Проблема якості, Детальна інформація

Метрологічній службі підприємства надається право:

- затверджувати методики повірки нестандартизуємих засобів вимірювань спеціального призначення;

- залучати у встановленому порядку до виконання робіт по метрологічному забезпеченню інші служби і підрозділи, а також спеціалістів сторонніх організацій;

- вносити на розгляд керівництва підприємства пропозиції про заохочення працівників підприємства за впровадження нових прогресивних засобів і методів вимірювань, а також пропозиції про притягнення до відповідальності осіб, винних в порушенні метрологічних правил, вимог і норм, в використанні несправних, неперевірених в установленому порядку засобів вимірювань;

- отримувати від керівників відділів, цехів та інших підрозділів підприємства матеріали і дані, необхідні для виконання обов'язків метрологічної служби;

- представництвувати по дорученню керівництва підприємства в інших організаціях по питанням метрологічного виробництва;

- контролювати стан, збереження і використання засобів вимірювань в усіх підрозділах підприємства і давати їх керівникам приписи по питаннях впровадження і дотримання метрологічних правил;

- отримувати від керівників відділів, цехів та інших підрозділів підприємства матеріали і дані, необхідні для виконання обов'язків метрологічної служби.

Функціональні обов'язки інженера-метролога підприємства.

Інженер метролог повинен:

- систематично контролювати стан метрологічного забезпечення підприємства;

- розробляти графіки засобів вимірювань;

- узгоджувати графіки повірки з Чернівецьким Центром сертифікації, стандартизації і метрології;

- забезпечувати своєчасне представлення вимірювальних приладів на повірку;

- вести облік засобів вимірювань на підприємстві;

- складати зведені заявки на придбання засобів вимірювань;

- складати паспорт метрологічного забезпечення підприємства;

- розробляти річний план метрологічного забезпечення підприємства;

- контролювати справність вимірювальних приладів на підприємстві;

- контролювати дотримання режимів технологічних процесів;

- проводити метрологічну експертизу НТД, розробленої на підприємстві.Розділ 3: Вдосконалення управління якості продукції.

3.1. Досвід промислово розвинутих країн в управлінні якістю продукції.

Головним завданням економіки промислово розвинутих країн є підвищення продуктивності праці і поліпшення якості продукції, що дозволяє при низькій її собівартості забезпечувати високий прибуток і конкурентоздатність на світовому ринку. Досягнути цього можна лише в умовах управління якістю продукції.

Досвід управління якістю продукції промислово розвинутих країн (США, Японії, Великобританії, ФРН, Франції та інших), хоч і має певні національні риси, принципово не відрізняється.

В східноєвропейських країнах, як і в колишньому Союзі, управління якістю продукції розглядалось як складова частина загального народногосподарського механізму і вважалось, що розвиток його відбувається одночасно з удосконаленням управління народним господарством. У зв'язку з цим основні принципи планування якості і організації системного управління нею, як правило, оформлялись у вигляді законів або державних стандартів. На сучасному етапі при переході цих країн до ринкової економіки мають місце зміни в управлінні якістю продукції. Вони торкнулись, в першу чергу, контролю якості продукції, оцінки якості, сертифікації відповідності. А в цілому в принципах системного управління поки що радикальних змін не сталося; тому розглянемо особливості управління якістю продукції промислово розвинутих країн на прикладі США і Японії [13, 62].

3.1.1. Досвід управління якістю в США.

Вважається, що ряд ідей і принципів управління якістю продукції належить вченим і спеціалістам США.

В США додержуються ідеї комплексного управління якістю продукції, яке розуміють як ефективну систему заходів по розробці, підтриманні і поліпшенні якості розробленої і виготовленої продукції службами даної організації. Ця діяльність дозволяє організації проектувати, виробляти і обслуговувати продукцію найекономніше і при цьому повніше задовольняти потреби споживача.

Управління якістю розуміють як адміністративну діяльність, що складається з чотирьох етапів: встановлення вимог до якості, оцінка відповідності продукції цим вимогам, прийняття заходів при невідповідності цим вимогам, подальше підвищення вимог до якості.

Новизна сучасного підходу до управління якістю продукції полягає в тому, що здійснюється інтеграція всіх раніше розроблених і перевірених на практиці методів в добре продуману і практично здійснювану систему. Діяльність з якості поширюється на всю структуру організації, має багатогранний характер, в ній приймають участь весь персонал, всі підрозділи, роботу яких координує відділ управління якістю.