Фізіологія нервової системи і вищої нервової діяльності, Детальна інформація

Фізіологія нервової системи і вищої нервової діяльності
Тип документу: Реферат
Сторінок: 2
Предмет: Медицина, БЖД
Автор: Олексій
Розмір: 12.1
Скачувань: 1636
4. Ігрові рефлекси. Цей тип безумовних рефлексів широко зустрічається у різноманітних представників тваринного царства і також має пристосовче значення. Приклад: щенята, граючи, полюють один на одного, підкрадаються та нападають на свого «противника». Отже, в процесі гри тварини утворюють моделі можливих життєвих ситуацій та здійснюють певну «підготовку» до різноманітних життєвих несподіванкам.

5. Групові, складають основу взаємовідносинам членів стада, сім’ї та ті, які проявляються в спільній обороні від ворогів, побудові гнізда, міграції, зігрівання один одного в холодну пору року, в загальній опіці про потомство.

4. Механізм організації інстинктивної діяльності

Вища нервова діяльність – сукупність рефлексів, які забезпечують різноманітні (найбільш досконалі) форми взаємозв’язку тварин і людини з навколишнім середовищем і здійснюються за участю вищих відділів ЦНС (кори великого мозку, підкірки). Основу вищої нервової діяльності становлять умовні рефлекси, що утворюються на основі безумовних рефлексів. Вища нервова діяльність здійснюється за рахунок двох основних нервових процесів – збудження і гальмування. Під час дії умовних і безумовних подразників ці процеси виникають у корі мозку, де вони можуть поширюватися або концентруватися в обмеженій ділянці. Формування і характер вищої нервової діяльності різних тварин і людини залежать від типу їхньої нервової системи. Вища нервова діяльність забезпечує найглибше і найдосконаліше пристосування організму до умов існування. В основі пристосувань лежить здатність кори головного мозку швидко утворювати нові рефлекси і гальмувати старі у відповідь на зміни в середовищі.

Фізіологічними експериментами встановлено, що діяльність нервової системи, а за її допомогою і всього організму носить рефлекторних характер. Комплекс ланок нервової системи, який здійснює сприймання (надходження), обробку і передачу збудження, називають рефлекторною дугою. Фактично це шлях рефлексу.

Рефлекторна дуга складається із 5 ланок: 1) сприймаючий апарат (рецептори); 2) нервові волокна, які проводять збудження в центральну нервову систему (чутливі, доцентрові, аферентні); 3) нервові центри, де відбуваються обробка і перемикання збудження з чутливих нервових клітин на рухові; 4) рухові (відцентрові, еферентні) нервові волокна, по яких імпульси надходять до робочих органів (ефекторів); 5) робочий орган –м’яз, залоза тощо.

Передавання імпульсів (збуджувальних або гальмівних) від однієї нервової клітини до іншої або від нейронів до клітин робочих органів здійснюється за допомогою синапсів. У синапсі передача імпульсу здійснюється при допомозі медіаторів (посередників) – речовин, які виділяються в дуже незначних кількостях нервовими закінченнями. Мембрани сприймаючих клітин мають високу чутливість до медіаторів. Останні викликають їх збудження або гальмування залежно від властивостей медіаторів і клітин. Після виконання своїх функцій медіатори руйнуються спеціальними ферментами, їхня дія припиняється. На сьогодні найбільш вивчені медіатори ацетилхолін і адреналін.

Шлях рефлексу не може порушуватися, бо не будуть здійснюватися реакція, рефлекс, тобто необхідна цілісність всіх ланок. Якщо ж виникне порушення якоїсь ділянки, то рефлекс не відбудеться. Наприклад, при запаленні слизової оболонки носа, язика, коли виражаються розташовані там рецептори, люди втрачають здатність сприймати запахи, смак. Неможливі рефлекси і при враженні нервів, по яких проходять імпульси, а також при порушенні нормальної роботи нервових центрів. Вони розташовані головним чином у спинному і головному мозку.

Список використаної літератури

Асратян Э.А. Очерки по физиологии условных рефлексов. М. "Наука". 1970.

Батуев А.С. Высшая нервная деятельность. М.: Высш. школы, 1991.

Воронин Л.Г. Физиология высшей нервной деятельности. М: Высш.школы 1979.

Коган А.Б. Основы физиологии высшей нервной деятельности. М: Высш.школы. 1988.

Симонов П.В. Лекции о работе головного мозга. М. Ин-т психологии РАН. 1998.

Физиология высшей нервной деятельности. Ч. 1. Основные закономерности и механизмы условнорефлекторной деятельности. Руководство по физиологии. М. "Наука". 1970

Физиология высшей нервной деятельности. Ч. 1. Условные рефлексы и адаптивное поведение. Руководство по физиологии. М. "Наука". 1971.

PAGE

PAGE 2

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes