Наркоманія: причини, наслідки, відповідальність. Види наркотиків, Детальна інформація

Наркоманія: причини, наслідки, відповідальність. Види наркотиків
Тип документу: Реферат
Сторінок: 2
Предмет: Медицина, БЖД
Автор: Олексій
Розмір: 13.6
Скачувань: 3327
Реферат на тему:

Наркоманія: причини, наслідки, відповідальність. Види наркотиків.

Успіхи в боротьбі з наркоманією багато в чому залежать від науково обґрунтованих відповідей на запитання, які причини спонукають до прийому наркотичних речовин, що цьому сприяє, у кого з'являється прагнення до вживання наркотиків?

Щоб перемогти наркоманію, треба добре вивчити причини і умови, які породжують це зло. Знаючи їх, можна виробити ефективні заходи боротьби, поставити профілактичні заслони на шляху цієї страшної біди. Поки чітко не з'ясовано причину розвитку наркоманії, ми будемо боротися з цим страшним явищем нашого життя тільки медичними і юридичними заходами. Людина не народжується наркоманом. Що ж штовхає його на перший крок зближення з наркотиками? Як надалі він потрапляє до тенет цієї вади? Звідки беруться в суспільстві наркомани і токсикомани? Багато соціологів, психологів, лікарів намагаються дати відповіді на ці запитання. Однак однозначної відповіді немає. Причини наркоманій, шляхи і механізми їх поширення складні і різноманітні.

Кількість чинників, що впливають на розвиток наркоманій, постійно збільшується, змінюються їх якісні характеристики. Тому причини наркомати не можна звести до якогось єдиного чинника. Іноді одна причина призводить до наркоманії, а іноді низка причин, що діють на особистість в одному напрямі, ведуть до її розвитку. Може бути комплекс причин, несприятливих умов і сприятливих чинників, кожний з яких різною мірою зумовлює розвиток різних видів наркоманій і токсикоманій. Постараємося виявити типовіші причини (ситуації), що приводять людей на небезпечний шлях, здатний спричинити моральну і фізичну деградацію, а часто — і загибель.

Причини наркоманія умовно можна поділити на соціальні, соціально-психологічні та психологічні. Американські лікарі Ясковіц і Осносс із Нью-Йоркського центру дезінтоксикації вважають, що формуванню наркомана сприяють такі причини: 1) ринок, що вільно постачає наркотики; 2) середовище, що сприяє або допускає застосування наркотиків; 3) певний індивідуальний нахил до вади. Ми часто чуємо, що наркоманія — соціальна хвороба. Що це означає? Насамперед те, що визначальними чинниками в розвитку і поширенні наркоманій є соціальні. Можна простежити чітку прямо пропорційну залежність збільшення загального поширення наркоманій у важкі періоди історії розвитку суспільства, наприклад під час війни, коли військовослужбовці в екстремальних умовах бачили в наркотиках стимулюючий засіб, в них вони шукали полегшення труднощів похідної і бойової обстановки, ними намагалися зняти тугу за домом і близькими. Прискорений випуск середніх медичних працівників за часів війни давав молодим особам з психікою, що ще не сформувалася, можливість не зовсім розумно і обґрунтовано розпоряджатися наркотичними препаратами.

Голод, різні національні біди і соціальні потрясіння також сприяють поширенню наркоманії. Що гірше у країні люди забезпечені матеріально, житлом, харчуванням, роботою, медичним обслуговуванням, то гірше вирішуються соціальні питання тощо, то гірше загальне психологічне тло, то виразніше незадоволення, нервозність, напруженість, депресивність, невпевненість у завтрашньому дні, перевтома, заклопотаність. У реальних фактах кризового стану суспільства знаходить собі ґрунт антисоціальне індивідуалістичне філософствування. Центральним пунктом цього філософствування є людина з роздвоєною свідомістю або, за філософською термінологією, з роздвоєним «існуванням»: справжнім і несправжнім.

Основою для такого роздвоєння служить дійсна суперечність між реальним становищем людини у кризовому суспільстві, де особистість пригнічується і відчуває себе не вільною, та її суб'єктивним світом самосвідомості (ілюзії на власний рахунок), в якому вона відчуває себе нібито вільного. Звідси — роздвоєння самосвідомості й пристрасне бажання вважати внутрішній світ єдино пов'язаним сутністю індивіда. Слабовольні, нестійкі особи що не вміють переносити життєві труднощі, шукають можливість штучно спричинити заспокоєння або збудження і вдаються до вживання наркотиків. У прагненні втекти від навколишньої несправедливості, від проблем сьогодення криються причини, що штовхають людину у світ ілюзій і фантазій. Унаслідок ми знаходимо обмежену особистість, що копається в собі, нещасну, жалюгідну, і яка відрізняє себе від свого реального положення лише у свідомості, насолоджується думкою про свою внутрішню свободу, «незалежну» від зовнішніх, чужих їй сил.

