Родові травми і післяродові хвороби 4 ступені, Детальна інформація

Родові травми і післяродові хвороби 4 ступені
Тип документу: Курсова
Сторінок: 7
Предмет: Медицина, БЖД
Автор: фелікс
Розмір: 276.3
Скачувань: 936
лежить так, щоб ділянка таза була на краю стола, ногі зігнуті в колінних і тазоклубових суглобах, притягнуті до живота і розсунуті. Перед накладанням швів досліджують рану промежини за допомогою дзеркал і странно вивчають характер ушкодження. Якщо акушерка працює сама, вона лівою рукою відкриває рану, а правою рукою висушує рану і накладає шви. Для кращого орієнтування накладають один кетгутовий шов на верхній кут рани на стінці вагіни, кінці нитки беруть затискачем і відтягають вгору. Після цього накладають два затискачі на краї рани, в ділянці переходу слизової вагіни в шкіру промежини; з допомогою шва і двох затискачів рану розкривають, висушують тампонами, вивчають характер розриву. Зрізають розміжчені обірвані ділянки країв рани.

При розриві першого ступеня спочатку накладають кетгутові шви на слизову вагіни, а потім шовкові — на шкіру промежини (мал. 4). Шви накладають на відстані 1 см один від одного. Голку проводять під усією рановою поверхнею. В противному разі залишаться щілини, де буде скупчуватись кров, що перешкоджатиме загоюванню. При зав'язуванні краї рани повинні щільно прилягати один до одного (мал. 5).

При розриві промежини другого ступеня порядок накладання швів такий. Спочатку також накладають шов на верхній кут рани (мал. 6), .потім кількома заглибленими кетгутовими швами з'єднують розірвані м'язи промежини (ці шви не повинні захоплювати ні шкіри, ні слизової). Після цього накладають кетгутові шви на слизову оболонку вагіни до задньої спайки. Кінці лігатур зрізують, крім шва, накладеного на спайку. Останній шов підтягають вгору, що створює зручність при зашиванні шкіри промежини. На шкіру промежини накладають шовкові шви, кінці яких зрізають (можна накласти металеві скобки). Зашиту рану змазують настойкою йоду.

При розриві третього ступеня спочатку зашивають порушену стінку прямої кишки, потім відшукують кінці розірваного сфінктера, які розійшлися, і з'єднують їх швами. Після цього шви накладають в тому ж порядку, як при розриві промежини другого ступеня.

Мал. 6. Зашивання розриву промежини другого ступеня.

Післяопераційний догляд при розривах промежини зводиться до тримання в чистоті поверхні швів. На рану накладають стерильну марльову закладку, яку змінюють через 3—4 години (допускається догляд за швами без застосування закладок). При туалеті породіллі ділянку швів не обмивають, її тільки обережно обсушують стерильним тампоном. Після сечовипускання і дефекації проводять додатковий туалет зовнішніх статевих органів і обсушування ділянки шва.

При розриві третього ступеня, крім того, дають t-rae Оріі simplicis по 8—10 крапель двічі на день до шостого дня, що б затримати спорожнення. На шостий день призначають касторову олію, можна поставити олійну клізму.

Дієта: солодкий чай, киселі, бульйон та інші легкозасвоювані страви.

Шовкові шви з шкіри промежини знімають на 5—6-у добу. Вставати породіллі дозволяють наступного дня після зняття швів.

Розриви в ділянці клітора і статевих губ нерідко супроводяться значною кровотечею; розрив печеристого тіла клітора може спри-пчинити велику втрату крові. Всі розриви зашивають; при накладанні швів в ділянці клітора в уретру вводять металічний катетер, щоб випадково не захопити її в шов.

Розриви вагіни. Розриви вагіни виникають при недостатній розтяжності її стінок, інфантилізмі, оперативних родах, розгинальних передле-жаннях, великій головці та ін. Розриви частіше спостерігаються в нижній третині вагіни, вони звичайно виникають одночасно з розривом промежини. В середній верхній частині вагіни розриви бувають рідше.

Розриви вагіни розкриваються за допомогою дзеркал і зашиваються кетгутовими швами. Розрив нижньої третини вагіни можна зашити при розведенні бокових стінок її пальцями лівої руки (мал. 7). Мал. 7. Зашиання розриву стінки вагіни

ГЕМАТОМИ ВУЛЬВИ І ВАГІНИ

Під час родів може статися розрив кровоносних судин і крововилив у підшкірну клітковину зовнішніх статевих органів або під слизову оболонку вагіни. Шкіра і слизова над гематомою набирають синьобагрового забарвлення; при великому скупченні крові відзначається напруження тканин і болісність.

Лікування невеликих гематом очікувальне. На ділянку гематоми спочатку накладають пузир з льодом, а надалі обережно беруться до лікування теплом. При швидко наростаючій гематомі роблять розріз шкури, випорожнення гематоми, відшукують і перев'язують кривавлячі судини. Після цього накладають шви на розріз.

РОЗРИВ ШИЙКИ МАТКИ

Шийка матки під час родів згладжується, краї зовнішнього зіва дуже розтягаються і стоншуються. В зв'язку з цим часто виникають неглибокі надриви країв зіва, які не супроводяться значною кровотечею і звичайно залишаються непоміченими.

Мал. 8. Розрив шийки матки.

Під час родів, особливо патологічних, нерідко виникають розриви шийки матки, які супроводяться значними кровотечами та іншими несприятливими наслідками. Розриви шийки звичайно бувають збоку (частіше зліва) (мал. 8), іноді доходять до склепіння вагіни і переходять на неї; розрив може досягти параметральної клітковини. Розрізняють три ступені розриву шийки матки: перший — довжина розриву до 2 см, другий — понад 2 см, але не доходить до склепіння на 1 см, третій — розрив доходить до склепіння і переходить на нього (зливається з розривом верхньої частини вагіни). При глибокому розриві шийки ушкоджуються судини і звичайно виникає кровотеча. Кровотеча при розриві шийки буває значна, нерідко набираючи загрозливого характеру. Кровотеча, як правило, буває зовнішня; при глибокому розриві кров частково проникає в параметральну клітковину і утворює в цій ділянці гематому.

Звичайно кровотеча з розриву шийки починається слідом за народженням плода. Однак до народження посліду розв'язати питання про джерело кровотечі (з розриву шийки або судин плацентарної площадки) буває важко. Після народження посліду розпізнавання полегшується. Для розриву шийки матки характерна постійна кровотеча при щільній матці, що добре скоротилася. Для уточнення діагнозу необхідний огляд шийки матки за допомогою дзеркал. Краї зіва захоплюють кульовими щипцями і уважно розглядають, поступово перекладаючи щипці.

Розрізняють мимовільні і насильствені розриви шийки матки. Виникненню мимовільних розривів сприяє ригідність шийки (особливо у старих первородящих), надмірний розтяг країв зіва (великий плід, розгинальні передлежання), швидкі роди, тривале стискання шийки при вузькому тазі, яке спричиняє порушення живлення тканин.

Насильствені розриви шийки утворюються при оперативних родах (щипці, поворот на ніжку і виймання плода, плодоруйнуючі операції та ін.).

Мал. 9. Накладання швів на розрив шийки матки,

Розриви шийки матки небезпечні не тільки тому, що викликають кровотечу. Незашиті розриви інфікуються, в ділянці рани утворюється післяродова виразка, яка стає джерелом дальшого поширення післяродової інфекції. В процесі загоєння незашитого розриву утворюються рубці, які сприяють вивороту шийки (ектропіон). На грунті вивороту виникає хронічне запалення слизової шийкового каналу та ерозії шийки матки.

Лікування розривів шийки матки зводиться до зашивання. Шви накладають одразу після огляду шийки і виявлення розриву. Шийку матки кульовими щипцями підтягають до входу вагіни і одводять в сторону, протилежну розривові. Шви накладають, починаючи з верхнього кута розриву (перший шов накладають трохи вище місця розриву) до краю зіва; слизова оболонка шийки матки не прошивається (мал. 9). Якщо верхній край розриву виявити одразу не вдається, то перший шов накладають трохи нижче і підтягають кінці цієї лігатури вниз, при цьому верхній кут рани стає видимим і доступним для накладання швів. Для зашивання розриву шийки використовують кетгут; після накладання швів кінці лігатур зрізають.

РОЗРИВ МАТКИ

Розривом матки називається порушення цілості її стінок. Якщо порушуються всі шари матки (слизова оболонка, м'язовий шар, очеревина), то розрив матки називають повним (мал. 300); при повному розриві матки порожнина її сполучається з черевною порожниною. Якщо розрив захоплює слизову і м'язову оболонки без очеревини, розрив матки вважають неповним (мал.10). Повний (наскрізний, проникаючий) розрив матки трапляється частіше, ніж неповний.

Розрив найчастіше буває в порівняно тонкостінному нижньому сегменті матки; однак трапляються розриви в ділянці верхнього сегмента і навіть в дні матки. Буває розрив матки, який іде по лінії прикріплення шийки до склепіння вагіни; цей тип розриву по суті являє собою відрив матки від склепіння.

Розрізняють мимовільний і насильствений розрив матки. Мимовільним називається розрив, який виникає без всяких зовнішніх впливів. Насиль-ственими вважають такі розриви, які відбуваються у зв'язку з зовнішніми діями, найчастіше з неправильно застосовуваними оперативними втручаннями.

Розрив матки належить до найнебезпечніших ускладнень родів. Навіть при сучасній організації акушерської допомоги розриви матки нерідко призводять до загибелі матері і внутріутробного плода. Небезпека розриву матки для жінки залежить від втрати крові і шоку. Джерелом кровотечі є судини стінки матки, ушкоджені при розриві; чим більший просвіт розірваних судин, тим більша кровотеча. Додатковим джерелом кровотечі при розриві матки є судини плацентарної площадки. При розриві матки плацента звичайно відшаровується, і судини стінки матки в ділянці відшарування плаценти кровоточать.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes