Про затвердження Положення про Державну службу медицини катастроф (11.07.2001), Детальна інформація

0827 Про затвердження Положення про Державну службу медицини катастроф (11.07.2001)

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

від 11 липня 2001 р N 827

Київ

Про затвердження Положення

про Державну службу медицини катастроф

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

1.Затвердити Положення про Державну службу медицини катастроф, що додається.

2.Визнати таким, що втратило чинність, Положення про державну службу медицини катастроф, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. N 343 ( 343-97-п ) "Про створення державної служби медицини катастроф" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 16, с. 63).

Прем'єр-міністр України А.КІНАХ

Інд. 33

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 11 липня 2001 р. N 827

ПОЛОЖЕННЯ

про Державну службу медицини катастроф

1. Державна служба медицини катастроф (далі - Служба) є особливим видом державної аварійно-рятувальної служби, основним завданням якої є надання безоплатної медичної допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (далі - надзвичайні ситуації), рятувальникам та особам, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

2. Служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України ( 254к/96-ВР ), актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами МОЗ України, а також цим Положенням.

3. Організаційно-методичне керівництво Службою здійснює МОЗ України.

4. Координацію діяльності Служби у разі виникнення надзвичайних ситуацій здійснюють центральна і територіальні координаційні комісії Служби, що утворюються згідно із законодавством.

5. Служба утворюється:

на центральному рівні - МОЗ України;

на територіальному рівні - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

6. До складу Служби входять медичні сили, засоби та лікувально-профілактичні заклади центрального і територіального рівня незалежно від виду діяльності та галузевої належності, визначені МОЗ України за погодженням з МНС, Міноборони, МВС, Мінтрансом, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

7. До медичних сил, засобів та лікувально-профілактичних закладів Служби належать Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, який є головним науково-практичним закладом Служби, територіальні центри екстреної медичної допомоги, науково-дослідні медичні установи, лікувально-профілактичні заклади, які утворюють і утримують медичні формування та розгортають додатковий ліжковий фонд для надання екстреної медичної допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій, рятувальникам та особам, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

8. Територіальні центри екстреної медичної допомоги утворюються відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

Територіальні центри екстреної медичної допомоги мають статус юридичних осіб і підпорядковуються відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям.

Керівники територіальних центрів екстреної медичної допомоги призначаються на посаду та звільняються з посади відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями за погодженням з МОЗ України.

9. До медичних формувань Служби належать мобільні госпіталі, мобільні загони, медичні бригади постійної готовності першої черги (бригади швидкої медичної допомоги), спеціалізовані медичні бригади постійної готовності другої черги, положення про які затверджуються МОЗ України.