідний підрозділ, що відстежує виконання посередницьких договорів і формує звітність про стан грошових коштів і портфелів клієнтів.Сектор ведення договорів продажу та комісії виконує наступні функції:· підготовка тексту договору з клієнтом на основі тікету та типового договору;· отримання від клієнту його реквізитів для оформлення договору;· передача клієнту факсимільним звязком підготовленного договору;· узгодження тексту договору та підготовка кінцевого тексту договору та його оформлення ( підписи, печатки ), передача договору до бухгалтерії та клієнту;· підготовка документів для перерегістрації прав власності: передавального доручення, анкета акціонера, доручення тощо;· ведення карточки емітенту ( резервування в карточцікількості проданих та куплених цінних паперів, змін кількості після регістрації );· заповнення журнала реєстрації договорів для ДКЦПФР;· заповнення карточки обліку операцій по договорам купівлі-продажу, комісіїз поміткою про кількість проданих/придбаних ЦП, отриманих/ перераховваних грошових коштів в електроному та паперовому вигляді;· оформлення акту прийому-передачі цінних паперів по виконаним договорам, передача його клієнту на підпис, передача акту в бухгалтерію;· занесення інформації про виконання договору до карточки обліку операцій;· слідкування та контроль за виконанням обовязків по договорам;· підготовка звітів до Антимонопольного комітету та ДКЦПФР;· підготовка звітів щодо використання грошових коштів клієнтів;· підготовка звіта щодо незавершених угод.Сектор ведення договорів купівлі цінних паперів виконує наступні функції:· підготовка комплекту документів для відкриття пункту ( пунктів ) купівлі цінних паперів у фізичних осіб ( якщо він не відкрит раніше ):доручення для агентів та субагентів;бланки трудових узгоджень та договорів матеріальної відповідальності для субагентів;бланки договорів цінних паперів, актів, передавальних розпоряджень;копії засновницьких документів компанії;копії ліцензій;інструкції агенту та субагентам;форма щоденної звітності агента;форма реєстру договорів;· ведення карточки по закупівлі по кожному емітенту;· отримання з місць закупки звітів від регіональних брокерів;· отримання договорів з закупівлі, реєстрація їх в “Журналі реєстрації договорііів від фізичних осіб”;· перевірка правильності заповнення договорів та при необхідності повернення по акту регіональним брокерам для виправлення;· перевірка реєстру договорів та його дооформлення, підготовка чи перевірка повідомлень про нарахування держмита;· підготовка інформаційної бази для податкової інспекції по договорам з фізичними особами;· архівування договорів для збереження в паперовому та електронному вигляді;· підготовка договорів для передачі фізичним особам після перереєстрації;· заповнення журналу реєстрації договорів для ДКЦПФР;· підготовка повідомлень для складання звітності.Сектор перереєстрації прав власності на цінні папери виконує наступні функції:· підготовка документів для перереєстрації прав власності на ЦП у реєстротримача в залежності від категорії клієнту ( юридична особа - резидент чи нерезидент, фізична особа - резидент чи нерезидент ):оформлення доручення на вповноважену особу компанії;отримання від клієнту всіх необхідних документів для перереєстрації прав власності, якщо перереєстрацію проводить компанія;передача клієнту всіх необхідних документів для перереєстрації прав власності, якщо перереєстрацію проводить клієнт;підготовка супроводжувального листа для перереєстрації ЦП;· передача реєстратору документів для перереєстрації ЦП;· отримання від реєстратора рахунку на сплату послуг по перереєстрації прав власності на ЦП та передача його для сплати до бухгалтерії;· отримання від реєстратору виписки із реєстру акціонерів/сертифікату акцій згідно перереєструємих договорів, передаточних доручень;· повідомлення клієнта про проведення перерєстрації;· передача клієнту документів після перереєстрації: виписки, передаточного доручення, акта прийому-передачі ЦП;· внесення змін до карточки клієнту, карточку обліку цінних паперів, карточку обліку операцій по договорам;· здійснення контролю за строками перереєстрації згідно договору.Схема взаємодії бек-офісу із зовнішнім та внутрішнім середовищами зображена на рис.3.2.1. Технологічна схема рішення даного комплексу задач передбачає виконання наступних процедур:1) ввід, накопичення, коригування цифрової та алфавітної інформації;2) видача на екран результатної інформації;3) роздрук результатів по заданим формам.Найбільш перспективною формою організації технологічного процесу є обробка інформації в умовах АРМ, які обєднані в локальну мережу.