Розробка складних інформаційно-пошукових систем, Детальна інформація

1 3

2 2

3 1



Таблиця “відділ-книга” має 3 поля: ключові поля – “код книги” та “код відділу”, інше поле – “кількість” містить числові дані.

10

49 2 5

50 3 5

111 1 5



Таблиця “видавництво-книга” має 4 поля: з них два ключових – “код книги” та “код видавництва”, та інші два поля – “рік видання” – дані формату дат, “тираж” – числові дані.

Наступним важливим кроком в розробці бази даних було встановлення зв”язків між таблицями з врахуванням вимог третьої нормальної форми.

Перша нормальна форма: всі атрибути реляції мають бути атомарними, тобто вони повинні бути неподільними, не мати власної структури, не бути самі по собі реляціями. Кожне поле даних повинно містити унікальні елементи даних і жоден окремий елемент даних не повинен повторюватися в таблиці.

Розроблена база даних задовільняє вимогам першої номальної форми.

Друга нормальна форма: Вимоги для першої нормальної форми + : Кожна таблиця повинна мати унікальний ідентифікатор (первинний ключ). Всі

неключові поля таблиці мають знаходитися в функціонально повній залежності від цього ключа, тобто повністю ним визначатися.

Дана база даних задовільняє умовам другої нормальної форми. Кожна реляція в ній має ключове поле, яке однозначно визначає всі інші атрибути.

Третя нормальна форма: Вимоги для другої нормальної форми +: Всі поля, що не входять в первинний ключ, повинні бути взаємнонезалежними, Тобто повинна існувати можливість змінювати значення одного неключового поля, не змінюючи при цьому значення будь-якого іншого поля бази даних. Не повинно існувати транзитивної залежності вторинних атрибутів (тіх, що не входять до складу жодного квазі-ключа) від від кожного квазі-ключа.

A1 A2 A3



Дана база даних задовільняє вимогам третьої нормальної форми.

Останній етап проектування бази даних – це створення зв”язків між таблицями. Оскільки Access не дозволяє визначати прямий зв”язок “багато-до-багатьох”, то треба створювати додаткову таблицю перетину, за допомогою якої один зв”язок “багато-до-багатьох” зводиться до двох зв”язків типу “один-до-багатьох”. Саме з таких міркувань була створена таблиця “абонемент” , вона розбиває прямий зв”язок типу “багато-до-багатьох” між “читачами” та “книгами” на два зв”язки типу “один-до-багатьох”.

Схема зв”язків між таблицями в базі даних “Бібліотека”.

Книга

Код книги

Назва

Автор

Абонемент

Код читача

Код книги