/   Реферати  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Бібліотека   Портфель   Замовлення  
Mobile  Mac  Linux  Windows  Партнерам і рекламодавцям  Зона зареєстрованих користувачів  Результати пошуку  Форум  Новини  Новини  Події  Куплю/продам  Кlubніка  МегаДОСТУП  Новини сайту  Про проект  Зворотній зв`язок  Рекламодавцям  Контакт 

Аналіз праці Рене Декарта, Детальна інформація

Тема: Аналіз праці Рене Декарта
Тип документу: Реферат
Предмет: Філософія
Автор: Іваницький В.О.
Розмір: 0
Скачувань: 3023
Скачати "Реферат на тему Аналіз праці Рене Декарта"
Сторінки 1   2  
Міністерство освіти і науки України

Економіко Технологічний Університет

Кафедра: Соціально Гуманітарних Дисциплін

на тему: Аналіз праці Рене Декарта

«Метафізичні розмисли»

Виконав:

Студент 1-го курсу

Факультету Економіки

групи МО-11

Іваницький В.О.

Перевірив: Покотило К.М. Зміст

Вступ 3

Про речі, що можна взяти під сумнів 4

Про природу людського розуму й те, що пізнати його легше, ніж тіло 5

Про сутність матеріальних речей і про Бога, що Він існує 6

Висновок 6

Вступ

ДЕКАРТ (Descartes) Рене (латінізіров. - Картезій; Cartesius) (1596 - 1650), французький філософ, математик, фізик і фізіолог. З 1629 в Нідерландах. Заклав основи аналітичної геометрії. Висловив закон збереження кількості руху, дав поняття імпульсу сили. Ввів уявлення про рефлекс. У основі філософії Декарта дуалізм душі і тіла, мислячої і протяжної субстанції. Матерію ототожнював з протягом (або простором), рух зводив до переміщення тіл. Загальна причина руху, по Декарту, - бог, який створив матерію, рух і спокій. Людина - зв'язок млявого тілесного механізму з душею, що володіє мисленням і волею. У вченні про пізнання Декарта родоначальник раціоналізму и прихильник вчення про природжені ідеї.

Насамкінець Декарт розбиває сумнів очевидністю безсумнівного, яким є самосвідомість, оскільки сам по собі сумнів мусить припускати існування Я. Самосвідомість суб'єкта є саме тим фундаментом, на якому Декарт хотів побудувати всю наступну філософію. Це "Я" повинно було б знаходитись у достовірності самосвідомості, воно те єдине, що залишалось цілим після руйнації сумнівом зовнішнього світу.

Ідея Бога, за Декартом, є природженою(idea innata). Поняття такої ідеї стосується, з однієї сторони, психогенетичного зображення, із такого уявлення Бог постає зрощеним з душею, а також кваліфікується як достовірне уявлення взагалі – це єдина незалежна від зовнішнього світу ідея, яку ми знаходимо у свідомості. Крім того. ідея Бога включає не тільки властивості абсолютної субстанції і актуально нескінченного, а постає як істинність досконалого буття. Обман та ілюзія виникають як недолік. З цієї причини руйнується гіпотеза про злого духа. Істинність Бога гарантує правильність світу і його пізнання.

Декарт, досліджуючи "Я" з боку того, що в ньому залишилось після випробування сумнівом, називає його res cogitans іншими словами, - річ, що мислить. Під цим поняттям треба одночасно розуміти "дух, душу, розсудок, розум". Таким чином res cogitans є річ, "яка сумнівається, розуміє, стверджує, заперечує, хоче, не хоче, яка також образно уявляє і відчуває".

1.Про речі, що можна взяти під сумнів

В першому розмислі Декарт намагається зруйнувати свої колишні судження. Він хотів зрозуміти що таке сон, і як його сприймати. Якщо уві сні

йому ввижалися най неймовірніші речі. Задумавшись над тим він впевнюється у відсутності переконливих ознак або досить певних знаків, завдяки яким можна чітко відмежувати неспання від сну.

Коли Декарт засинає і уві сні йому починає снитися розплющування очей, хитання головою простягання руки тощо, то це не що інше як оманливі ілюзії. Однак він визначає що речі, які нам увижаються вві сні, постають немов малюнки і картинки, що можуть бути створені за подобою справді реального.

Тепер Декарт сумнівається і в науках. Фізика, астрономія, медицина та інші науки, що залежать від розгляду складних речей, дуже сумнівні і недостовірні, зате арифметика, геометрія та інші науки такого плану, містять у собі дещо достовірне й безсумнівне. Навіть коли ми спимо чи не спимо, два доданих до трьох завжди дають п’ять.

У нього в голові утвердилася думка про існування Бога який все може і все який. тоді він подумав, якщо його створив Бог, то він міг задумати так щоб Декарт помилявся щоразу коли два додаю до трьох.

Далі він припускає що існує не всемилостевий Бог, а якийсь злий геній, який задумав щоб Декарт не побачив світ так як він є. Філософ уявляє що небо, вода, земля, повітря, кольори, форми та звуки не що інше як ілюзії, якими він скористався, аби підловити Декарта на легковірність. Однак цей задум складний і трудомісткий, а лінощі непомітно затягують мене в звичний плин життя. І як ото раб, що насолоджувався уявною свободою вві сні, боїться прокидатися, коли починає підозрювати, що його свобода лише сон.

F

H

Сторінки 1   2  
Коментарі до даного документу
Додати коментар