Автотранспортне страхування та його значення, Детальна інформація

Під страхуванням ризику третьої сторони мається на увазі зобов`язання про відшкодування збитків відносно зобов`язань, що приймаються безпосередньо в зв`язку з страхованим видом транспорту. Зобов`язання звичайно пов`язане з фактом водіння транспортного засобу, але основна умова страхування достатньо всеоб`ємна, щоб включити інші види нещасних випадків за участю транспортних засобів, тобто таких, що можуть статись, коли транспортний засіб паркується в небезпечному положенні, чи під час розвантаження і завантаження, чи в будь-якому випадку, коли недбалість страхувальника, пов`язана з транспортним засобом, чинить шкоду іншій особі. Це найбільш проста й дешева форма покриття ризику. Ця форма страхування виходить за рамки чистих вимог, що лежать в основі законодавства, але не забезпечує страхової компенсації в разі виходу з ладу транспортного засобу.

Страхування ризику на користь третьої особи у випадку пожежі чи крадіжки забезпечує таке ж відшкодування, як і просте страхування ризику третьої сторони з доданням умови про деяке обмежене відшкодування збитків у випадку пошкодження транспортного засобу. Додаткові страхові ризики, як правило, включають збитки чи пошкодження, отримані в результаті пожежі (в тому числі самозаймання), блискавки, вибуху та угону чи спроби угону транспортного засобу.

Комбіноване страхування автотранспорту забезпечує страхування ризику третьої сторони, описане вище з урахуванням покриття всіх страхових ризиків по самому транспортному засобу. Основним аспектом є те, що страхове відшкодування виплачується у випадку зіткнення чи пошкодження нарівні зі страховим відшкодуванням у випадку пожежі чи угону автотранспорту. Інші види нещасних випадків, такі як зловмисна поломка, чи пошкодження, заподіяне погодними умовами, також включаються до угоди страхування.

Усі страховики виключають природну спрацьованість, витрати на ремонт механічних пошкоджень та зіпсовані шини від використання транспортного засобу на дорозі, розглядаючи все це як частину звичайних витрат на обслуговування транспортного засобу. Але передбачається відшкодування витрат за транспортування машини і пасажирів до місця призначення чи гаражу для ремонту за вказаною адресою.

У випадку, якщо механічні пошкодження чи прокол шини стають причиною аварії, страховики несуть відповідальність за будь-яке наступне пошкодження, що станеться, при умові, що страхувальник постійно підтримував транспортний засіб у стані, придатному для використання на дорогах, як того і вимагають умови всіх страхових полісів.

Страхування автотранспорту передбачає деяке відшкодування витрат на захист страхувальників по звинуваченню в суді. (Страхове відшкодування обмежується лише витратами на правове представництво і не розповсюджується на будь-які штрафи, які належить сплатити). Деякі страховики покривають збитки страхувальника в зв`язку з неможливістю використання транспортного засобу в справах бізнесу.

Часто при укладанні договорів комбінованого страхування обов`язковою умовою є ексцедент збитку (франшиза), за якою страхувальник зобов`язаний частину збитку відшкодувати сам. Мета ексцеденту збитків подвійна. По-перше, сприяти тому, щоб водій був обережніший під час їзди, усвідомлюючи, що частину витрат за будь-яке пошкодження йому доведеться відшкодовувати самому. По-друге, ексцедент збитків стримує власників полісів від пред`явлення претензій з незначних приводів. Витрати на обробку претензій такі, що якщо дрібні претензії стримуються ексцедентом, то збереження на цьому можуть бути передані власникам полісів у вигляді більш низьких страхових премій.

Поліси по страхуванню мотоциклів та вантажного автотранспорту мають умову ексцеденту збитку майже в кожному випадку. При страхуванні особистого автотранспорту ексцедент розповсюджується тільки на молодих та недосвідчених водіїв.

Комбіновані поліси страхування особистого автотранспорту звичайно включають деякі допоміжні виплати. Звичайно, вони включають скромну суму відшкодування збитків пасажирам, які отримують травму в результаті аварії (а також невелику суму для відшкодування витрат на лікування), і невелику суму на відшкодування зіпсованих особистих речей.

При укладанні договорів страхування страхові ризики можуть застосовуватись у різних комбінаціях, в залежності від конкретних умов, особливостей та особистостей окремих страхувальників.

При укладанні договору страхування і розрахунках ставок страхової премії враховуються дві групи факторів: в першу групу включають ті фактори, які відносяться безпосередньо до самого транспортного засобу; другу групу складають фактори, що відносяться до особи водія.