Технологічні аспекти застосування ПЕОМ в складі АРМ мають наступні особливості і переваги:- обробка даних в місцях виникнення, по мірі їх надходження;- підвищення гнучкості та надійності обчислювальних систем в цілому;- можливість оптимальної взаємодії людини з машиною, доступність обчислювальних засобів;- можливість для користувача мати інформаційну систему індивідуального користування, а також доступ до інформаційної системи будь-якого абонента мережі;- проробка технологій з підтримкою дій користувачів як в методичному плані, так і при виконанні окремих операцій.3.3. Технічне забезпеченняКомплекс технічних засобів - це сукупність засобів обчислювальної техніки для збору, передачі і реєстрації інформації, а також засобів для обробки даних, накопичення та видачі результатної інформації.Найбільш поширеним на сучасний момент для вирішення економічних та статистичних задач є комплекс технічних засобів, що складається з ПЕОМ та друкувального пристрою.Типовими складовими ПЕОМ є монітор, системний блок, клавіатура та “миша”.Для вирішення задачі “ Автоматизація обліку торгових операцій з цінними паперами” пропонується використовувати ПЕОМ з такою мінімальною конфігурацією пристроїв:· монітор - VGA;· клавіатура на 101 клавішу;· 2-х кнопковий маніпулятор “миша”;· пристрої, що входять до складу системного блоку:процесор - 486 DX-100;оперативна память - 8 Мб;обєм жорсткого диску - 200 Мб;накопичувач на гнучких магнітних дисках;відеокарта - VGA 512кбДрукувальний пристрій являє собою принтер будь-якого формату, який може працювати під керівництвом менеджера друку WINDOWS 95. Для цього драйвери принтера повинні бути присутніми у базі даних драйверів WINDOWS 95 або існувати на дискеті виробника.Рекомендована конфігурація ПЕОМ для вирішення задачі “Автоматизація обліку торгових операцій з цінними паперами”:· монітор - SVGA;· клавіатура на 101 клавішу;· 2-х кнопковий маніпулятор “миша”;· пристрої, що входять до складу системного блоку:процесор - Pentium 233Mhz;оперативна память - 64 Мб;обєм жорсткого диску - 3,4 Гб;накопичувач на гнучких магнітних дисках;відеокарта - SVGA 4Мб.Підвищення показників пристроїв призводить до скорочення часу обробки інформації, зменшення втоми користувача за рахунок використання більш придатних для сприйняття людиною режимів виводу інформації на екран, виключення можливості виникнення збійних ситуацій, що спричинюються браком оперативної памяті та памяті жорсткого диску.Для більш зручної роботи можна використовувати маніпулятор “миша”, але можна працювати , використовуючи лише клавіатуру.3.4. Програмне забезпеченняПрограмне забезпечення (ПЗ) є однією з центральних забезпечуючих підсистем, пов'язане з інформаційним забезпеченням, з технологією обробки даних, з комплексом технічних засобів, з організаційним забезпеченням. ПЗ розробляється та розвивається виходячи з вимог інших забезпечуючих підсистем.ПЗ - це сукупність програм та документації на них, призначена для реалізації на ЕОМ цілей та задач користувача.Основними функціями ПЗ є:- управління технічними засобами, спрямоване на виконання дій, необхідних для обробки даних;- реалізація оптимального ( з точки зору кваліфікації користувача ) рівня спілкування між людиною та машиною.Оцінка рограмних продуктів по етапам:- підготовка документів- облік активів та зобовязань- поетапна обробка етапів угоди- аналітика та звітність- впровадження та супроводження системиІз тих розробок для автоматизації роботи бек-офісу на українському ринку, що підійшли до стадії продукту, готового до продажу, слід відзначити продукти фірм "Гелла" та "А-софт". Перший з цих продуктів створений на базі українського законодавства, і в даний момент проходить тестування в чотирьох інвесткомпаніях, в т.ч. ФК"Сократ". Другий є продуктом сумісної роботи фірми "А-софт" та ПФТС по переробці версії російського аналога під українські потреби, і з 1.05.99 це програмне забезпечення бесплатно роздається всім членам ПФТС. Проведемо аналіз зазначених продуктів з точки зору наступних параметрів:(1) Функціональні можливості системи в порівнянні зі стандартами обліку операцій з ЦП та специфікою роботи торговців ЦП на українському ринку;(2) Засоби настроювання та модифікації системи;(3) Інтеграція з іншими програмними продуктами та стандартними програмами MSOffice;(4) Наявність зручного інтерфейсу користувача, зручність і простота роботи з системою;(5) Ефективність впровадження системи в залежності від затрат на її встановлення та підтримку.