Оптимізація роботи "Львівміськбуд", Детальна інформація

Для гасіння пожеж в початковій стадії їх розвитку на підприємстві є пінний вогнегасник - ОХП-10. Вогнегасні речовини вказаного вогнегасника утворюються у вигляді хімічної піни. Він складається із зварного сталевого корпусу , який містить лужний розчин соди з лакричним екстрактом. Всередині встановлено поліетиленовий посуд з кислотним складом сірчаної кислоти та сульфату заліза. При повороті ручки на 180 градусів шток піднімається івідкриває горловину посуду. Щоб вогнегасник допрацював, його повертають дном догори і сприск спрямовують у джерело вогню. Перед використанням вогнегасника слід голкою проколоти мембрану і прочистити отвір сприску. При змішуванні кислотного і лужного розчинів утворюється піна. Довжина струменю піни - 6м, час дії - 60 сек. Цей вогнегасник не можна використовувати для гасіння електроустановок, що знаходяться під напругою.

Евакуація з приміщення.

Згідно БНіП ІІ.01.02-85 евакуаційним вважається вихід, що виводить з приміщення першого поверху на двір через коридор, вестибюль, сходи.

На підприємстві опрацьований план евакуації людей з приміщення. Схема евакуації вивішена на видному місці .

ВИСНОВОК

В середні віки, після проведення поділу праці зародилася мануфактурне виробництво. Воно є найбільш наближеним праобразом сучасного підприємництва.

Тут слід зазначити, яку роль в загальному житті суспільства відігравали мануфактури колись, та їх удосконалені зразки - сучасні підприємства - тепер.

У ті часи, коли існували мануфактури, також сплачувались податки (без яких не може проіснувати, взагалі, кожна держава). Ці кошти надавали можливість втілювати в реальність плани ( в переважній більшості військові) окремих можновладців. Саме за кошти платників податків велися бойові дії по захопленню чи утриманню певних сфер впливу (слід згадати колоніальні війни).

В наш час людство не відмовилось від своїх амбіцій, а обрало альтернативні форми їх втілення в життя. Тепер змагання за домінування у світі ведеться на економічних “просторах” між різними економічними потугами.

Протягом останніх десятиліть така “війна” велась між двома принципово різними економічними системами: адміністративно-командною, флагманом якої був Радянський Союз, та ринковою, яку у більшій чи меншій мірі представляли країни західного світу на чолі з США.

Головна відмінність цих економік, на мою думку, полягала у ставленні до підприємництва.

При безпосередньому та прямому втручанні держави у справи підприємств його дії були чітко регламентовані вказівками (часто суб’єктивними) з вищестоячого органу. Поняття “банкрот” приписувалось як одна з ознак капіталістичної економіки, в той час як у нашій економіці тисячі неприбуткових підприємств одержували державні дотації.

Діаметрально протилежне ставлення до підприємництва існує в умовах ринкової економіки. Тут кожна людина може заснувати фірму і займатися будь-якою діяльністю, що не заборонена законом. В цій системі кожна фірма, що зуміла використати свій шанс може отримати мільйонні прибутки, або навпаки за лічені хвилини втратити все і стати банкротом. Тут усім керує РИНОК. Підприємство, яке не здатне вижити у конкурентному середовищі одразу ж опиняється на “узбіччі”. На завоювання світового економічного простору виходять такі “зубри”, що не поміщаються вже в рамки однієї країни.

Як показав час перемогла вільна думка підприємця, що не обмежується різними нарядами та рознарядками.

Після розпаду СРСР Україна вирішила в себе запровадити зразки більш ефективного господарювання. Але через ряд причин швидкого та безболісного переходу до ринкової економіки не відбулося.

Більша частина нашого народу відчуває з цього приводу гірке розчарування, що пояснюється різким погіршенням життєвого рівня.

Виходом з даної ситуації може стати надання більших прав підприємництву, звичка обмежувати права яких нам передалася від колишньої системи.

Тільки після цього успіх діяльності підприємств буде залежати від умілих дій його фінансових менеджерів.

Для забезпечення сприятливого фінансового результату фінансовий менеджер має обирати найбільш доцільне рішення при різних грошових відносинах.

В процесі своєї діяльності підприємство здійснює такі грошові відносини:

Грошові відносини, що пов’язані з формуванням і використанням цільових фондів внутрігосподарського призначення (Статутний фонд, фонди спеціального призначення та ін.). Одні з фондів мають споживчий характер, інші задовольняють виробничі потреби.

Грошові відносини між підприємствами з приводу акту купівлі продажу товарно-матеріальних цінностей, внесення коштів у Статутний фонд інших підприємств, оплата та отримання штрафів (пеня, неустойка), участь у розподілі прибутку, отриманого внаслідок спільної діяльності з іншими підприємствами.

Грошові відносини між підприємствами і державою, що пов’язані з формуванням бюджетних та позабюджетних фондів. Ці відносини з одного боку мають вигляд сплати податків та обов’язкових внесків у бюджет, а з іншого (рідкісний випадок в наш час) асигнування, дотації, субсидії.

Грошові відносини між підприємствами та кредитно-банківської системою у зв’язку з отриманням і поверненням кредитів, оплата процентів за позику, внесення коштів на депозитні рахунки банків та отримання процентів по них.

Грошові відносини між підприємствами з одного боку і вищестоячими органами та добровільними об’єднаннями підприємств з другого боку, з метою утворення і використання централізованих фондів та резервів.

Грошові відносини між підприємствами та їх працівниками при здійсненні оплати праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Закон України “Про внесення в деякі закони України змін про відкриття банківських рахунків” від 16 грудня 1997р. № 725/97-ВР- “Відомості ВРУ” № 39, 1997р.

Закон України “Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей” від 6 червня 1995 року №217/95-ВР

Лист НБУ від 07.08.1997р. “Щодо зняття обмежень на видачу готівки з установ банків та розширення сфери готівкових розрахунків між юридичними особами”.- “Баланс” № 40, 1997 рік.