Особистість лікаря, Детальна інформація

Цікавою щодо лікарської самоповаги є історія стосунків німецького лікаря Швенінгера з канцлером цієї країни Бісмарком. "Залізного канцлера" лікувало багато лікарів, та всі вони перебували під владним психологічним пресом його авторитетності. Й ось Швенінгер, запрошений до Бісмарка, відразу ж почав виконувати свої обов'язки. Та канцлер не відповідав на його запитання або щось мугикав. Зрештою Швенінгер зауважив: "Пане Бісмарку, я ж не ветеринарний лікар". Після цього лікар домігся поваги і став постійно лікувати канцлера. До речі, Швенінгеру належать ще два цікаві вислови - "Ви ніколи не побачите мене тим, хто використав усі свої можливості" та "Бути лікарем — бути Із двох сильнішим"

Згадаємо, що Г.А. Захар'їн, відомий вітчизняний терапевт, розмовляв із хворими годину чи навіть довше, розмірковуючи про враження та спостереження Ясна річ, ліміт часу нинішнього лікаря не дозволяє такої професійної манери. Та на чому ми заощаджуємо гроші і чи заощаджуємо взагалі?

І принципове питання: чи може нині лікар у вирі перевантажень — фізичних, психологічних І моральних — відповідати Ідеалу, про який мріє пацієнт? Так це вельми складно Але згадаємо заповіт Маймоніда "О Боже, дай моїм хворим довіру до мене й до мого мистецтва, але даруй і мені терпіння й покірливість Із примхливими хворими" Академік Ф. Г Яновський радив своїм учням, якщо вони скаржилися на "важкий характер" хворого, уявити, що то їхній брат або батько У клініці Ф Г Яновського в кімнаті чергового лікаря міг залишитися на ніч той лікар, хворому якого стало зле. Ф. Г. Яновський пояснював, що це робиться й для лікаря, бо він І вдома буде непокоїтися, як там його важкий пацієнт.

Дійсно, лікар приречений на відмову від багатьох "радощів життя", бо він обрав таку спеціальність І фактично не владний над вільним часом. Представники будь-якої Іншої професії можуть відповідним чином відреагувати на образу, відмовити людині, але не лікар .. Процитуємо, наприкінці, зауваження А П. Чехова з листа до О. Л. Кніппер. "Ти пишеш, що заздриш моєму характеру Повинен зауважити, що від природи характер у мене різкий, запальний, але я звик тримати себе в руках, бо розпускатися порядній людині не годиться"

Тримати себе в руках і любити хворих Ось найважливіші риси особистості лікаря.

Зрозуміла річ, таких нюансів багато, бо характери людей надто різняться й у кожного є свій ідеал лікаря, проте не може бути стереотипу. Але щ дві моральні настанови, на яких ми наголошуємо, конче потрібні будь-якому фахівцеві, аби бути Лікарем.