Прог. Прод. Гелла-бек офісРозробка "Гелла" Сфера 4Розробка "А-софт" ПФТС-бек офісРозроб. "А-софт" та ПФТС Параметри (1) (2) (3) (4) (5) Викладені раніше принципи побудови обліку (стандарти Національної Асоціації Учасників ФОндового Ринку) були реалізовані в системі автоматизації роботи з цінними паперами Stock-Office компанії "ЦентрІнвест Софт", яка реалізована в архітектурі “клієнт-сервер” (Результати тестування цього програмного комплексу наведені у Додатку4). Потрібно відмітити ще один важливий принцип автоматизації - зручність і простота роботи з системою. У рамках Stock-Office це вирішується таким чином. Реєстрація будь-якого етапу угоди (укладання угоди трейдером, укладання договорів, проходження платежів, постачання, перереєстрація паперів) приводить до автоматичного формування проводок по аналітичних рахунках системи. Вся складна бухгалтерська структура при цьому прихована, і весь облік виглядає просто як первинний облік документів, що оформляються в ході угоди.ПФТС-бек-офіс - система автоматизації роботи бек-офису компанії, що підтримує роботу торговців цінними паперами на ринку. Система дозволяє побудувати повний технологічний ланцюг оформлення і виконання угод, (починаючи з моменту одержання від клієнта доручення і закінчуючи передачею клієнту звіту про результати виконання укладеної угоди). Орієнтований на користувача інтерфейс та запровадження автоматичної системи генерації транзакцій по заздалегідь заданих шаблонах операцій, дозволяє збільшити на 40-70% продуктивність роботи співробітників, включених в інформаційний простір системи. Для полегшення урахування кошти і цінні папери розбиваються системою на однорідні групи. Побудовані такий способом облікові функції використовують більш ніж 350 рахунків. Це дозволяє описувати практично необмежену кількість реальних ситуацій. Облік в системі ведеться в національній валюті і доларах США. Аналітична складового Плану рахунків дозволяє здійснювати моніторинг фінансового стану компанії і її клієнтів. За довільний період часу для будь-якого портфеля (або групи портфелів) формуються баланси по коштах і цінних паперах. Цінні папери відбиваються в грошовому еквіваленті і кількісному вираженні. Для портфелів розраховується прибутковість операцій по средньозваженій ціні. Система дозволяє фіксувати угоди в іноземній валюті, робити по ним переоцінку поточних зобов'язань, розраховувати курсові різниці. ПФТС-бек-офис у значній мірі автоматизує процес створення необхідних у повсякденній роботі друкарських документів. · фіксація доручень на виконання угод, контрольдоручень, · оформлення записок-розпоряджень в бек-офис , · фіксація умов угод, ведення хронології укладених угод; · оформлення і друк угод, карток договорів, · фіксація умов договорів, ведення хронології укладених договорів; · контроль зобов'язань по укладених угодах, урахування виконання договорів; · автоматичне відображення операцій у виді подвійного запису урахування зобов'язань по цінних паперах у кількісному і грошовому вираженні; · урахування прав власності на цінні папери, ведення рахунків номінального володіння · формування балансу по цінних паперах; · урахування прямування коштів; · формування роздільних /зведених балансів по коштах; · роздільне урахування брокерських і дилерських операцій; · розрахунок прибутку і збитків від зроблених операцій; · імпорт інформації з торгових систем, переоцінка портфелів; · формування звітів по стані портфелів компанії і її клієнтів; · формування всіх облікових регістрів відповідно до вимог ГКЦБФР і стандартами ПФТС; · ведення бази даних клієнтів компанії, контрагентів учасників фондового ринку, контрагентів - фізичних осіб, емітентів, зберігачів, реєстраторів і депозитаріїв; · автоматичне формування звітності в ДКЦПФР.Список літератури:1. Бэк-офис как отдел компании // Украинская инвестиционная газета. - 1998. - №13.2. Возможности DepoNet back-office // Рынок капитала. - 1998. - №8.3. Кошиль А. Как обстроить бек-офис. К вопросу об автоматизации работы бек-офиса фондовой компани // Market Maker. - 1998. - №2.4. Методичні рекомендації по внутрішньому обліку операцій з ЦП в брокерських та ділерських компаніях "Артур Андерсен Л.Л.П.". - грудень 1996.5. Поддубный В.И. Инвестиционная компания в Украине // Фондовый рынок. - 1997. - №4.6. Савченко А. (директор департаменту інформатизації НБУ) Деякі особливості становлення фондового ринку України // Ринок цінних паперів України. - 1998. - №3. 7. Соловьев В. (коммерческий директор фирмы "Гелла") Автоматизация бэк-офиса: особенности украинского рынка // Рынок капитала. - 1998. - №9.8. Стандарти внутрішнього обліку операцій з цінними паперами для брокерів та ділерів - членів НАУФОР. - 1996.
Сторінки 1  
Коментарі до даного документу
Додати коментар