Профілактика внутрішньо-лікарняних інфекцій, що передаються через кров (СНІД, вірусний гепатит), Детальна інформація

трансплацентраний – від хворої на СНІД вагітної її дитині.

Отже, ВІЛ може передаватися ввід людини до людини при прямому контакті: “кров-кров” або “сперма-кров”. Передача вірусу із слиною під час поцілунку малоймовірна. Через укуси комах вірус не передається.

Захворювання може розпочатись гостро у вигляді інфекційної хвороби з підвищенням температури тіла, ангіни, збільшення лімфатичних вузлів, печінки, селезінки, висипці на шкірі.

В цей час вірус ВІЛ уже циркулює в крові в ній можна виявити антитіла до ВІЛ-інфекцій. Потім настає асимптомний період, що триває від декількох місяців до 3-5 років. У подальшому виникає “безпричинне” підвищення температури тіла, слабість, пітливість, лихоманка, схуднення. В наслідок зниження резистентності організму хворі досить чутливі до будь-якої супровідної інфекції, перебіг якої досить тяжкий. Поряд із цим, у хворих виникають специфічні пухлини. Поступово всі появи хвороби стають стійкими і вона переходить в останню стадію – СНІД. СНІД триває від декількох місяців до 5 років і більше закінчується смертю.

Сьогодні немає препаратів, які вилікували б інфікованих хворих на СНІД. Проте застосовують медикаменти, які гальмують розвиток хвороби і продовжують тривалість життя.

Профілактичні засоби:

Широка санітарно-освітня робота серед населення.

Уникнення дошлюбних і позашлюбних статевих зв’язків, гомосексуальних зв’язків.

Використання презервативів (знижує ймовірність зараження у 200-500 разів).

Профілактика наркоманії, зокрема парентального введення наркотиків, особливо уникнення групового введення одним шприцом.

Правильна стерилізація медичного інструментарію, колючих і ріжучих предметів, широке застосування шприців і голок одноразового використання.

Медичні сестри, лабораторні, які контактують кров’ю повинні користуватися індивідуальними засобами захисту.

Ретельний контроль донорської крові.

Увесь медичний персонал повинен суворо дотримуватись правил асептики.

Використана література:

Стефан Хміль, Леся Романчик, Зінаїда Кучма “Медсестринство в гінекології”, 2000 р.

Посібник для медичних училищ та коледжів по спеціальності “Сестринська справа”, 1999 р.

О.М. Кіт, О.Л. Ковальчук, Г.Т. Пустовойт “Медсестринство в хірургії”, 2002 р.

PAGE

PAGE 7