Лікарська сировина тваринного походження. Відомості про методи добування. Лікарські властивості і застосування продуктів життєдіяльності, медоносної бджоли та змій. П’явки, бодяга, панти тощо, Детальна інформація

Пантоприн приймають, як тонізуючий засіб при перевтомі, неврозах, після гострих інфекційних захворювань, при послабленні серцевих м’язів, гіпотонії.

Зміїна отрута

Отруйні змії зустрічаються всюди, частіше всього поширені гадюки, але найбільш небезпечні – кобра, гюрза і ефа, звичайні для Середньої Азії. Для готування медичних препаратів змій виловлюють і передають у спеціальні розплідники, де добувається їхня отрута. Такі розплідники є в Середній Азії, Естонії й інших місцях.

Добування отрути – важкий і відповідальний процес. Найпростішим способом є умертвіння змій, відпрепаровка отруйних залоз і вилучення отрути, але при цьому губиться велика кількість змії. Іноді вдаються до попереднього хлорофорування ватними кульками, а потім виділяють з них отруту. Однак найкращим способом одержання отрути варто підведення до пащі змії скляної посудини, куди стікає отрута.

Отрута середньоазіатської кобри має головним чином нейротропну дію, тому що уражає в першу чергу дихальний центр і центральну нервову систему, у меншому ступені впливає на кров.

Отрути гюрзи і ефи називають геморагічними отрутами, тому що вони викликають згортання крові і руйнування червоних кров’яних тілець.

Відомий вплив отрут середньоазіатських змій на фізіологічні і паталогічні процеси в організмі, однак терапевтичним властивостям отрути не приділялося достатньої уваги.

В даний час проводяться для більш широкого клінічного застосування препаратів зміїної отрути. Є препарати: мазь зі зміїною отрутою - „Віпратокс”, що рекомендується при ревматизмі, артрит, люмбаго, ішіасі й інших захворюваннях. Водний розчин сухої отрути гадюки звичайної – віпраксин – застосовуються в якості болезаспокійливого засобу, при невралгіях, поліартритах і інших захворюваннях. Препарат випускається в ампулах і водиться в/ш або в/м. Препарати зберігаються за списком А.

П’явки

Hirudines (Sanguisugae)

П’явка медична – Hirudo medicinalis – відносяться до типу кільчастих червів (хробаків).

П’явки водяться в стоячих або ж проточних водах, особливо в густо зарослих водоймах.

У медичної п’явки черевце зеленувато – жовте, покрите чорними плямами, а вздовж спини на маслиново – бурому тлі тягнуться 6 (шість) вузьких жовтогарячих смужок з чор - ними цятками.

Тіло п’явок подовжене, до кінців звужене, плоске: складається з 90-100 кілець. Передній , або головний, більш вузький кінець, скороченням особливих м’язів перетворюється в смоктальний присоск. У глотці знаходиться 3 (три) щелепних горбків у вигляді трикутника. Кожний несе 60 гострих зубчиків (усього п’явка має 180 зубчиків), що рухом щелепи одночасно колють і рвуть.

Задній також має присоски, але без зубчиків.

П’явка, що зібралася ссати кров, спочатку присмоктується заднім присоском, а потім прикладається ротовим отвором , випускає щелепи і ранить шкіру, потім втягує щелепи і присмоктується ротом. Кров надходить в об’ємистий еластичний шлунок у вигляді довгої трубки з 10 кишеньками, завдяки чому п’явка може насмоктати кров 30мл і більше, збільшуючись в обсязі в 3 – 4 рази.

Одночасно з ловом п’явок у природних водоймах їх розводять штучно, причому розроблений метод прискореного вирощування. Якщо в природних умовах п’явка росте за 3 роки і на зиму заривається в землю, то в лабораторних умовах, при постійно теплій воді і рясному кормі, п’явка не дотримує зимового спокою і росте за 1 рік.

Доцільніше користатися не молодими і не занадто старими п’явками, вагою від 1 – 5гр. Вони повинні бути ще що не ссали, не повинні випускати назад кров при змазуванні рота оцтом, а покладені на руки при легкому тиску, здатні стискуватися і приймати яйцеподібну форму.

Зберігають п’явки у банці з чистою водою, обв’язаною марлею, при кімнатній температурі. Воду змінюють через день.

П’явки служать для кровопускання при гіпертонічній хворобі, тромбофлебіті. П’явки випускають фермент, що перешкоджає згортанню крові. При гіпертонії п’явки ставлять за вуха, насмоктавшись, п’явка відвалюється, і з ранки хворого, витікає 1/2 -1 склянка крові. П’явок, що ссали, негайно звільняють від крові, узявши їх за задній кінець і злегка простягнувши між пальцями, причому кров виливається в них із рота.

Лікування п’явками гіродотерапією (від грецьких слів гірудо - п’явка і терапія – лікування).

Бодяга, або річкова гyбка

Spongilla fluviatialіs

Відноситься до відділу губок з кістяком із кремнезему – Spongilla fluviatialіs Lieberkuhn, Spongilla lacustris Carter із класу кишковопорожнинних. Бодяга, або прісноводна губка, живе в ріках, переважно в місцях, що мають рівнинний характер.

Бодягу збирають влітку. Вийнята з води бодяга має вигляд слизової маси з неприємним запахом. Її відмивають і сушать на сонці.

Сировина являє собою дуже легкі, пористі і тендітні шматки різної форми і включити, що легко розсипаються при стисканні. На її поверхні помітні невеликі отвори. Колір сіро – зелений або сіро – жовтуватий. Запаху немає. Пил губок викликає запалення слизових очей і носа.

Під мікроскопом видно петлиста мережа голочок кремнезему.

Застосовується порошок у вигляді мазі при синцях і радикулітах. Раніше застосовувалася для додання рум’янцю шкірі обличчя.

Резюме:

Більшість ліків тваринного походження використовується при гіпертонії , гіпотонії, неврологіях, артритах, травмах, подагрі і інші.