Інформатика і обчислювальна техніка, Детальна інформація

3) “Електроника Б3-21”, Б3-24, МК-46, МК-54, МК-56.

Мікрокалькулятори побудовані за тим самим принципом (мають ті самі блоки), що й великі обчислювальні машини.



 Будова ЕОМ:

Програми

Дані

За допомогою пристрою введення потрібнаінформація (програма, дані числа) надходить у машину (мікрокалькулятор). У пам’яті міститься інформація, що стосується остаточних результатів. Процесор - це пристрій, який здатний читати алгоритм, вибирати з пам’яті потрібну інформацію, виконувати відповідні операції, записуючи результати в пм’ять, а також керувати іншими блоками. За допомогою пристрою виведення результати обчислень виводяться з машини.

У мікрокалькуляторі пристроєм введення є клавіатура, пристроєм виведення - індикатор (екран, дисплей).

Спочатку термін “обчислювальна техніка” обмежував коло технічних засобів, які призначались в основному для зменшення часу під час обробки числових величин, починаючи від рахівниці, логарифмічної лінійки, арифмометра кінчаючи електронним калькулятором. в подальшому помірі того, як появились міні - і мікро ЕОМ, їх все більше проникнення в усі сфери життя людини, термін “електронно-обчислювальна техніка” почали використовувати для означення всіх видів еом.

Універсальні ЕОМ і зараз являються основою для побудови автоматизованих систем управління виробництвом (АСУВ) на великих і середніх підприємствах. В даний час промисловість виробляє зараз уніфіковану систему малих ЕОМ (СМ ЕОМ), представником якої є наша ЕОМ СМ1700.

Основним елементом мікро ЕОМ являється мікропроцесор.

Паралельно з розвитком ЕОМ удосконалювались системи числового рограмного управління (ЧПУ) обладнання. Спочатку появились електромеханічні командоапарати, які керують простим обладнанням. Потім появились електронні спеціалізовані пристрої для управління обладнанням по програмі , яку считують з паперової стрічки або синтетичної стрічки з перфорованими отворами (так звані перфострічки).

Електронно - обчислювальна техніка все ширше і ширше знаходить собі місце в керуванні технологічними процесами, виробництвом, транспортом, науковими експериментами. Коли мова заходить про застосування обчислювальної техніки, ми часто вимовляємо слова “керування”, “об’єкт керування”, “система керування”. Що ж вони означають?

В кібернетиці ці поняття визначаються слідуючим чином:

Керування - це прцес дії на об’єкт з певною метою привести його в бажаний стан.

Об’єкт, який потребує спеціально організованого керування керування, для успішної взаємодії з іншими об’єктами або зовнішнім середовищем, наз ивають об’єктом керування. В якості об’єкта керування може бути станок, двигун, літак, будь-який технологічний процес, цех, завод, профтехучилище, побутові прилади і т.п. Щобпоявилась можливість керувати об’єктом, необхідно по-перше мати набір правил, які дозволяють досягти мети керування в різних ситуаціях; тобто алгоритм керування;

по-друге повинен бути пристрій керування, який дозволяє створити керуючу дію в залежності та відповідності з алгоритмом керування.

Сукупність об’єкту керування та пристроїв керування, взаємодія яких приводить до виконання поставленої мети носить назву система керування.

Заміна таких спеціалізованих пристроїв на міні та макро ЕОМ дозволяє створити системи, в яких програма роботи обладнання може змінюватись дистанційно по каналах зв’язку без втручання людини - оператора. Об’єднання мікро ЕОМ та високоточних механічних пристроїв (типу покрокових електродвигунів, пневматичних, гідравлічних та електричних).

Процесор, що містить арифметично-логічний і керуючий пристрої

Пристрій

введення

Пам’ять

Пристрій виведення