Такі, можна сказати, слабкі люди є в будь-якому суспільстві, й багато хто з них намагається забутися, врятуватися від реального життя. Особливо це стосується молоді — часта невлаштованість життя, відсутність чіткої перспективи, неясність політичної платформи, безідейність, відсутність цілеспрямованості ведуть до розгубленості перед лицем суперечливої дійсності та можуть сприяти залученню до наркотиків. Не тільки ця розгубленість, а й безплідний порив до реальності, невдала спроба осмислити справжні суперечності як свого життя, так і життя суспільства можуть бути благодатним ґрунтом, на якому проростає сім'я наркоманії.

Постійна гонитва за наживою, політичний обман, лицемірство, егоїзм правлячої верхівки породжують, особливо серед молоді, розгубленість перед життям, спроби відсторонитися від нього, вивернутися, сховатися. Цей неповний набір живих і тривожних прикмет сучасного суспільства спричинює стан глибокого відчуження, духовну пустоту, яку часто заповнюють наркотичним дурманом. Як стверджує американський психіатр Денсен Гербер: «Кожне суспільство заслуговує свої власні виразки. У Сполучених Штатах у всій глибині виявляється криза цінностей, що характеризує сучасне суспільство».

Хоч у більшості країн ухвалені досить суворі закони щодо контролю над виробництвом і споживанням наркотичних засобів, однак в обхід цих законів виробництво і торгівля ними ведуться в широких масштабах. Торгівці наркотиками заради власного збагачення прагнуть до постійного збільшення своєї клієнтури, залучають до наркотичної трясовини дедалі нові й нові жертви, котрі рекрутуються в основному з молоді. Це призводить до постійного зростання наркоманії. Наприклад, у великих містах Німеччини вживання наркотичних засобів щороку збільшується приблизно на 20%. А згідно з даними, опублікованими Міністерством внутрішніх справ землі Північна Рейн-Вестфалія, середній споживач наркотиків вимушений витрачати на придбання наркотичних засобів щодня від 300 до 500 марок, які надходять у кишеню торговців «білою смертю». Тому торгівля наркотиками перетворилася у найвигідніший і процвітаючий бізнес. Нечувані бариші торговців від реалізації наркотиків є однією з головних причин їх поширення, бо якщо є товар, знайдеться і покупець.

Так, наприклад, за найскромнішими підрахунками, кількість морфію, виробництво якого обходиться в 100 швейцарських франків, у підпільній торгівлі коштує понад 50 000 франків.

У сучасному світі існує організована система міжнародної контрабандної торгівлі різними наркотиками — гігантська імперія наркомафії. Опій, вирощений у країнах Ближнього і Середнього Сходу, нелегальними шляхами переправляють до Західної Європи і Північної Америки, де його перероблюють в нелегальних лабораторіях Франції, Італії, Швейцарії.

Інший шлях поширення наркотиків пролягає через Південно-Східну Азію. Всім відомий горезвісний «золотий трикутник» — місце на стику кордонів М'янми, Таїланду і Лаосу.

Вживання наркотиків може бути також способом протесту проти сімейного середовища, суспільства, загальноприйнятих норм поведінки, політичного режиму. Хоча можна зазначити, що одиниці наркоманів вступають у дійсну політичну боротьбу і майже немає серед них активних членів серйозних опозиційних партій.

Додатковою причиною наркоманії є відсутність розумних розваг, які іноді замінюються «нездоровою» літературою, телепередачами, специфічними кінофільмами, в яких смакуються переживання наркоманів, їх життя і пригоди. Тут доречно ще раз пригадати англійського письменника Томаса Де Квінсі, який своєю книгою «Сповідь англійського опіофага» дав поштовх розвиткові опіумної наркоманії в Західній Європі, ставши, можна сказати, «батьком» європейських наркоманів.

Сучасні американські письменники і поети, такі як Роберт Крілл, Аллен Гінзберг, Уїльям Берроуз та інші, у своїх творах описують героїв-наркоманів, інтригуючі подробиці їх життя і відчуттів. Часто ні твори літератори створювали у проміжках між наркотичним одурманенням. Навіть деякі вчені, наприклад професор престижного Гарвардського університету Т. Лірі своїми двома публікаціями про наркотики, фактично сприяли їх поширенню. Англійський письменник О. Хакслі книгою «Брама сприйняття» лише підштовхнув розвиток наркоманії в Європі.

На численних виставках Заходу демонструють картини новомодних художників-адептів психодейлічного мистецтва — мистецтва зміненої свідомості, що деформує реальний світ. Автори творять ці «шедеври» у стані наркотичного сп'яніння, твердячи, що лише за допомогою наркотичних засобів можна «доторкнутися до космічної благодаті, відмовитися від повсякденної банальної суєти, життєвих проблем». Деякі фільми підігрівають інтерес до наркотичних засобів. Прикладом специфічної кінопродукції є відомий французький фільм «Дорога в Катманду».

