ЧАЕС - ліквідація наслідків, Детальна інформація

· розробка методик і засобів дезактивації об'єктів навколишнього середовища, господарських і побутових будівель і споруд, обладнання і транспортних засобів (Дезактивація) - Мінсередмаш СРСР, Всесоюзний НДІ неорганічних матеріалів Мінсередмаша СРСР (науковий керівник - член-кореспондент АН СРСР А.С.Нікифоров);

· розробка технологій, систем і обладнання, включаючи дистанційно керовані пристрої і техніку, необхідні для забезпечення безпечних умов проведення робіт по ліквідації аварії (Техніка і технологія) - АН СРСР, Інститут машинознавства ім. А.А.Благонравова АН СРСР (науковий керівник - академік К.В.Фролов).

Для здійснення загального керівництва і координації цих досліджень, включаючи підготовку самої Комплексної програми наукових досліджень, контролю за ходом виконання робіт науково-дослідними установами різних міністерств і відомств, узагальнення результатів досліджень, що проводяться і підготовки рекомендацій для їх практичної реалізації при президії АН СРСР була створена міжвідомча Координаційна рада з наукових проблем, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. У його склад увійшли: Александров А.П. - академік, директор Інституту атомної енергії (ИАЭ) ім. І.В.Курчатова Мінсередмаша СРСР (голова), Легасов В.А. - академік, перший заст. директора ІАЕ ім. І.В.Курчатова (перший заст. голови) і інші видатні діячі науки і техніки. З часом персональний склад Ради мінявся, в кінці 1989 р. його головою став академік С.Т.Беляев. Для інформаційного забезпечення діяльності Координаційної ради було передбачене створення в ІАЕ відповідного банку даних.

ЧЧорнобильська аварія з самого початку вийшла за рамки окремого технологічного інциденту, отримала широкий міжнародний резонанс. З перших днів трагедія викликала активний сплеск занепокоєння світової спільноти, зробивши необхідним вживання Радянським Союзом екстрених заходів до того, щоб через надання доступної інформації сприяти формуванню атмосфери міжнародної довіри, налагодження взаємодії в справі ліквідації наслідків аварії. Виходячи з важливості питань Оперативна група Політбюро ЦК КПРС 1 травня 1986 р. ухвалила рішення про доцільність організації прес-конференції з іноземними журналістами, яка і була проведена 6 травня 1986 р. в Москві. У зв'язку із запитами урядів США, Англії і інших країн про обставини і наслідки аварії, з метою їх інформування була організована зустріч співробітників посольств зацікавлених країн Європи, США і Канади з представниками Урядової комісії і провідними вченими, а також поїздка представників посольств в зону аварії.

За активною участю і оперативному сприянню МЗС СРСР, багатьох радянських посольств і інших закордонпредставництв вдалося отримати від деяких західних держав ряд технічних засобів. Не поменшуючи значення цієї зовнішньої допомоги, потрібно зазначити, що основний тягар практичних заходів щодо визначення наслідків аварії на ЧАЕС, природно, ліг на Радянський Союз.

На нараді експертів МАГАТЕ в серпні 1986 р. Радянський Союз представив докладну доповідь про технічні аспекти і причини аварії, виступив за створення міжнародного режиму безпечного розвитку ядерної енергетики. Радянською делегацією була передана інформація про характер радіоактивного забруднення атмосфери і місцевості в перші дні після аварії, про склад і кількість радіоактивних опадів, що випали на території СРСР. На основі цієї інформації і обговорення Міжнародною консультативною групою по ядерній безпеці була підготовлена підсумкова доповідь.

На спеціальній сесії Генеральної конференції МАГАТЕ у вересні 1986 р. СРСР вніс на розгляд світової спільноти розгорнену програму, яка передбачала формування науково-технічної бази безпечного розвитку ядерної енергетики, доповненої міжнародно-правовими нормами і угодами. Ця програма розповсюджувалася як офіційний документ ООН А/4/652, містила ряд практичних заходів, включаючи формування в стислі терміни системи оперативного сповіщення про ядерні аварії і неполадки на АЕС, коли це супроводиться викидом радіоактивних речовин із загрозою їх трансграничного перенесення.

У жовтні 1989 р. уряд СРСР звернувся до МАГАТЕ з проханням провести силами міжнародних експертів незалежну оцінку обстановки і умов мешкання населення в забруднених районах України, Білорусі і Росії, а також ефективність прийнятих захисних заходів. Для проведення цієї міжнародної експертизи був утворений Міжнародний консультативний комітет (МКК), під керівництвом якого було виконане широке коло досліджень і підготовлена підсумкова доповідь з цього питання. Міжнародна експертиза носила офіційне найменування - "Міжнародний Чорнобильський проект". У процесі збору необхідної інформації відбулося більш ніж 30 технічних місій в СРСР, в складі яких брало участь більше 100 незалежних експертів з 25 держав - членів МАГАТЕ і 7 міжурядових організацій.

21-24 травня 1991 р. у Відні відбулася Міжнародна конференція по розгляду результатів проведеної роботи. У доповіді Міжнародного консультативного комітету на цьому форумі були зроблені наступні основні висновки:

- внаслідок безпрецедентної по характеру і масштабу чорнобильської аварії відповідальні компетентні органи були вимушені діяти в ситуації, яка не планувалася і не очікувалася;

- загальна реакція компетентних органів була загалом обгрунтована і відповідала положенням міжнародного керівництва, що діяло під час аварії;

- офіційні процедури оцінки доз були обгрунтовані з наукової точки зору;

- отримані в рамках проекту незалежні оцінки для обстежених забруднених населених пунктів були нижче за офіційно представлені дані за оцінками доз;

- повідомлення про шкідливі для здоров'я наслідки, що пояснюються впливом радіації, не підтвердилися ні належними місцевими дослідженнями, ні дослідженнями в рамках цього проекту;

- аварія спричинила значні негативні психологічні наслідки, які виражалися в підвищеному почутті тривоги і виникненні стресу через постійне відчуття сильної невизначеності і були нерозривно пов'язані з багатьма соціально-економічними і політичними подіями, які відбувалися в СРСР. По об'єму і інтенсивності виконаної роботи, чіткості планування і координаціям різносторонніх досліджень ця незалежна експертиза виявилася унікальним явищем в практиці цільових міжнародних проектів. Внаслідок тривалої спільної роботи радянські вчені і фахівці придбали корисний досвід і ознайомилися з міжнародними методиками і стандартами.

Необов’язково… :

Припинення експлуатації енергоблоків №1 і №2 Чорнобильської АЕС

Енергоблок №1

· 30.11.96 зупинений для дострокового виведення з експлуатації

· 22.12.97 прийнята Постанова Кабінету Міністрів про дострокове зняття з експлуатації

· 15.12.98 отримано дозвіл Державної адміністрації ядерного регулювання на реалізацію етапу припинення експлуатації

Основні роботи:

· звільнення від ядерного палива: в реакторі знаходиться 1210 тепловиділяючих збірок, в басейнах витримки - 1290

· вилучення робочих середовищ з контурів систем, що виводяться з експлуатації

· експлуатація і технічне обслуговування систем, що залишилися в роботі

· реконструкція окремих систем

· класифікація і облік радіоактивних відходів, що утворилися

· завершено комплексне інженерно-радіаційне обстеження приміщень, обладнання і трубопроводів

· будівництво об'єктів для зняття з експлуатації

· розробка документів для отримання дозволу на початок I етапу зняття з експлуатації