Історія хвороби. Клінічний діагноз: хронічний гнійний мезотимпаніт в стадії загострення, Детальна інформація

Праве вухо. Вушна раковина правильної форми. Пальпація соскоподібного відростка, вушної раковини і козлика неболюча. Зовнішній слуховий прохід широкий, містить незначну кількість гною без запаху. Барабанна перетинка потовщена, світловий конус відсутній, наявна центральна перфорація в pars tensa, перфоративний отвір округлої форми, діаметр його до 3 мм. Грануляції та холестеатоми відсутні.

Слуховий паспорт.

АD

АS

СШ



ШМ



РМ



С128/95’’



СК/12’’



С2048



ВЕБЕРА



РІННЕ



ШВАБАХА



Попередній діагноз. На підставі скарг, анамнезу захворювання, даних об’єктивного обстеження ЛОР-органів, а саме: правого та лівого вух у порівнянні, а також приймаючи до уваги результати слухового паспорта, згідно з якими виявлено ураження звукопровідної системи справа, можна поставити попередній діагноз:

Хронічний правобічний гнійний мезотимпаніт в стадії загострення

Диференціальний діагноз. Скаргами у нашого хворого є гнійні виділення без запаху з правого вуха та незначне зниження слуху на праве вухо, в анамнезі – захворювання триває з трьохрічного віку. Проведемо дифдіагноз із хронічном гнійним епітимпанітом та туберкульозом середнього вуха.

Спільними симптомами хронічного мезо- та епітимпаніту є наявність стійкої перфорації барабанної перетинки та гнійних виділень з вуха. Проте при епітимпаніті перфорація є краєвою (при мезотимпаніті - центральна), виділення мають неприємний запах (що вказує на втягнення в патологічний процес кістки; при мезотимпаніті виділення немають запаху, оскільки в патологічний процес втягнута лише слизова оболонка). Отоскопічно при епітимпаніті знаходять холестеатому та ознаки деструкції кістки, при мезотимпаніті холестеатома не виявляється. У випадку, коли має місце тотальний дефект натягнутої частини барабанної перетинки можна зондом проникнути в аттік: при епітимпаніті буде відчуття деструкціїї кістки, що не спостерігатиметься при мезотимпаніті. Пр рентгенографії скроневих кісток в проекції Шюллера і Майера у випадку епітимпаніту виявляють кісткову деструкцію, тоді як при мезотимпаніті кісткова тканина не вражена.

При туберкульозі середнього вуха також мають місце гнійні виділення з вуха та перфорація барабанної перетинки. Проте туберкульозне враження в такому випадку є вторинним відносно первинного вогнища в легенях чи кістках, котре маніфестує яскравою клінічною картиною (чого немає в нашому випадку), процес набуває прогресуючого перебігу і швидко приводить до повної деструкції барабанної перетинки (а у нашому випадку він триває 24 роки, розмір перфоративного отвору 3 мм). Отоскопічно типовим для туберкульозу є виявлення грануляцій на барабанній перетинці чи в зовнішньому слуховому проході (із типовою патогістологічною картиною), що разом із специфічними бактеріоскопічними та бактеріологічними методами дозволяє 100% верифікувати діагноз туберкульозного враження середнього вуха.

Лікування даного хворого.

Режим – палатний.

Дієта - №15.