Нарешті, треба врахувати ту обстановку, в якій проживає молодь, ту досить велику групу юнаків і дівчат, для яких споживання наркотиків є новим віянням сучасної, цивілізації. Однією з соціальних причин стало також потурання уряду деяких країн, зокрема відсутність належного контролю за поширенням наркотичних засобів, легка їх доступність. Як відзначають деякі журналісти, досить прогулятися протягом півгодини, наприклад Амстердамом, щоб придбати наркотик. І це не єдине місто, де це можливо. Наркотичні засоби за бажанням можна придбати навіть у школах, ліцеях, вузах. Тому не дивно, що, згідно з даними деяких американських дослідників, тільки марихуану курять близько 50% школярів 8-10-х класів. Діти приносять сигарети з наркотиком до школи, на вечірки і пригощають ними один одного.

На рівень наркоманії суттєво впливають механізми соціального контролю, до яких належать суспільство, мікросошальне середовище (професійне оточення, коло знайомих і друзів, сім'я). Ослаблення цього контролю веде до поширення наркоманії. Тому і кажуть про необхідність соціального стабілізатора. Прикладом причини розвитку наркоманії за відсутності належного соціального контролю може служити поширення наркоманії в армії США. Ще в 1980 р. на вживання наркотиків в армії командири дивилися крізь пальці. Старослужбові наркомани втягували молодих солдат у цю ваду для того, щоб перетворити їх у «своїх» і убезпечити себе від доносу командирам. Недостатній контроль за цими випадками призводив до розвитку наркоманії в армії, а після повернення військовослужбовців додому — і в їх новому мікросоціальному оточенні. Тільки після вживання відповідних заходів наркоманія в армії значно знизилася. Заданими 1988 p., кількість американських військовослужбовців, які вживають наркотики, порівняно з 1980 р. зменшилася у 9 раз і становило вже 3%.

Аналіз перелічених причин свідчить, що вони перебувають в площині соціальних проблем. Однак соціальні причини у виникненні наркоманії не єдині.

Раніше чинники розвинення наркоманії пов'язували в основному з буржуазною ідеологією. Однак це односторонній і примітивний погляд на проблему.

Останнім часом в американській пресі часто вживано назву «чорна смола» — це також наркотик, виготовлений на основі конопель. В європейській літературі частіше вживано термін арабського походження «гашиш», що у перекладі означає «трава». На американському континенті частіше використовується термін «марихуана» і канабіс. Усі препарати з конопель мають досить різкий специфічний запах і гіркий смак.

Однак відмінності серед цієї безлічі назв можна порівняти з відмінністю різних сортів віскі. Незначні особливості, що існують, можна пояснити наявністю кількох видів конопель, їх властивостями, що швидко зміняються під впливом умов зростання, клімату, температури, особливостей навколишнього середовища, висоти над рівнем моря, географічної широти, агротехнічного складу ґрунту, кількості вологи, а також часу збору І умов зберігання. Тому вміст психотоксичних речовин у кожному препараті з конопель неоднаковий.

Має також значення, які частини рослини використовують, чоловічі або жіночі особини і спосіб отримання наркотику. Наркотик вилучають з маленького листя, висушених квіток, пилку, плодів, що зав'язалися, зеленуватої смоли, що виділяється на верхівці стебел, гілок і жіночих квіток, соку квітучих верхівок. Прикладом цього може служити отримання різних видів наркотику в Індії з індійських конопель.

За індійською термінологією, там розділяють три основних види, схожих один на одного, але все ж різної сили дії. Найдешевший і менш цінний бханг, який отримують з дрібного листя. Дехто вважає, що популярна в Америці марихуана належить до цього різновиду наркотику. Форма постачання її — у вигляді зелених кульок.

Наркотик середньої сили дії, що отримують з листя і головним чином з колосся жіночих особин, називають ганья. І найдорожчий, найбільш сильнодіючий наркотик харас отримують із смоли жіночих рослин, що оберігаються від запліднення, і які розцінюються на Заході як типовий представник гашишу.

Гашиш надходить на чорний ринок здебільшого у вигляді порошку, пластин або спресованих стержнів, їх колір може бути зеленим, червоним, чорним і коричневим. Звідси пішли назви «червоний ліванець», «зелений турок», «чорний афганець» і т.п. Іноді гашиш буває у вигляді рідкого концентрату темного забарвлення.

До однієї з них можна віднести одержання такої форми марихуани, як АМФ, або «хімка». Це розмочена у формальдегіді марихуана, яку висушують перед палінням. Уперше таку методику описав американський дослідник Іван Спектор у 1985 р. Особливо багато технологій виготовлення препаратів з конопель існує у країнах Сходу. Препарати з конопель, змішані з різними ароматичними оліями і зіллям, утворюють так званий давамеск — рід варення, який їдять на Сході перед прийняттям їжі.

Існує ще водний екстракт «графіум», який набагато сильніший за інші екстракти,— одна його частина прирівнюється до чотирьох частин давамеску. Екстракти і витяжки з конопель часто додають в їжу, каву, змішують з прянощами, медом, рідше — з блекотою або дурманом. Іноді препарати з конопель жують окремо або змішують з листям напівкуща бетеля. Але всі ці способи застосування регіональні.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes