Філософські засади діагностики, Детальна інформація

Філософські засади діагностики
Тип документу: Реферат
Сторінок: 4
Предмет: Медицина, БЖД
Автор: Олексій
Розмір: 13.7
Скачувань: 1159
Патологічні стани можуть бути прикладом хвороби з повним припиненням активності систем збереження гомеостазу.

Таким чином, для формулювання діагностичного висновку лікар повинен мати таку інформацію: ознаки стресу, деструкції тканини (ознаки розвитку патологічного процесу), зміни функції органа (тканини), активності репаративно-компенсаторних процесів, активності головних систем збереження гомеостазу (імунної, гемокоагуляційної тощо), ознаки, що уточнюють характер патологічного процесу (нозологічної форми) та локалізацію патологічного процесу.

Психологічні аспекти діагностики захворювань

З психологічної точки зору виділяють 3 етапи реакцій на хвороби:

— сексологічний;

— оцінювальний;

— етап звикання до хвороби.

На сексологічному етапі виникають неясні неприємні відчуття різного ступеня вираженості з невизначеною локалізацією. Ці ранні симптоми соматичної хвороби спричинюють стан, який визначається як дискомфорт.

Окрім невизначених дифузних суб'єктивних відчуттів дискомфорту, можливий і локальний дискомфорт, наприклад, у ділянці серця, шлунка, печінки і

т. ін.

Дискомфорт — рання психологічна ознака морфофункціональних змін. Він може перерости у больові відчуття. Біль слугує своєрідною інформацією про порушення діяльності органів та систем; хворий його осмислює і завдяки цьому може оцінити соматичні страждання. Він оцінюється не тільки як симптом захворювання, але як загроза для життєдіяльності (зміни, що відбуваються в сім'ї й у професійній діяльності тощо).

Біль може проявлятися на рівнях:

— фізіологічних відчуттів;

— емоційно-мотиваційному (страх, бажання, прагнення);

— когнітивному (раціональне, помірковане ставлення до болю й оцінка його ролі у своєму житті).

На першому етапі, окрім дискомфорту, больових відчуттів, можливі також порушення у біосоціальній адаптації (зниження творчої активності, ослаблення спонукальних мотивів до діяльності тощо). Виникає відчуття обмеженої свободи, неповного використання своїх теперішніх можливостей, власної неповноцінності (дефіцитерність).

Оцінювальний етап — наслідок інтрапсихологічної переробки сексологічних даних. На цьому етапі складається "внутрішня картина хвороби" — внутрішній світ хворого, все, що відчуває й переживає хворий, його уявлення й відчуття про хворобу, її причини (Р. А. Лурія, 1944).

Структура оцінювального етапу:

— вітальний компонент (біологічний рівень); ':

— суспільно-професійний компонент;

— етичний;

— естетичний;

— компонент, який пов'язаний з інтимним життям.

Психологічна картина хвороби проявляється в кожному випадку своєрідно і має індивідуальний характер.

Це залежить від таких чинників;

— греморбідних особливостей індивіда;

— ситуацій, в яких опиняється хворий (у сім'ї, на роботі, в клініці);

— специфіки захворювання.

Етап ставлення до хвороби — це переживання, висловлювання, дії, а також загальна поведінка хворого, котра пов'язана із захворюванням.

Основний критерій етапу: визнання або заперечення хвороби. Формування на згаданих вище етапах ставлення до хвороби називається соматонозогнозією.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes