Наркоманія : чума XX століття, Детальна інформація

СНІД почали діагностувати тільки близько 20 років тому.

Синдром набутого імунодефіциту – СНІД – інфекційне захворювання, яке спричиняється вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Воно характеризується глибоким порушенням клітинного імунітету с приєднанням на далі вторинних інфекцій і злоякісних новоутворень. Вірус імунодефіциту було відкрито у 1983 році у лабораторії Пастера у Франції дослідником Люком Монтаньє і його співробітниками.

У 1981 році було виявлено лише 5 випадків хворих на СНІД на Західному узбережжю США, то усього лише через 7 років у 130 країнах світу було зареєстровано понад 108 000 хворих, і вірусоносіїв – до 10 млн. чоловік. Однак кількість хворих і вірусоносіїв продовжує збільшуватись.

У 1991р. ВООЗ повідомила, що у всьому світі перейдений 500 000 рубіж зареєстрованих випадків СНІДу. У червні 1993р. ВООЗ відмічає вже 600 000 офіційно зареєстрованих випадків але реальне число їх оцінює в 2,5 млн. кількість вірусоносіїв до 13 – 15 млн. чоловік.

Згідно з даними в Міжнародного конгресу зі СНІДу, що проходив у Санкт Петербурзі в 1997 році, вибух захворюваності на СНІД і ВІЛ інфікування у 66 % випадків зумовлені ін’єкційними наркотиками, різке зростання числа яких було відзначено в Європі і 1996 – 1997 роках.

За даними семінару ВООЗ (1997), епідемія ВІЛ – інфекція в Західній Європі серед наркоманів почалася з середини 1980 років. До 1993 року було інфіковано до 30% наркоманів, а в деяких країнах (таких, як Іспанія, Італія) – до 70%. Перші 6 випадків захворювання на СНІД в Україні було діагностовано в 1987 році. У наступні 7 років зростання захворювання було незначним – зареєстровано 183 ВІЛ інфікованих, 43 з яких були хворі на СНІД, тобто що року виявляли 20-50 нових випадків ВІЛ інфікованих.

В червні 1982 року було визначено зв’язок виникнення СНІДу із вживання наркотику.

1985 рік виявився переломним. Соціальна і економічна кризи сприяли поширенню наркотиків, призвели до різкого збільшення ВІЛ інфікованих. Відтоді споживачі наркотиків (особливо важких) стали основною групою передавання інфекції.

Проникнення ВІЛ у середовище наркоманів і токсикоманів поклало початок нового етапу розвитку епідемії СНІДу. За 1995 рік порівняно з 1994 роком на території України загальна кількість ВІЛ інфікованих збільшилася майже в 4 рази і до кінця 1995 року досягла 1023. Уже через 2 місяці (на початок березня) кількість ВІЛ інфікованих подвоїлася і склала близько 2000, серед яких 300 чоловік були хворі на СНІД. Майже 70% всіх урахованих випадків ВІЛ інфікованих припадала на наркоманів. Поширення СНІДу в нашій країні набував катастрофічних розмірів.

Аналіз кількості ВІЛ інфікованих, офіційно зареєстрованих в Україні останніми роками, свідчить, що майже 90% нових випадків припадає на споживачів наркотиків. За 1998 рік зареєстровано 6516 ВІЛ інфікованих наркоманів, а за період з 1994 по 1998 рік і 1 місяць 1999 року – 19 676 чоловік. На січень 1999 року в нашій країні зареєстровано 25 214 ВІЛ інфікованих і 859 хворих на СНІД. При цьому необхідно зазначити, що йдеться лише про офіційно зареєстровані випадки. Реальна їх кількість, ймовірно, більша, оскільки встановити ВІЛ інфікування серед наркоманів досить складно.

Аналізуючи можна відзначити тісний зв’язок наркоманії зі СНІДом. Як ми бачимо, зростання захворюваності в цій групі відбувається катастрофічно швидко. Такі темпи, зростання СНІДу і ВІЛ інфекції в світі, в Європі та Україні свідчать про те, що наркомани не легко сприятливим контингентом і потенційними резервуаром цієї страшної інфекції. Тому наркоманів називають групою ризику що до СНІДу.

Наркомани заражаються СНІДом, коли ВІЛ, що знаходиться на стінках нестерильного шприца або голки, під час ін’єкції чергової порції наркотика потрапляє безпосередньо у кров людини.

Часто у наркоманів, що заражені ВІЛ, з’являються проблеми із законом. Вони залучаються до кримінальної діяльності, оскільки постійно потребують грошей для придбання наркотиків. У наслідок цього багато хто з них проводить багато часу у в’язницях. Збільшення кількості носіїв ВІЛ серед ув’язнених за рахунок ін’єкційних наркоманів останнім часом принесло багато проблем і ускладнень у місця позбавлення волі. Таким чином, ін’єкційні наркомани є найнебезпечнішою групою ризику відносно поширення ВІЛ інфекції.

