Дослідження ВТНП-плівок, Детальна інформація

Зовнiшнiй бак , в якому знаходиться рiдкий азот, служить екраном, який зменшуе витрати гелiю, який знаходиться у внутрiшньому бацi , за рахунок нагрiву випромiнюванням. Зв'язок резонатора з зовнiшнiм колом забезпечувався хвилеводним трактом (рис3.1.2.). В кріостаті розташованй вимірювальний резонатор - (8), який призначений для вимірювання поверхневого опору Rs (рис3.1.2.). Резонатор знаходиться в середині надпровідного магніта, підключеного до блоку живлення (9).

З виходу вимірювального резонатора (8) сигнал надходить до модулятора (10) і після модуляції, через детектор (11), сигнал поступає на нановольтметр (12), який використовується для виміру частоти сигналу, який пройшов через вимірювальний резонатор (8). Нановольтметр працює в режимі синхронной модуляції, для цього одночасно через детектор (11) і з виходу НЧ-генератора (13) подаються сигнали на вхід нановольтметра. З виходу нановольтметра сигнал через блок підсилення (14) подається на вхід осцилографа (15).

Для стабілізації температури в схемі установки використовується електронна система стабілізації низьких температури ( ЕСНТ ) (18), до якої входять: датчик температури, датчик стабілізації температури, нагрівач (рис.3.1.2.).

В ходi експерименту вимiрюється напiвширина резонансноi лiнiї резонатора, як iз зразком ВТНП, так i при замiщеннi його еталонним мiдним зразком в залежностi вiд температури.

Надпровідний магніт.

В даній установці надпровідний магніт являє собою конструкцію, яка складається з двох магнітів: основного і вставки ( рис.3.2.2 ), що дало нам змогу отримати більше значення напруженості зовнішнього магнітного поля.

Надпровідний магніт виготовлено з ніобій - тітанової проволоки, яка при Т=4,2К переходить в надпровідний стан, корпус магніта було виготовлено з алюмінію.

Схема включення магніта показана на рис.3.2.2.. Схема складається з джерела живлення надпровідного магніта, опору, амперметра і системи двох послідовно підключених магнітів. Опір служить для розсіювання енергії, , для того, щоб, у випадку переходу з надпровідного стану в нормальний, вберегти джерело живлення від пошкодження.

При заливці магнітів рідким гелієм було отримано слідуючі результати вимірювань критичних струмів магнітів:

магніт - вставка: 16,8 А;

основний магніт: 14,4 А;

два послідовно з’єднані магніти: 15,3 А.

Ці значення критичних струмів і попередні вимірювання магнітної індукції приладом Ш1-7 дали змогу визначити максимальні значення величин магнітних полів для всіх магнітів:

магніт - вставка: 4.6 кЕрст;

основний магніт: 39 кЕрст;

- два послідовно з’єднані магніти: 46 кЕрст.

\xF0CD\xF0E0\xF020\xF0EE\xF0F1\xF0ED\xF0EE\xF0E2\xF0B3\xF020\xF0E2\xF0E8\xF0EC\xF0B3\xF0F0\xF0B3\xF0E2\xF020\xF0EC\xF0E0\xF0E3\xF0ED\xF0B3\xF0F2\xF0ED\xF0EE\xF0BF\xF020\xF0B3\xF0ED\xF0E4\xF0F3\xF0EA\xF0F6\xF0B3\xF0BF\xF020\xF0EC\xF0EE\xF0E6\xF0ED\xF0E0\xF020\xF0EF\xF0EE\xF0E1\xF0F3\xF0E4\xF0F3\xF0E2\xF0E0\xF0F2\xF0E8\xF020\xF0F1\xF0EB\xF0B3\xF0E4\xF0F3\xF0FE\xF0F7\xF0F3\xF020\xF0E7\xF0E0\xF0EB\xF0E5\xF0E6\xF0ED\xF0B3\xF0F1\xF0F2\xF0FC\xF020\xF0E4\xF0EB\xF0FF\xF020\xF0EC\xF0E0\xF0E3\xF0ED\xF0B3\xF0F2\xF0ED\xF0EE\xF0E3\xF0EE\xF020\xF0EF\xF0EE\xF0EB\xF0FF\xF020\xF0F0\xF0E8\xF0F1\xF02E\xF033\xF02E\xF032\xF02E\xF032\xF02E\xF02E

\xF0D0\xF0E8\xF0F1\xF02E\xF033\xF02E\xF032\xF02E\xF031\xF02E\xF020\xF0C7\xF0E0\xF0EB\xF0E5\xF0E6\xF0ED\xF0B3\xF0F1\xF0F2\xF0FC\xF020\xF0EC\xF0E0\xF0E3\xF0ED\xF0B3\xF0F2\xF0ED\xF0EE\xF0E3\xF0EE\xF020\xF0EF\xF0EE\xF0EB\xF0FF\xF020\xF0CD\xF020\xF0E2\xF0B3\xF0E4\xF020\xF0F1\xF0F2\xF0F0\xF0F3\xF0EC\xF0F3\xF020\xF0B2\xF020\xF0E2\xF020\xF0ED\xF0E0\xF0E4\xF0EF\xF0F0\xF0EE\xF0E2\xF0B3\xF0E4\xF0ED\xF0EE\xF0EC\xF0F3\xF020\xF0EC\xF0E0\xF0E3\xF0ED\xF0B3\xF0F2\xF0B3



Вставка Основний магніт

\xF0D0\xF0E8\xF0F1\xF02E\xF033\xF02E\xF032\xF02E\xF032\xF02E\xF020\xF0D1\xF0F5\xF0E5\xF0EC\xF0E0\xF020\xF0EF\xF0B3\xF0E4\xF0EA\xF0EB\xF0FE\xF0F7\xF0E5\xF0ED\xF0ED\xF0FF\xF020\xF0ED\xF0E0\xF0E4\xF0EF\xF0F0\xF0EE\xF0E2\xF0B3\xF0E4\xF0ED\xF0EE\xF0E3\xF0EE\xF020\xF0EC\xF0E0\xF0E3\xF0ED\xF0B3\xF0F2\xF0E0\xF02E

3.3. Прохідний мідний резонатор.

При розробці установки були розроблені резонатори (рис3.3.1) принципово однакові за конструкцією, але з різним способом збудження коливань:

1) вхідний і вихідний хвилеводи співторкаються широкими стінками

вхідний і вихідний хвилеводи співторкаються вузькими стінками

А) візуалізація полів у резонаторі.

В першому випадку при знятті з резонатора мідного навантаження коливання в резонаторі не зникали, що свідчило про збудження коливальної моди не Н011 типу.

Структура поля Схема резонатора

Рис.3.3.1.Прохідний мідний резонатор

В другому випадку коливання зникали,що характерно для потрібної нам моди Н011, але необхідно було це обгрунтувати.Для цього була створена установка візуалізації полів у резонаторі, по методу пробного тіла, описаного в пункті 2.2.Схема пристрою представлена на рис.3.3.2