Правила забору крові на віл-інфекцію, Детальна інформація

ПРАВИЛА ЗАБОРУ КРОВІ НА ВІЛ-ІНФЕКЦІЮ

для дослідження необхідно взяти 5 мл. крові в суху стерильну пробірку (без консерванту). Відділення сироватки здійснюють обвівши згусток від стінок пробірки стерильною пастерівською піпеткою через 30 хв. стояння при температурі 37О. Потім пробірки ставлять на 1 год. в холодильник при температурі +2о - +4оС.

Коли сироватка недостатньо відокремилась, проби центрифугують 5 хв. при 15000 обертів і зберігають у холоднику при температурі +2о - +4оС.

Потім сироватку у кількості 1,5 – 2 мл переносять у стерильні пеніцилінові флакони з гумовими корками.

Матеріал реєструють, оформляють 2 екземпляри направлення і передають в лабораторії СНІДу не пізніше 24-72 год. після взяття крові.

ТЕХНІКА ВЗЯТТЯ МАЗКА НА ЦИТОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Взяття матеріалу проводиться до бімануального дослідження. Для забору матеріалу застосовуються: ^ шпателі;

( жолобуваті зонди;

( ложка Фолькмана.

При взяття матеріалу із цервікального каналу, слизовий корок ігнорується, так як не несе в собі клітинних елементів.

Техніка забору:

1. в жінок до 40 років - легкий зішкрібок із всієї поверхні шийки матки та з вічка цервікального каналу.

2. в жінок після 40 років - легкий зішкрібок із всієї поверхні шийки матки, з глибини цервікального каналу (1-1,5 см) і заднього склепіння. Матеріал із заднього склепіння може бути інформативний при раку тіла матки.

Мазки наносяться тонким шаром на абсолютно чисте і обезжирене скло, висушуються на повітрі, нумеруються згідно списку і поміщаються в контейнер. Доставка в лабораторію проводиться не пізніше 5 днів з моменту взяття мазка.

А) - мазок з поверхні шийки матки;

Б) - мазок з каналу шийки матки;

В) - мазок з ураженої ділянки (ерозія);

Г) - номер мазка за списком.



З метою проф. ВІЛ інфекцій при наданні медичної допомоги необхідно:

1. Проводити медманіпуляції з усіма біологічними рідинами (кров, сперма, вагінальні виділення, плевральна, цереброспіральна рідина, і т.д.) як з потенційно інфікованими в бар’єрних засобах захисту (рукавички, окуляри, щитки, халати, маски).

2. Попередження травм ріжучими та колючими предметами (інекційні голки, не згинати , не ламати, не одягати ковпачки в повітрі, а тільки на столі, колючі і ріжучі предмети не передавати один одному , а класти на нейтральну зону.

Гострі, ріжучі, колючі інструменти ставити в скляний тонкостінний, товстостінний пластмасовий, металічний посуд контейнер.

Зразу після використання контейнера повинні мати певне місце, розташуватись ближче до місця використання.

Уникати не потрібних маніпуляцій із зараженими гострими колючими інструментами.

До очистки голки, інструменти повинні бути відділені від інших інструментів.

Якщо одні ж і ті самі випадкові травматичні ситуації виникають більше ніж двічі, необхідно переглянути робочі процедури.

3. Запобігати контакту з відкритими ранами і слизовими хворого, мити руки з водою і милом зразу після контакту.

Уникати протираючих рухів при користуванні паперовим рушником, так як при цьому пошкоджується поверхневий епітелій шкіри.

Пошкодження шкіри, вологі дерматити, відкриті рани необхідно повністю закривати водонепроникаючим матеріалом (рукавиці лейкопластир) до контакту з хворим чи обладнанням.