Наркомани стоять перед вибором : перепродаж частини наркотиків іншим наркоманам, кримінальні дії – крадіжки, обман, шахрайство і не кримінальний спосіб – проституція. Тому, щоб мати гроші на придбання наркотиків для себе, а часто і для свого “близького друга”, дівчата-наркоманки, “необтяжені” етнічними принципами і охайністю, морально опускаючись, стають на шлях торгівлі своїм тілом. Це нерідко призводить до зараження ВІЛ і передачі інфекції іншим. Молоді жінки – наркоманки складають понад 30% загального числа всіх наркоманів. Крім того, проституція існує і серед чоловіків.

Хлопчики-підлітки, котрі прагнуть дістати гроші на купівлю наркотиків, стають об’єктом уваги злочинців-гомосексуалістів. Не кажучи про моральний бік цього питання, його психологічні наслідки, багато хто із злочинців можуть виявитися ВІЛ інфікованими.

Споживачі наркотиків можуть бути не лише потерпілими від ВІЛ, але й джерелом зараження інших.

Зростання наркоманії – це і зростання захворюваності на СНІД.

Перед усім хотілося б сказати за дітей, що народилися від жінок-наркоманок, заражених вірусом імунодефіциту. На січень 1999 року в Україні офіційно зареєстровано 764 дитини, хворі на СНІД.

Необхідні для придбання на наркотиків гроші зовсім не важко здобути за допомогою платного донорства. Можна навести сумний приклад виявлення у 1996 році у Краснодарському краї двох ВІЛ інфікованих донорів. Під час переливання крові не завжди використовують великі банки крові. Часто кров і її компоненти використовують “з коліс” без обов’язкової три місячної витримки. Навіть тестована донорська кров може стати джерелом інфекції.

На карту ставиться життя, оскільки наркоманія при всій своїй важкості лікування в певному проценті випадків виліковна, а про СНІД цього сказати не можна.

Наркоманія і СНІД порівняно з іншими захворюваннями вже сьогодні є не лише серйозними хворобами для індивіда, але й негативними та соціально небезпечними чинниками для всього суспільства. Усвідомлюючи небезпеку, яку несе ця поки що не приборкувана епідемія, в Одесі за технічного і фінансового сприяння ООН здійснюється перша експериментальна “програма, спрямована на зменшення шкоди” від медичного вживання наркотиків і профілактику СНІДу серед наркоманів. У Москві 1998 році було створено Хоспіс для наркоманів з термінальними ускладненнями СНІДУ.

Поки що відсутні вакцини і ефективні засоби для лікування хворих, єдиним на сьогодні “рецептом” проти нього залишається здоровий спосіб життя з етнічними принципами і моральною охайністю та усунення наркоманії як соціального явища з нашого життя.

Як видно, СНІД розвивається на грунті наркоманії, тому профілактика наркоманії – одночасно і профілактика СНІДу.

Наркоманія і злочинність

Але зростання наркоманії це не лише зростання СНІДу, а відповідно і зростання злочинів, що скоюються під дією наркотиків, це набуває загрозливих розмірів. Так, як що в Україні і 1989 році у стані наркотичного сп’яніння було скоєно 632 тяжких злочинів, то в 1994 році 7 638.

За словами начальника по боротьбі з нелегальним обігом наркотичних речовин по Конотопському району за останні 10 місяців (2003р.) було порушено 78 кримінальних справ : 28,3% з буту, 68% - тяжкі злочини вчинені наркоманами 43%-інші злочини вчинені наркоманами. Виявлені за збут наркотичних речовин факти захоплення наркоманією, розкрадання (крадіжка) наркотичних речовин.

Щоб роздобути гроші, наркомани йдуть на все – за допомогою обману, фальсифікації, шахрайства, жебрацтва, здирства вони отримують якусь суму грошей, шукають випадкові заробітки, забирають гроші у сім’ї, продають особисті речі і предмети загального користування сім’ї. Коли виносити з дому вже нема чого, наркоман іде на злочин, спочатку – не тяжкий (дрібні крадіжки у колишніх друзів і знайомих).

У міру розвитку наркоманії обважнюють проступки. Починаючи з дрібних крадіжок, злодійства, шахрайства, вимагання, підробки документів, рецептурних бланків, вони стають на шлях серйозніших, а потім і тяжких злочинів – крадіжок, грабежів, убивств.

Наркоманія не лише руйнує здоров’я, веде до морального спустошення і ростілення, а є підґрунтям багатьох злочинів.

Деградація особистості у наркоманів настає набагато швидше (у 10-20 раз), ніж у алкоголіків, і є однією з безпосередніх причин здійснення ними правопорушень.