Інфекційний мононуклеоз, Детальна інформація

Діагноз. Опорними симптомами клінічної діагностики інфекційного мононуклеозу є гарячка, гострий тонзиліт, поліаденіт, гепатоспленомегалія, лімфоцитоз, моноцитоз і наявність у крові атипових мононуклеарів. У сумнівних випадках застосовують серологічні дослідження, якими є різні модифікації гетерогемаглютинації. Серед них найбільш поширена реакція Пауля—Буннелля в модифікації Девідсона, яка дозволяє виявити в сироватці крові хворих на інфекційний мононуклеоз гетерофільні антитіла проти еритроцитів барана (діагностичний титр 1 : 32 і вище).

Найбільш простою і досить інформативною є реакція Гоффа—

Бауера з формалінізованими еритроцитами коня на предметному

склі. Для проведення її потрібна лише одна крапля сироватки

крові хворого. Відповідь отримується миттєво. Реакція є позитивною в 90 % випадків. Використовують також реакцію аглютинації

трипсинізованих бичачих еритроцитів сироваткою крові хворого,

яку попередньо обробляють екстрактом нирок гвінейської свинки.

У хворих на інфекційний мононуклеоз ця реакція позитивна у

90 % випадків. Застосовується також реакція, що грунтується на

здатності сироватки крові хворого на інфекційний мононуклеоз ге-

молізувати бичачі еритроцити. Наведені реакції неспецифічні, де

які з них можуть бути позитивними при інших хворобах, що знижує їх діагнфстичну інформативність.

Лікування. Специфічна терапія інфекційного мононуклеозу не опрацьована, тому в практиці проводиться симптоматичне, десенсибілізуюче, загальнозміцнювальне лікування. Антибіотики застосовуються лише у випадках, коли гарячка триває довше 6—7 днів, прояви ангіни різко виражені і супроводжуються значним збільшенням тонзилярних лімфатичних вузлів.

Для лікування хворих на тяжкі форми застосовують глікокор-тикостероїди, підставою для призначення яких є і морфологічний субстрат хвороби (гіперплазія лімфоїдної тканини). Проводиться дезинтоксикація. В усіх випадках потрібне полоскання горла розчинами риванолу, йодинолу, фурациліну та іншими антисептичними засобами.

Профілактика. Специфічна профілактика інфекційного мононуклеозу не розроблена. Хворих госпіталізують за клінічними показаннями. Карантин не встановлюється. Дезинфекційних заходів у вогнищі інфекції не проводять.