Узагальнення матеріалів контролю, Детальна інформація

Узагальнення недоліків у журналі аудитора провадиться з використанням хронологічних, систематизованих і хронологічно-систематичних групувань.

Хронологічне – групування недоліків послідовно за періодами виникнення їх у фінансово-господарській діяльності підприємства, яке контролюють. Недоліком цього методу є те, що аудитору доводиться одночасно досліджувати за місяць, квартал усі господарські операції, використовуючи багато нормативних документів. Крім того, при проведенні комплексного комісійного аудиту виникають певні труднощі у взаємному контролі операцій і документів.

Систематизоване – це групування виявлених у діяльності підприємства, яке контролюють, недоліків за однорідністю і змістом і попередньо зафіксованих аудитом у хронологічній послідовності. Недоліком є те, що при цьому дублюються недоліки у хронологічному і систематизованому групуваннях.

Хронологічно-систематизоване групування дає змогу узагальнити недоліки, виявлені аудитом, за часом виникнення і однорідністю їх. Цей вид групування застосовується при проведенні комплексного комісійного аудиту, коли недоліки систематизують за розділами акта або питаннями, поставленими на дослідження аудиту.

Документування результатів проміжного контролю використовується як методичний прийом при оформленні контрольних процедур у процесі виконання їх на проміжних стадіях, щоб засвідчити стан об’єктів контролю на момент перевірки (ревізія каси, вибіркова інвентаризація матеріальних цінностей, хронометражні спостереження аудиту, тематичні обстеження аудиту та ін.).

Аналітичне групування – складання відомостей, таблиць, узагальнення однорідних недоліків, виявлених у процесі аудиту, за допомогою таких методичних прийомів, як економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко-математичні методи. Цей вид групування застосовується при складанні відомостей на забраковані вироби і роботи, переплату заробітної плати, понаднормовані витрати сировини за конкретний період (квартал, півріччя) і пов’язані з ними матеріальні збитки, сплачені штрафні санкції за порушення договірних зобов’язань, а також графіка ритмічності виробництва продукції, робіт і послуг тощо.

Слідчо-юридичне обґрунтування недоліків застосовується тоді, коли необхідно обґрунтувати доказами суму заподіяного збитку або встановити відповідальність посадових осіб підприємства, яке контролюють. При цьому аудитор виконує певні слідчо-юридичні процедури. Він збирає докази, що засвідчують юридичні факти, тобто такі, з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин об’єкта із суб’єктом. За джерелами узагальнення юридичні докази поділяють на особисті і речові, первинні і похідні.

При узагальненні доказів важливою процедурою, яку виконує внутрішній аудит, є вилучення оригіналів документів з поточного архіву підприємства, яке контролюють. Аудитор може вилучати документи у порядку, передбаченому законом, на підставі постанови правоохоронних органів. Замість оригіналу у справах підприємства залишають копії вилучених документів. Процедуру вилучення документів оформляють спеціальним актом, складеним аудитором за участю керівника і головного бухгалтера підприємства, а також понятих, що не мають відношення до контрольно-аудиторського процесу. Для того, щоб не завантажувати акт описовістю реквізитів документів, складають окремий реєстр вилучених оригіналів документів, який є додатком до акта

Вилучати оригінали документів можуть також ревізори, які провадять внутрішній аудит, аудитори податкових служб. Зовнішній аудитор може виконувати ці функції як виняток.

При виконанні слідчо-юридичних процедур обґрунтовують судово-арбітражні позови на відшкодування матеріального збитку, заподіяного підприємству, яку контролюють.

Систематизоване групування результатів контролю – викладення в акті комплексного аудиту, тематичної перевірки, обстеження у систематизованому вигляді виявлених недоліків у діяльності підприємства, яку контролюють. Результати службового розслідування внутрішній аудитор оформляє довідкою.

Узагальнення і викладення результатів аудиту в акті здійснюється аудиторами за даними записів у журналі аудитора, групування недоліків, погоджених з керівництвом, діяльність якого контролюють.

Контрольно-аудиторські прийоми у процесі контролю і аналізу господарської діяльності підприємства виконується за допомогою як найпростіших приладів обчислення та організаційної техніки, так і мікро-ЕОМ, персональних і універсальних великих ЕОМ та обчислювальних комплексів.

Удосконалення контрольно-аудиторського процесу із застосуванням ЕОМ різних класів, створенням АСОІ дає змогу автоматизувати контроль виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства, включаючи стадію узагальнення і реалізації результатів контролю.

Для розв’язання комплексу задач контролю і аудиту фінансово-господарської діяльності підприємств на ЕОМ створюють інформаційну систему у вигляді упорядкованих масивів інформації, пошук інформації, внутрішні взаємозв’язки між масивами здійснюється за допомогою технічних засобів з максимальною автоматизацією інформаційно-пошукових робіт на ЕОМ за спеціальними програмами.

Результати аудиторського контролю узагальнюють і викладають в акті комплексного аудиту на основі записів у журналі групування недоліків (журнал аудитора), погоджених з керівником підприємства, яке підлягає контролю.

Методика складання акта комплексної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства

Законом України “Про підприємства в Україні” передбачено, що контроль фінансово-господарської діяльності підприємства здійснює власник, користуючись при цьому нормативно-правовими актами загальнодержавного та відомчого характеру. У структурах управління акціонерних, корпорацій, компаній та інших створені підрозділи аудиторів, на які покладено обов’язки виконання функцій внутрішнього аудиту. До функцій внутрішнього аудиту відносять проведення оперативного, поточного і ретроспективного (комплексні ревізії) контролю фінансово-господарської діяльності підприємств за наказами власників. Крім контрольних функцій підрозділи внутрішнього аудиту надають консультативні послуги щодо прогнозів виробництва конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і зарубіжному ринках, ціноутворення, запобігання поза виробничим втратам тощо.

Нормативними актами про фінансово-господарський контроль та нормами цивільного і кримінального права передбачено, що результати внутрішнього аудиту (ревізії) оформляють актом, який підписують керівник бригади контролерів, керівник і головний бухгалтер підприємства, діяльність якого контролюють.

Акт внутрішнього аудиту фінансово-господарської діяльності підприємства – це службовий документ, який стверджує факт проведення аудиту посадовими особами, а також відображає результати контролю щодо наслідків окремих господарських операцій чи діяльності підприємства в цілому, виявлені недоліки в господарюванні та додержанні нормативно-правових актів.

Акт комплексного аудиту виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства, як правило, складає ревізійна бригада (комісія, група), призначена органом власника. У ньому систематизовано відображують результати перевірки об’єктів підприємництва, що становлять у сукупності виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємства. Акт комплексної ревізії є юридичним доказом недоліків, порушень законодавчих актів, внаслідок чого завдано власнику збитків, виявлених з урахуванням вимог цивільного законодавства.

¤

l

n

p

r

t

\x017D

\x017D

’