Польська мовна ситуація в селищі Микулинці та селі Лучка Тернопільського району Тернопільської області, Детальна інформація
Польська мовна ситуація в селищі Микулинці та селі Лучка Тернопільського району Тернопільської області
Характерною рисою для говірки смт. Микулинці та Лучка (а також для інших польських говірок на Україні) є брак розрізнення чоловічого та інших родів у множині: te \x017Bydy, ch\x0142opy, fszystkie pracouwali, baby nousili, dz’iefczenta opowiaedali, ch\x0142opy robili.
Живі іменники (не тільки чоловічоособового роду) мають найчастіше форму знахідного від. мн., яка однакова з формою родового від: widze babuf, ch\x0142opuu (( ch\x0142opuf, dz’iefczont, kotuf, psuf.
Займенник 3. ос. мн. має форму: woni((uoni, яка відноситься до всіх трьох родів. Однорідну форму має також закінчення множини минулого часу: - li: baby nous’ili, ch\x0142opy robili, dz’iec’i chodzili.
Закінчення деяких відмінків відповідають загальноукраїнським закінченням (в давальному від. мн. дуже часто з’являється закінчення - аm: panam, gos’c’iam, bratam, ludz’iam).
В 1. ос. мн. закінчення: - im, - em, -ym, нп: idz’iem, robim, k\x0142adz’iem, weznim, kszyczym.
У минулому часі найчастіше вживаються аналітичні форми типу: (ja, ty, uon) robi\x0142, czyta\x0142, kaza\x0142, а в людей, які закінчили польську школу, можемо зафіксувати синтетичні форми: czyta\x0142am, by\x0142em, s’ialis’my, nos’ilis’my.
Література
1. Dejna K. Gwary ukrai\x0144skie tarnopolszczyzny. – Warszawa, 1976.
2. Rieger J. Identyfikacja narodowa, religijna i j\x0119zykowa Polakow na Ukrainie [w druku].
3. S\x0142ownik nazw geograficznych Krolestwa Polskiego / Pod red. F.Sulimierskiego, B.Chlebowskiego. – T.5. – Warszawa,
Живі іменники (не тільки чоловічоособового роду) мають найчастіше форму знахідного від. мн., яка однакова з формою родового від: widze babuf, ch\x0142opuu (( ch\x0142opuf, dz’iefczont, kotuf, psuf.
Займенник 3. ос. мн. має форму: woni((uoni, яка відноситься до всіх трьох родів. Однорідну форму має також закінчення множини минулого часу: - li: baby nous’ili, ch\x0142opy robili, dz’iec’i chodzili.
Закінчення деяких відмінків відповідають загальноукраїнським закінченням (в давальному від. мн. дуже часто з’являється закінчення - аm: panam, gos’c’iam, bratam, ludz’iam).
В 1. ос. мн. закінчення: - im, - em, -ym, нп: idz’iem, robim, k\x0142adz’iem, weznim, kszyczym.
У минулому часі найчастіше вживаються аналітичні форми типу: (ja, ty, uon) robi\x0142, czyta\x0142, kaza\x0142, а в людей, які закінчили польську школу, можемо зафіксувати синтетичні форми: czyta\x0142am, by\x0142em, s’ialis’my, nos’ilis’my.
Література
1. Dejna K. Gwary ukrai\x0144skie tarnopolszczyzny. – Warszawa, 1976.
2. Rieger J. Identyfikacja narodowa, religijna i j\x0119zykowa Polakow na Ukrainie [w druku].
3. S\x0142ownik nazw geograficznych Krolestwa Polskiego / Pod red. F.Sulimierskiego, B.Chlebowskiego. – T.5. – Warszawa,
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021