Тлумачний словник по програмуванню, Детальна інформація

Файл безтиповий – файл, що розглядається як послідовність байтів.

Файл введення стандартний – клавіатура комп'ютера.

Файл виведення стандартний – екран комп'ютера.

Файл індексовий – файл цілих, який створюється для прискорення пошуків у типізованому файлі. Значеннями елементів індексового файла є номери (або інші позначення) елементів основного файла. Перший елемент індексового файла вказує на найменший із елементів основного файла за деяким їх упорядкуванням, другий – на наступний тощо, останній – на найбільший.

Файл типізований – файл, що розглядається як послідовність змінних деякого типу, заданого в означенні відповідної файлової змінної.

Файлова змінна – змінна програми, записаної мовою високого рівня, яка виступає представником файла у програмі.

Файлова система – система організації файлів та інформації про них, а також засоби їх обробки, що входять до складу операційної системи.

Файловий вказівник – змінна, значенням якої в той або інший момент виконання програми є номер доступного елемента файла.

Факторизація – розкладання натурального числа на прості співмножники.

Форма Бекуса–Наура (БНФ) – запис вигляду <поняття> ::= <метавираз>, де знак "::=" читається як "має структуру", а <метавираз> є послідовністю символів мови та позначень її понять. Є синтаксичним правилом, тобто задає структуру виразів мови, що є представниками вказаного поняття. Названа за прізвищами її авторів. Є різновидом правила виведення граматики.

Формат – система організації даних у файлах.

Функції стандартні математичні – у мовах програмування це математичні функції sin, cos, exp, ln та деякі інші. Їх обчислення реалізовано машинними підпрограмами, зібраними у спеціальну бібліотеку в складі системи програмування.

Ц

Цифра – символ, яким позначається деяке ціле число. У позиційних системах числення цим числом є одне з кількох перших натуральних чисел або 0. У непозиційних системах числення, наприклад, Римській, це не так.

Ч

Черга – послідовність, така що елементи додаються в її кінець, а вилучаються з її початку.

Числа псевдовипадкові – числа, що є членами деякої рекурентної послідовності та породжуються в результаті багаторазових викликів генератора псевдовипадкових чисел. Їх послідовність, крім, як правило, першого числа, не є випадковою, але має властивості, що дозволяють розглядати її як послідовність чисел випадкових.

Числа випадкові – числа, послідовність яких не має ніяких закономірностей, і тому не дозволяє за будь-яким її відрізком обчислити наступний за ним член.

Числа Фібоначчі – послідовність {f} чисел 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, … , у якій f1=f2=1, а наступні члени задаються рекурентним співвідношенням fn=fn–2+fn–1, n>2. Названі так за Леонардо Пізанським, на прізвисько Фібоначчі, який першим їх описав.

Число – абстрактне математичне поняття, що виражає кількість. У програмуванні під числом, як правило, розуміють його подання в пам'яті комп'ютера, що не зовсім точно.

Ш

Шина – пристрій, за допомогою якого здійснюються переміщення значень між процесором та пристроями введення–виведення.