Анатомо-фізіологічні аспекти саморегуляції функції організму, Детальна інформація

одностороннє проведення збудження;

затримка проведення збудження;

сумація збуджень;

4) трансформація ритму збуджень;

рефлекторні наслідки;

швидка стомленість.

Види нервових волокон.

Мієлінові і безмієлінові.

Нервові волокна: це відростки нервових клітин. В склад нерва входить: довгий відросток аксона.

Види нервових волокон: рухові і чутливі.

Мієлінове волокно: складається із осьового циліндра покритого мієліновою і шванновською оболонками.

Мієлінова оболонка складається із жироподібних речовин, які мають високу опірність і виконують роль ізолятора.

Безмієлінові волокна – не мають мієлінової оболонки, вони покриті тільки лімфоцитами (шванновськими клітинами) між ліммацитами і осьовим циліндром знаходиться щілина у 15 мм – заповнена міжклітинною рідиною.

Нерви, будова, види.

Основним структурним і функціональним елементом нервової системи є нервова клітина нейрон.

Нервова клітина складається: тіло клітини, дендрити, аксон, мієлінова оболонка, нервові закінчення.

Будова нерва: загальний стовбур нерва, розгалуження нервового стовбура, пучки нервових волокон.

Нервова система поділяється на центральну (головний і спинний мозок) та переферичну (12 пар черепно-мозкових і 31 пара спинномозкових нервів).

Деякі з них:

Блоковий, великогомілковий, верхньощелепний, відвідний, вушний великий, грудний, діафрагмальний, зоровий лицевий, нюховий, око руховий, сідничний...

Синапс, поняття види, механізм передачі збудження у синапсах.

Термін “синапс” ввів Ч.Шеррінгтон у 1897 р.

Синапс – це місце контакту двох нейронів.

Складові частини синапсів це пре- і постсинаптичні мембрани та симпатична щілина. У пресинаптичних частинах утворюються і накопичуються специфічні хімічні речовини – медіатори, що сприяють проводженню збудження.

Синапси, розташовані між різними компонентами нервових клітин, називають 1) нейро-нейрональними; - утворені відростками нейроцитів та структурами інших тканин – периферичними синапсами, або нервовими закінченнями.

У ц.н.с розрізняють:

Збуджуючі і гальмівні синапси.

У збуджуючих синапсах під впливом нервових імпульсів звільняються медіатор і ацетилхолін, нерадреналін) який через симпатичну щілину поступає до пост симпатичної мембрани і визиває короткочасне збільшення її проникності для іонів натрію і виникнення деполяризації.

Коли деполяризація збільшується до опреділеного рівня, виникає збудження – потенціал дії.

Нервова діяльність, види: