Лазеротерапія. Механізм лікувальної дії, Детальна інформація

¶

TH

a

a

a

ae

4

6

не використовується.

В теперішній час у фізіотерапії виокристовують гелій-неонові лазери, які випромінюють енергію низької інтенсивності (з щільністю потоку сили від одиниць до десятків мВт/см2), яка має стимулюючу дію на ряд функцій організму.

Під впливом лазерного аипромінювання стимулюються процеси фагоцитозу, кровотворення, регенерації, частоково прискорюються репаративні процеси в пошкодженому нерві, при переломах кісток, прискорюється заживлення ран, опікових поверхонь, ураження слизової оболонки порожнини рота. Лазерне випромінювання має обезболюючу, протизапальну, судиннопоширюючу дію, знижує судинний тонус, покращує переферичний кровообіг. Воно сприяє збільшенню утворення тромбопластину і тромбіну, прискоренню утворення кров”яного згустку, скорочення часу ретракції.

Як показали експериментальні дослідження, близько 50% енергії лазеру поглинається шкірою. Під впливом лазерного випромінювання проходить активізація і нормалізація імпульсації шкірних рецепторів.

При безпосередній дії лазерного випромінювання на нервові клітини відмічається деполяризація мембрани клітини, без особливих змін вмісту іонів калію і натрію в середині клітини. При цьому не спостерігається руйнівна дія на нервову систему і зміни в тканині мозку, вмісту серотоніну, ацетилхоліну, адреналіну, норадреналіну. В результаті опромінювання лазером низької інтенсивності кори великого мозку тварини незначно знижується активність кислої фосфатази в пірамідальних клітинах, підвищується фосфорилююча активність мітохондрій кори великого мозку в зв"зку з підвищенням пероксидазної активності каталази.

Каталаза виконує рецепторну функцію у відношенні гелій-неонового лазерного випромінювання, внаслідок її стимулції активуються регенераторні процеси в різних тканинах, знижується інтенсивність вільнорадикальних реакцій в клітинах і клітинних органеллах, а це може вплинути на підвищення опірності організму до дії ряду агентів, активуючих вільнорадикальні процеси в організмі, і, в першу чергу, - на опірність до іонізуючої радіації.

Лазерне випромінювання позитивно впливає на вогнище асептичного запалення, його протікання, що, можливо, зумовлено активацією трофічних і пластичних процесів у шкірі, про що свідчить підвищення вмісту РНК, глікогену і стимуляцією функцій мозкового шару наднирників – збільшенням вмісту норадреналіну.

Під впливом лазерного випромінювання низької інтенсивності на інфекційне запальне вогнище також відмічається позитивний вплив на протікання процесу, характер нейрогуморальних зсунень, інтенсивність імунологічних процесів. На думку О.А.Крилова і його співавторів (1978р.) в механізм позитивної дії лазеру в умовах інфекційного стафілококового запалення велике значення має, з одного боку – стимуляція захисних сил організму, про що свідчить посилення імуногінезу і активізація симпато-адреналінової системи, з другої – збільшення виісту РНК, глікогену в шкірі і м”язах, сульфгідрильних і дисульфідних груп білку, завдяки яким активуються окислювально-відновні процеси, а також бактеріостатична і бактерицидна дія лазеру на стафілокок.

За даними досліджень в механізмі лікувальної дії лазерного випромінювання суттєва роль належить біогенним амінам (гістаміну, серотоніну), які беруть активну участь в хімічній фазі регуляції, при цьому кращий терапевтичний ефект відмічається при обмежених запальних процесах.

Лазеротерапію можна проводити у вигляді безпосереднього опромінення вогнища пораження або дії на рефлексогенні зони, в тому числі – на біолгічні точки шкіри, що використовуються при акупунктурі.

Щільність потоку силою від 2 до 30 мВт/см2, тривалістю – від 20 секунд до 5 хвилин на поле, в сумі – до 20 хвилин проводять щоденно або через день на курс лікування – 10-20 процедур.

Показання для лазерної фізіотерапії:

а) захворювання і пошкодження кістково-м”язової системи (консолідуючі переломи кісток, деформуючий остеоартроз, обмінні ревматичні неспецифічні артрити, плечо-лопаточний періартрит);

б) захворювання серцево-судинної системи (ішемічна хвороба серця, захворювання судин нижніх кінцівок);

в) захворювання дихальної системи (бронхіт, пневмонія, бронхіальна астма);

г) захворювання сечо-статевої системи (аднексит, ерозія шийки матки, нефрит, простатит);

д) пошкодження і захворювання шкіри (тривало-незаживаючі виразки і рани, опіки, пролежні, відмороження, герпес, дерматози, форункульози);

е) захворювання ЛОР органів (тонзиліт, фарингіт, отіт, ларингіт, сінусіт).

Протипоказання:

гострі запальні захворювання внутрішніх органів, тіріотоксикоз, індивідуальна непериносимість фактора.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

Гамалея Н.Ф., Рудих З.М., Стадник В.Я. Лазери в медицині. – К.: "Здоров"я", 1988р.