Обчислення иразів у програмуванні, Детальна інформація

У підпрограмах розроблюваного модуля читання лексем доведеться мати справу з множинами символів. Подання та обробку множин символів та значень інших перелічуваних типів у мові Паскаль зручно задавати з використанням спеціальних типів множин.

Стала-множина задається в дужках [] переліком елементів або діапазонів. Наприклад, множина чисел {1, 2, 3, 5} подається як [1, 2, 3, 5] або [1..3, 5], порожня множина \xF0C6 – як [], множина символів {'a', 'i', 'j', 'k', 'l', 'm', 'n'} – як ['a', 'i'..'n'].

Якщо T задає перелічуваний тип, то вираз set of T означає множинний тип. Елементами його носія є підмножини носія типу T. Наприклад, носій типу set of Boolean складається з 4-х множин бульових значень: [], [false], [true], [false, true]; носій типу set of 'a'..'z' – з 226 підмножин малих латинських літер. Тип T називається базовим для типу set of T.

В історії розвитку мови Паскаль склалося так, що носій базового типу не може мати більше 256 елементів. Наприклад, вираз set of 1..512 недопустимий. У внутрішньому зображенні множини кожному елементу носія базового типу відповідає 1 біт і дані множинних типів займають не більше 256/8 = 32 байтів.

Найпростішими виразами типу множина є сталі, тобто списки виразів і діапазонів базового типу в квадратних дужках []. Інші вирази будуються з однотипних множинних сталих і змінних та знаків бінарних операцій '+', '*', '-', що позначають відповідно об'єднання, перетин і різницю множин.

Приклад. Нехай за дії означення var v : set of 0..9 виконано оператор присвоювання v:=[1..3]. Тоді вираз v+[2..4] має значення [1..4], v*[2..4] – значення [2..3], v-[2..4] – значення [1].\xF0E7

Бульові вирази вигляду S1 = S2 (S1 <> S2) задають перевірку на рівність (нерівність) значень однотипних множинних виразів S1 і S2. Аналогічно вирази S1 <= S2 (S1 >= S2) задають перевірку включення S1 у S2 (S2 в S1). Наприклад, значеннями виразів [1..3]=[1, 2, 3] та [1, 2]<=[1..3] є true, а виразів [1]>=[1..2] та [1, 2]<>[2, 1] – false.

Булів вираз вигляду e in S, де тип виразу e є базовим для множинного типу виразу S, задає перевірку належності значення e множині S.

Вирази типу множина можна присвоювати змінним того ж самого типу.

Приклад 20.4. Нехай діє означення типів рядків Str і множин символів SS = set of char. Тоді:

1) процедура Symset задає побудову множини SS символів рядка A:

procedure Symset ( A : Str; var S : SS );

var i : integer;

begin

S := [];

for i:= 1 to length(A) do S := S + [ A[i] ]

end;

2) функція EqSS задає перевірку рівності множин символів двох рядків:

function EqSS ( A, B : Str ) : boolean;

var S1, S2 : SS;

begin

Symset (A, S1);

Symset (B, S2);

EqSS := (S1 = S2)

end;

3) функція SettoStr задає побудову рядка з символів-елементів множини в порядку їхнього кодування:

function SettoStr ( S : SS) : Str;

var A : Str; c : char;

begin

A := '';