Схема 2

Фактори ризику стосовно транспортного засобу

Вид транспортного засобу (при страхуванні більшості видів транспортних засобів страховики застосовують рейтингові групи, об`єднуючи транспортні засоби в групи, виходячи зі ступеню ризику. Основними факторами, що визначають місце автомобіля в групі, є його експлуатаційні характеристики (тобто, максимальна швидкість і розгін), вартість ремонтних робіт і, меншою мірою, ціна автомобіля на момент купівлі. Вантажний автотранспорт, що використовується для перевезення товарів, об`єднується в групи відповідно до вантажопідйомності, а мотоцикли – відповідно до потужності двигуна.

Характер використання транспортного засобу (це дуже важливий фактор для визначення ступеню ризику. Страховики легкових автомобілів здійснюють контроль над використанням застрахованого автомобіля за рахунок внесення одного з числа більш чи менш стандартно вживаних умов).

Райони знаходження автотранспорту. (Географічний район, де звичайно використовується транспортний засіб, має безпосереднє відношення до визначення ступеню ризику. Ймовірність ДТП вища в густонаселених міських районах, де щільність руху вища, ніж на сільських дорогах. Ризик викрадення чи зловмисної поломки також особливо високий в окремих міських районах). Розроблено систему визначення ступеню ризику з урахуванням розташування гаража для автотранспорту.

Вид страхового відшкодування. (Наприклад, у Великобританії страхова премія при комбінованому страхуванні має коефіцієнт 100%; страхова премія ризику третього ступеню від вогню та крадіжки – коефіцієнт 50%; а премія тільки ризику третьої сторони – 40%).

Строк використання і вартість транспортного засобу. (За дорогі автомобілі стягується більша страхова премія, ніж за більш дешеві у випадку комбінованого страхування, але якщо здійснюється страхування третьої особи – премія береться однакова, так як і більш дорогий, і дешевий автомобіль можуть завдати однакових збитків. Зі збільшенням терміну використання автомобіля ціна його зменшується, і, відповідно, премії беруться в меншому розмірі).

Наші страховики застосовують на практиці для визначення ступеню ризику лише пункт перший – це вид транспортного засобу (йде поділ на більш і менш престижні автомобілі), і пункт п`ятий – строк використання і вартість автомобіля (як правило, з більш дорогих і нових автомобілів береться більша страхова премія).

Крім факторів ризику стосовно транспортного засобу, на практиці західні страховики звичайно при обрахуванні страхових премій беруть до уваги особу того, хто постійно користується транспортним засобом (він може й не бути власником поліса).

1) фактор віку. (Надбавка до ставки страхової премії передбачається для молодих водіїв, особливо при страхуванні особистого автотранспорту і мотоциклів. Для людей літнього віку надбавки не застосовуються. Просто вимагається придатність до водіння автомобіля (надається свідоцтво, що підтверджує їх придатність до водіння автомобіля перед поновленням терміну дії страхових полісів.

Власники полісів середнього віку розглядаються більшістю страховиків як найбільш надійний ризик при страхуванні особистого автотранспорту, особливо в тих випадках, коли водіння дозволяється тільки власнику поліса та його дружині.

Схема 3.

Фактори ризику стосовно власника поліса та особи водія.

Фактор досвіду водіння автотранспорту. (Недосвідчені водії являють собою підвищений ступінь ризику. Невеликі надбавки до ставки страхової премії можуть розповсюджуватись на власників полісів, що зовсім недавно отримали права або ще не мають їх)

Фактор використання покарання. (Покарання не здійснює особливого впливу на певні ступені ризику. Страховики не будуть надавати значення одному чи двом дрібним порушенням, але в разі серйозних порушень ставки премій значно збільшуються чи накладаються обмеження на страхове відшкодування. Надбавка до ставки в кілька сотень процентів типова для випадків стосовно водія, що отримав свої права після дискваліфікації за їзду в нетверезому стані).

Фактор, що враховує досвід страхування. (Випадки, коли попередні страховики відмовлялись відшкодувати збитки чи застосовували особливі умови страхування, розглядаються з особливою ретельністю).

Фактор інвалідності. (Рідко виникає необхідність застосовувати особливі умови страхування водіїв-інвалідів. Особливі умови можуть бути необхідні у випадку хворобливих станів, які можуть стати причиною припадків чи тимчасової втрати свідомості).

Фактор професії. (Професія людини сама по собі може стати фактором ризику, не кажучи вже про мету, з якою використовується транспортний засіб. В деяких випадках це самий спосіб життя, що характеризує людей однієї професії як власників полісів з підвищеним ступенем ризику (це стосується працівників пивних і винних закладів, студентів і молодих військових); в інших випадках сама професія власника поліса робить його машину популярною мішенню для завдання зловмисних збитків (це стосується власників та управляючих брокерських контор чи осіб, пов`язаних з кримінальним бізнесом)).

Страховиками розроблено програма преміального страхування, яка при відсутності претензій забезпечує взаємозв`язок між претензіями кожного окремого власника поліса і страховими преміями.