Етимологічний коментар до деяких західноволинських діалектизмів, Детальна інформація

Тильмoм, присл. ‘раптом, несподівано’: Те її\x00B4 (корові) давaй ї\x00B4 сти, а вуна на тaбе тильмoм прaця [11, 237]. Судячи з контексту, заголовкове слово семантизовано неточно.

Маємо справу із застиглою формою оруд. відм. іменника *тольм (*толм), в якому кореневе -ил’- < -ъl- (аналогічно до тильбушeстий ‘череватий (про тварину)’ [11, 237] < *tъlbuxъ). Слово це може зіставлятися з блр. діал. тыльмa ‘надкопитний суглоб у коня’ [26, 5, 169] < тълма, тоўмyга ‘безрога корова’, ‘неохайна людина’ [26, 5, 147] < тълмуга, тлyмак ‘клунок’ [10, 228] – полонізм, із тълмак, тоўмaк ‘кулак’ [15, 117], укр. діал. тeльма, тельмачoк ‘вершина гори’ [28, 216] < тълма, тълмачок, затoвмистий у виразі затoвмистий клин ‘клин із тупими кінцями’ [7, 2, 108]; сюди ж укр. затoмуватий ‘з товстим, притупленим лезом або кінцем (про ніж, сокиру, гребінець)’ [30, 1, 274] < затолмуватий (форма з абсорбованим -л- у структурі tъlt) і семантично близьке блр. діал. томовaты ‘дурень’ [26, 5, 141] – з аналогічним фонетичним розвитком і вторинною семантикою (‘тупий’ ~ ‘дурний’). До гнізда *tъlm-, на наш погляд, слід віднести й рос. тельмuть ‘зубрити, тлумачити’ [33, 4, 40] – з характеристикою “неясне”, пор. щодо фонетики рос. діал. толмuть ‘вперто повторювати одне й те ж’ [26, 6, 94]. Семантика апелятивної лексики, наведеної нами (частково вона взята із [3,103-104]), припускає вихідне значення ‘круглястість, опуклість, виступ’, звідки логічно простежується розвиток конкретних (у тому числі й переносних) значень. Це дає підстави семантизувати прислівник тильмoм як ‘головою уперед’, ‘тупо (лізе, суне, преться)’ і под., а не як ‘раптово, несподівано’.

Футрeна ‘основа віконного отвору, в який вставляється рама’ [11, 248]. Фонетично видозмінене вутрина, пор., наприклад, укр. діал. (поліськ.) вoтр’іна, вотрuна, вyтрав’іна ‘одна з двох бічних ліскоподібних частин короба воза’ [17, 47], віднесені свого часу до лексичних ендемізмів [4, 170]. Зважаючи на схв. utrina ‘пасовище, вигін’ [31, 57], серб. утрина ‘гурт; вигін; пасовище’ [13, 743] < *‘огороджене місце’, Utrine – поселення в Сербії, є підстави для реконструкції псл. *utьrina, мотивованого дієсловом *uterti, *utьrQ (~ укр. утeрти, схв. u`   trti).

Шкурлaт ‘зношений черевик’ [11, 261]. З первісного *skъrlatъ(jь). Щодо структури і фонетичної реалізації ъr ідентичне до *skъrmatъ(jь). Додаткова ілюстрація псл. *skъrlatъ(jь), реконструйованого в науковій літературі [12, 280] без урахування українського матеріалу. Пор. ще сучасні волинські прізвища Шкарлат (с. Оконськ Маневицького р-ну), Шкарлатюк (м. Ківерці) < *Skъrlatъ(jь) – з реалізацією ъr > -ар- (див. карваш).

Шкурмaтке ‘дрізки’: Талiрка впaла і пубeлася в шкурмaтке [11, 261]. Потенційний праслов’янізм, продовження ад’єктива *skъrmatъ(jь).

Процедура добору й реконструкції лексико-семантичних архаїзмів праслов’янської доби на основі “Матеріалів до словника західноволинських говірок” М.М.Корзонюка може бути продовжена.

Література

Варбот Ж. Ж. К реконструкции и этимологии некоторых праславянских глагольных основ и отглагольных имен. XIV // Этимология 1986-1987. – М., 1989.

Варбот Ж. Ж. Праславянская морфонология, словообразование и этимология. – М., 1984.

Козлова Р. М. До етнолінгвістичної інтерпретації деяких гідронімів басейну Дніпра // Ономастика України та етногенез східних слов’ян. – К., 1998 (Тут же наводиться й ономастична лексика, генезис якої сягає і.є. *tel-.)

Никончук Н. В. Эндемическая лексика Полесья // Этимология 1984. – М., 1986.

Петлева И. П. Семантические истоки слов со значением ‘бояться’, ‘пугаться’ // Этимологические исследования: Сб. науч. трудов. – Свердловск, 1984.

Ващенко В. С. Словник полтавських говорів. – Х., 1960. – Вип.1.

Словарь української мови / Упоряд. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко. – К., 1907-1909. – Т. 1-4.

Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка. – М., 1955. – Т. 1-4.

Данилюк О. К. Словник народних географічних термінів Волині. – Луцьк, 1997.

Дыялектны слоўнік Брэстчыны / Рэд. Г. М. Малажай, Ф. Д. Клімчук. – Мінск, 1989.

Корзонюк М. М. Матеріали до словника західноволинських говірок // Українська діалектна лексика: Зб. наук. праць. – К., 1987. – С. 62-267.

Козлова Р. М. Структура праславянского слова (праславянское слово в генетическом гнезде). – Гомель, 1997.

Лавровский П. Сербско-русский словарь. – СПб., 1870.

Лінкевич І. Г. Міжговіркові відповідники в рибальській лексиці Нижньої Наддніпрянщини // Мовознавство.– 1993. – №2. – С. 63-67.

Матэрыялы для дыялектнага слоўніка Гомельшчыны // Беларуская мова, 1981. – Вып. 9. – С. 107-175.

Матеріали до словника буковинских говірок. – Чернівці, 1971-1979. – Ч. 1-6.

Никончук М. В., Никончук О. М. Транспортна лексика Правобережного Полісся в системі східнослов’янських мов. – К., 1990.

Никончук М. В., Никончук О. М. Будівельна лексика Правобережного Полісся в лексико-семантичній системі східнослов’янських мов. – Житомир, 1990.

Новгородские писцовые книги, изд. Археографическою комиссиею. – СПб., 1859-1910. – Т. 1-6 и указатель.

Панцьо С. Є. Антропонімія Лемківщини. – Тернопіль, 1995.

Реєстр Війська Запорозького 1649 року: Транслітерація тексту. – К., 1995.

Словарь вологодских говоров: Учеб. пособие по рус. диалектологии / Ред. Т. Г. Паникаровская. – Вологда, 1983-1990. – Вып. 1-4.

Словарь русских говоров Карелии и сопредельных областей / Гл. ред. А. С. Герд. – СПб., 1994-1996. – Вып. 1-3.